Рішення № 107349789, 16.11.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2022м. ДніпроСправа № 904/1131/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ДНІПРОКОМУНТРАНС", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Слобожанський", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) № 3373 від 10.04.2019 у розмірі 7 027,84 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з додатковою відповідальністю "ДНІПРОКОМУНТРАНС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Слобожанський" заборгованість за надані послуги за договором № 3373 про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) від 10.04.2019 у розмірі 7 027,84 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк 10 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк 15 днів з дня отримання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду).

У зв`язку із відсутністю фінансування направлено відповідачу на його офіційну електронну адресу - Upravbydslobozhanskij@gmail.com, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа на електронну адресу відповідача.

31.08.2022 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи та зняв фотокопії матеріалів, тобто останній належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, проте ані відзиву на позов, ані будь-яких клопотань від відповідача протягом строку розгляду справи в спрощеному провадженні не надходило.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2022 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 05.04.2018 № 2396-VIII, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами (надалі - Закон № 2396-VIII).

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст. 26 Закону № 2396-VIII).

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 3373 про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) від 10.04.2019, в частині повної та своєчасного оплати за надані послуги.

На прострочені борги Відповідача Позивач, з посиланням на під. 6.3.1 та 6.3.2 Договору, нарахував інфляційні втрати у розмірі 3 545,58 грн., 3% у розмірі 496,33 грн., пеню у розмірі 2 985,98 грн.

Також позивач просить стягнути судові витрати у сумі 6 981,0 грн., зі сплати судового збору у сумі 2 841,00 грн. та професійної правничої допомоги у сумі 4 500,00 грн., позивач просить покласти на відповідача.

Позиція відповідача

Відповідач ознайомився з матеріалами справи, але не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

10.04.2019 між Товариством з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Слобожанський" (далі - споживач, замовник) було укладено договір № № 3373 про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору виконавець зобов`язується надати послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів (надалі -ТВП), відповідно до адреси об`єктів і періодичності вивозу, заявлених в довідці про дислокацію, а споживач зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх на умовах даного договору.

Дні вивезення ТПВ: вул. Д.Галішького, буд. 15 - 1к (вівторок, п`ятниця); пр. О.Поля, буд. 143А - 1к (понеділок, середа, п`ятниця) (п. 1.2. договору).

Ціна та сума договору складає 21 414,17 грн з урахуванням ПДВ 20% (п.2.1 договору).

За пунктом 3.1. договору споживач зобов`язується, зокрема оплатити виконавцю послугу за використання контейнерів та послугу з поводженням з побутовими відходами в часині вивезення та захоронення ТПВ, у порядку і терміни, що зазначені в ст. 5 цього договору; дотримуватися "Правил надання послуг з вивезення побутових відходів", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року №1070; щомісяця, протягом двох робочих днів наступного місяця, підтверджувати виконання виконавцем своїх договірних зобов`язань шляхом підписання акта виконання послуг; не рідше, ніж один раз на місяць направляти свого представника для проведення звіряння взаємних розрахунків за цим договором. При неявці представника споживача на звіряння до 5 (п`ятого) числа наступного місяця, виконані послуги і суми, нараховані за них, вважаються підтвердженими споживачем.

Згідно п.п. 3.1.12. та 3.1.14 вказаного договору Відповідач зобов`язувався щомісяця, протягом перших двох робочих днів наступного місяця, підтверджувати виконання Позивачем своїх договірних зобов`язань шляхом підписання акту виконаних послуг. Не рідше, ніж один раз на місяць направляти свого представника для проведення звіряння взаємних розрахунків. При не явці представника на звіряння до 5 числа наступного місяця, виконані послуги і суми, нараховані за них, вважаються підтвердженими Відповідачем.

Вартість послуги з вивезення та захоронення ТПВ за 1 м3 складає 90,10 грн., ПДВ 20% - 18,02 грн., загальна вартість 108,12 грн. (п.5.1. договору).

Кількість ТПВ, що підлягає вивезенню за цим договором, визначається сторонами на підставі, зазначеній у пункті 3.1.3 договору, заявки та норм, затверджених рішенням сесії Дніпропетровської міської ради V скликання від 28.11.2007 р. № 25/25 "Про затвердження норм утворення ТПВ для житлових будинків територіальної громади м. Дніпропетровська незалежно від форм власності та для підприємств невиробничої сфери" чи за фактичним накопиченням ТПВ (але не менше затверджених норм утворення) (пункт 5.2. договору).

