Вирок № 107371223, 17.11.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4959/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2022 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді угоду про визнання винуватості від 16.04.2020, укладену між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070170000417 від 05.04.2020, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ужгорода, Закарпатська область, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без освіти, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070170000417 від 05.04.2020, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно з пред`явленим обвинуваченням 03 квітня 2020 року, приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок викраденого майна, тобто діючи з корисливими мотивом та метою, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на крадіжку, шляхом вільного доступу потрапив на територію дворогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де шляхом відчинення вхідних дверей увійшов до підсобного приміщення, відведеного для постійного та тимчасового зберігання матеріальних цінностей, який має засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб, тобто проник до сховища, де незаконно, безоплатно та поза волею власника вилучив належний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , велосипед марки «Invasion», тобто викрав чуже майно. Маючи у власному володінні зазначений велосипед ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та отримав реальну можливість розпорядитися викраденим майном. За таких обставин, своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 974 грн.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.

Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 16.04.2020 між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , а відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому міру покарання, визначену в угоді.

Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.

Захисник обвинуваченого просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, при цьому подали заяву від 16.04.2020, згідно з якою відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України надають прокурору Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА_4 .

Із змісту угоди про визнання винуватості від 16.04.2020 вбачається, що прокурор та підозрюваний виклали формулювання обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України, яке ніким не оспорюється, та дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховував такі обставини: під час досудового розслідування підозрюваний активно сприяв розкриттю злочину шляхом надання правдивих показань, які є істотними для дослідження всіх обставин вчинення вказаного кримінального провадження, а також щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення; відсутність обставин, які обтяжують покарання; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, що полягає у можливості зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, процесуальному спрощенні розгляду провадження та заощадженні бюджетних коштів на витрати, пов`язані з кримінальним провадженням; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень. Підозрюваний ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у сховище. Сторони дійшли згоди, що за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підозрюваному необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. При цьому сторони дійшли висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання та погоджуються на звільнення від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст яких ОСОБА_4 роз`яснено.

В судовому засіданні обвинувачений та прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За правилами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Як роз`яснено у п. 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 № 13, тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно зч. 3ст. 75 КК визначаються виключно судом. У зв`язку з цим визначені сторонами угоди тривалість іспитового строку та обов`язки, що покладаються на особу, яка звільняється від відбування покарання з випробуванням, не враховуються судом, про що зазначається в мотивувальній частині судового рішення, та не є підставою для відмови у затвердженні угоди.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, враховуючи те, що вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, потерпілою надано прокурору письмову згоди на укладення угоди про визнання винуватості, сторони розуміють зміст угоди, наслідки її укладення і невиконання, які передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, угода не суперечить вимогам КК України та КПК України, дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, кваліфіковано правильно, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи у даному кримінальному провадженні у розмірі 980,70 грн. покласти на обвинуваченого.

Питання щодо речового доказу вирішується судом у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 314, 368-370, 373, 374, 394, 395, 468, 469, 473, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16.04.2020 між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070170000417 від 05.04.2020.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 980 (дев`ятсот вісімдесят) гривень 70 коп. процесуальних витрат за проведення експертизи.

Речовий доказ: велосипед марки «Invasion», що передано на відповідальне зберігання потерпілій вважати повернутим за належністю.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1