Рішення № 10737086, 05.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

05.08.2010Справа №2-31/3368-2010 За позовом - Приватного підприємства «Баядєра» (юр.адреса: 84646, Донецька область, м. Горлівка, вул. Кірова, 33; 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; факт. адреса: 95047, м.Сімферополь, вул.Хімічна, 3/10)

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісс» (95000, м. Сімферополь, пров. Колодізний, 2/83, кв. 1)

Про стягнення 1 789,44 грн.

Суддя А.В. Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Терещенко І.Є., дов. у справі

Від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Приватне підприємство «Баядєра» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісс», в якій просить стягнути заборгованість у розмірі 1789,44грн., а аткож просит стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № 1024 від 31.12.2009 р. по сплаті за отриманий товар за витратними накладними №357282 від 15.02.2010 р., №357283 від 15.02.2010 р., №357747 від 17.02.2010 р., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 1789,44 грн.

29.07.2010 р. (вх. № 5835) до суду надійшла довідка Головного управління статистики в АРК, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісс» знаходиться за адресою: 95000, м. Сімферополь, пров. Колодізний, 2/83, кв. 1.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України від 18.09.97р. №02-5/289 (із змінами та доповненнями в редакції від 29.12.2008р.) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час і місце судового розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи, що явка у судове засідання це право сторони, а не обов’язок, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2009 р. між Приватним підприємством «Баядєра» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ісс» (Покупець) був укладений договір поставки № 1024, згідно якого Постачальник зобов’язується передати, а Покупець зобов’язується прийняти та сплатити за алкогольну продукцію та товари народного споживання на умовах, визначених даним Договором (п. 1 абз. 1 Договору).

Згідно додатку до договору поставки № 1024 від 31.12.2009 р., у відповідності до Цивільного кодексу України, п. 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повергнутих та використаних довіреностей на отримання» № 99 від 16.05.1996 р., сторони погодили матеріально – відповідальну особу, зразок її підпису, яка уповноважена на отримання матеріальних цінностей, якою є продавець відповідача – Петренко Валентина Едуардівна (а.с. 14).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що ціна кожної одиниці товару визначається Постачальником та зазначається у витратних накладних. Вартість однієї партії товару представляє собою вартість товару відображену у витратній накладній, за якою партія постачається (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 2.3 Договору загальна сума Договору складається з суми усіх витратних накладних, складених у відповідності з даним Договором.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунок за товар здійснюється за кожну поставлену партію товару шляхом оплати Покупцем вартості товару на протязі 14 календарних днів з дати поставки такої продукції.

У пункті 4.2 Договору сторони визначили, що оплата здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або в інший формі та способом, не забороненим діючим законодавством України, з умовою попереднього погодження форми та способу розрахунків з Постачальником

З матеріалів справи вбачається, що витратними накладними №357282 від 15.02.2010 р. на суму 328,68 грн., №357283 від 15.02.2010 р. на суму 459,42 грн., №357747 від 17.02.2010 р. на суму 1001,34 грн., які підписані уповноваженою особою відповідача, підтверджується факт поставки товару відповідачу у виконання мов договору поставки № 1024 від 31.12.2009р. на загальну суму 1789,44 грн. (а.с. 11-13). Однак, відповідач за отриманий товар позивачу у встановлений договором строк грошові кошти не сплатив, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 1789,44грн.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином взяті на себе забов’язання щодо сплати у встановлений договором строк за отриману за витратними накладними продукцію не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 1789,44грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів оплати суми боргу у розмірі 1789,44 грн. частково або в повному обсязі відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягення з відповідача суми боргу за договором поставки № 1024 від 31.12.2009 р. в розмірі 1789,44 грн. з оплати за поставлений товар є обґрунтованими, заснованими на законі та підтвердженими документально, відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті держмита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 05.08.2010р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 06.08.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.32,33,43,49,75,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісс» (95000, м. Сімферополь, пров. Колодізний, 2/83, кв. 1; ідент. код 33434348; р/р 26009011224001 у філії АТ «Імексбанк», МФО 308304) на користь Приватного підприємства «Баядєра» (юр.адреса: 84646, Донецька область, м. Горлівка, вул. Кірова, 33; 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; факт. адреса: 95047, м.Сімферополь, вул.Хімічна, 3/10; ідент код 13491057; р/р 26000301009201 у філії АБ Південний м.Сімферополь, МФО 384652) заборгованість у сумі 1789,44 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити поштою на адресу сторін.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.