Для початку виконання умов цього договору виконавцем - споживач проводить попереднє перерахування коштів на поточний рахунок виконавця в розмірі однієї місячної плати не менш, ніж за 5 банківських днів до початку надання послуг (п. 5.3 договору).

Згідно п.5.4. договору остаточну щомісячну оплату за фактично отриману послугу за повний місяць, споживач проводить шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця до 10-го числа кожного наступного місяця.

Розрахунок обсягу послуг, виконуваних виконавцем за цим договором: згідно дислокації - 2 контейнери, об`єм - 191,40 м3, вартість 1 м3 - 90,10 грн., загальна вартість робіт з вивезення та захоронення ТПВ - 20 694,17 грн з ПДВ 20% (п. 5.7.1. договору).

Розрахунок обсягу супутніх послуг з використання контейнерів, виконуваних виконавцем за цим договором: 1 контейнер за адресою вул. Галицького, 15, вартість використання за 1од за 1 календарний місяць - 75,00грн., загальна вартість використання контейнерів - 720,00 грн. з ПДВ 20% (п. 5.7.2 договору).

Додатковою угодою № 1 від 20.08.2019 до договору № 3373 від 10.04.2019 внесено зміни до переліку (дислокації) будинків діючого договору обєкт, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Метробудівників, 14; графік вивезення ТПВ: 1 конт. - щоденно; обєкт за наданою адресою до 31.12.23019 складає - 244,20 м3.

За невиконання чи неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно до чинного законодавства України (п.6.1. договору).

Пунктом 6.3.1. договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної та/або не повної оплати заявником послуг з вивезення та захоронення ТПВ, споживач зобов`язаний оплатити виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% (три відсотки) річних від простроченої суми.

За несвоєчасну оплату наданих послуг споживач сплачує виконавцю пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період виникнення боргу (п.6.3.2. договору).

Оплата заявником штрафних санкцій виконавцю не звільняє споживача від виконання фінансових зобов`язань за договором (п. 6.3.3. договору).

Пунктом 8.1. договору визначено, що цей договір діє з 01.05.2019 до 31.12.2019 і набирає чинності з дня його укладення.

Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про своє небажання продовжити дію договору, цей договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, з урахуванням зміни обсягів вивезення ТПВ та розрахунку суми (грн.) договору у наступному році, згідно кратності вивезення (п.8.2 договору).

На виконання умов договору №3373 від 30.12.2020 Товариство з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс", як виконавець, надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Слобожанський", як споживачу, послуги щодо вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ), що підтверджується актами про фактичне виконання послуг:

- у травні місяці - № 19/012655 від 31.05.2019 на загальну суму 1 517,18 грн;

- у червні місяці - № 19/013862 від 30.06.2019 на загальну суму 2 642,88 грн;

- у липні місяці - № 19/013863 від 31.07.2019 на загальну суму 3 025,81 грн;

- у серпні місяці - № 19/020522 від 31.08.2019 на загальну суму 2 898,17 грн;

- у вересні місяці - № 19/023421 від 30.09.2019 р на загальну суму 6 599,84 грн;

- у жовтні місяці - № 19/025903 від 31.10.2019 на загальну суму 6 855,13 грн;

- у листопаді місяці - № 19/027905 від 30.11.2019 на загальну суму 6 727,49 грн;

- у грудні місяці - № 19/029375 від 31.12.2019 на загальну суму 6 472,20 грн;

- у січні місяці - № 20/002977 від 31.01.2020 на загальну суму 4 812,83 грн;

- у лютому місяці -№ 20/006043 від 29.02.2020 на загальну суму 4 174,61грн;

- у березні місяці - № 20/008591 від 31.03.2020 на загальну суму 4 557.54 грн;

- у квітні місяці - № 20/010613 від 30.04.2020 на загальну суму 4 429,90 грн;

- у травні місяці - № 20/012179 від 31.05.2020 на загальну суму 4 557,54 грн;

- у червні місяці - № 20/015425 від 30.06.2020 на загальну суму 4 557,54 грн;

- у липні місяці - № 20/017303 від 31.07.2020 на загальну суму 4 812,83 грн;

- у серпні місяці - № 20/020479 від 31.08.2020 на загальну суму 4 429,90 грн;

- у вересні місяці - № 20/023296 від 30.09.2020 на загальну суму 4 557,54 грн;

- у жовтні місяці - № 20/024832 від 31.10.2020 на загальну суму 4 557,54 грн;

- у листопаді місяці - № 20/027838 від 30.11.2020 на загальну суму 4 429,90 грн;

- у грудні місяці - № 20/029678 від 31.12.2020 на загальну суму 4 557.54 грн.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Таким чином, за період з січня 2019 року по грудень 2020 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 91 173,91 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Слобожанський" свої зобов`язання з оплати наданих послуг за договором в повному обсязі не виконало.

Позивачем направлялися на адресу відповідача претензії: за вих. №826 від 01.04.2021 з пропозицією до 01.05.2021 сплатити суму боргу у розмірі 22 532,42грн; за вих. №1671 від 04.11.2021 з пропозицією до 01.12.2021 сплатити суму боргу у розмірі 13 544,98грн (а.с. 20, 21).

Сторонами складені та підписані Акти звірки взаємних розрахунків №3373 та №3373 станом на 01.03.2022.

Акти підписані відповідачем із запереченнями. Як зазначає позивач, відповідач не визнав суму боргу у повному обсязі наданих послуг, оскільки вважає, що грошові кошти споживачів, які самостійно помилково здійснили оплату виконавцю за надані житлово-комунальні послуги мають бути зараховані, як кошти, що належать відповідачу. У той же час, більша кількість споживачів, що індивідуально здійснили оплату за послугу, звернулись особисто до товариства із заявами про її повернення і на теперішній час їх вимоги були задоволені, а грошові кошти повернуто.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків №3373 станом на 01.04.2022 заборгованість відповідача за договором становить 11 095,73 грн.

Надіслані Відповідачу Претензії від 01.04.2021 за вих. № 826 та від 04. 11.2021 за вих. № 1671 про необхідності погашення боргу, що становив на час їх направлення, відповідно 22 532.42 грн. та 13 544. 98 грн. без урахування штрафних санкцій, залишилися без відповіді.

Позивач у згаданих претензіях також попереджав про припинення надання, передбаченої договором послуги, звернення з позовом, але вони не були прийняті Відповідачем та не вплинули на виконання ним своїх договірних обов`язків.

01.11.2021 відповідач підписав Акт звірки № 3308 взаємних розрахунків, погодившись з обсягом наданої послуги та заборгованості у сумі 6 409,25 гри., та 01.04.2022 підписав акт звірки № 3308 із запереченнями.

Відповідач не визнав борг у повному обсязі наданих послуг, оскільки вважає, що грошові кошти споживачів, які самостійно помилково здійснили оплату Виконавцю за надані житлово-комунальні послуги мають бути зараховані, як кошти, що належать Відповідачу.

Позивач звернувся до Відповідача з проханням надати інформацію про кількість зареєстрованих мешканців у житлових будинках, що знаходяться у його управлінні, але такі данні не отримав. У той же час, більша кількість споживачі, що індивідуально здійснили оплату за послугу, звернулись особисто до Товариства із заявами про її повернення і на теперішній час їх вимоги були задоволені, а грошові кошти повернуто.

Внаслідок неналежного виконання умов договору Відповідачем сума штрафних санкцій за період з 31.05. 2019 р. по 27.04.2021 р. станом на 22.04.2022 року складає 7027,84 грн., що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, розмір та порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно з частиною 1 статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на наявний у матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання послуг із вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ).

Частиною 2 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави (глави 63 Цивільного кодексу України "Послуги. Загальні положення") можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Щодо суми основного боргу

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Уклавши вищевказаний договір, у виконавця та споживача виникли зобов`язальні правовідносини один перед одним, а саме: у виконавця - Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" - надати послуги з поводження з побутовими відходами в частині вивезення та захоронення твердих побутових відходів та використання контейнера, а у споживача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Слобожанський" - прийняти та оплатити їх.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.5.4. договору остаточну щомісячну оплату за фактично отриману послугу за повний місяць, споживач проводить шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця до 10 (десятого) числа кожного наступного місяця, згідно акту виконаних робіт.

Суд зазначає, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Враховуючи умови п. 5.4. договору строк оплати наданих послуг, є такими, що настали.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості наданих позивачем послуг розраховувався не своєчасно та у повному обсязі.

Будь-яких доказів своєчасної оплати за надані позивачем послуг відповідачем відповідно до положень статей 13,74 ГПК України не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Позивачем не було заявлено до стягнення заборгованості за надані послуги у період з травня 2019 року по грудень 2020 року за договором № 3373 про надання послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) від 10.04.2019, а тільки пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Щодо суми пені

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3.2. договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату наданих послуг споживач сплачує виконавцю пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період виникнення боргу.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати за надані послуги, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за загальний період прострочення з 31.05.2021 по 27.04.2021. Сума пені, заявлена до стягнення складає у розмірі 2 985,93 грн.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати поставленого товару, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає що він є правильним. Тому, вимога щодо стягнення пені у розмірі 2 985,93 грн підлягає задоволенню.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Відповідно до пп. 6.3.1. договору, у випадку несвоєчасної та/або неповної оплати Споживачем послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, Споживач зобов`язаний оплатити Виконавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивач нарахував та заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 486,33 грн за період з 31.05.2019 по 27.04.2021 та інфляційних втрат у розмірі 3 545,58 грн за період червнь 2019 - квітень 2021.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

За встановлених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2 481,00 грн покладається на відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу, господарський суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Зміст позовної заяви ТОВ "Дніпрокомунтранс" містить попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно якому позивач очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 4 500,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на підставі наступного.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову, у зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VІ від 05.07.2012 унормовано, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Як вбачається з матеріалів справи 15.04.2022 між Товариством з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" (клієнт) та адвокатом Говоруха Віктором Петровичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги № 6 (а.с. 60-61).

Відповідно до п. 1.1 договору, адвокат зобов`язується надавати клієнту необхідну правову допомогу та представляти його інтереси у справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" про стягнення заборгованості за договором № 3308 від 30.12.2020 про надання послуги з поводження з побутовими відходами в частині вивезення та захоронення твердих побутових відходів, а також бути його представником в судових органах всіх інстанцій, органах державної влади та управління, в органах місцевого самоврядування, органах Державної виконавчої служби, на підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх підпорядкування та форм власності, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги та компенсувати його витрати, пов`язані з виконанням умов цього договору.

За надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 4 500,00 грн. (шістнадцять тисяч грн.). Участь у судових засіданнях оплачується додатково за їх фактичною кількістю у сумі 700,00 (сімсот) грн. за одне судове засідання (п. 7.1 договору).

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір укладено на строк до 31 грудня 2022 року та набирає чинності з моменту підписання його сторонами.

Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.

04.05.2022 між Товариством з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" (клієнт) та адвокатом Говоруха Віктором Петровичем (адвокат) складений та підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 15.04.2022.

Згідно вказаного акту адвокат надав (виконав), а клієнт прийняв виконання (надання) наступного обсягу робіт (послуг), визначених у п.6.2. договору:

- проведення попереднього аналізу матеріалів договірних відносин з відповідачем, юридичне відпрацювання рішень щодо засобів захисту прав та інтересів клієнта - 2 год.;

- збір інформації, документів та доказів, необхідних для формування правової позиції та підготовки до складання позовної заяви - 5 год.;

- складання позовної заяви, розрахунок суми боргу - 5 год.;

- копіювання документів, завірення копій, надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та до Господарського суду Дніпропетровській області - 5 год.

Станом на дату, зазначену в цьому акті, вартість правової (правничої) допомоги, що надано клієнту, визначена відповідно до умов п.7.1., п. 7.3 договору та п.1 цього акту, складає 4 500,00 грн. (п. 2 акту).

Клієнт не має будь-яких претензій або заперечень до адвоката з приводу повноти та якості наданих послуг (виконаних робіт) відповідно до умов укладеного між ними договору (п. 3 акту).

Клієнт не має будь-яких претензій або заперечень з приводу обсягу та вартості послуг (робіт), що надані (виконані адвокатом) та розміром понесених ним витрат (п. 4 акту).

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: договір №6 про надання правничої допомоги від 15.04.2022. Статус адвоката Говоруха Віктора Петровича підтверджується наявною у справі копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 0815 від 13.11.1998.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 4 500,00 грн.

Відповідач не надав заперечення проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення заявлених витрат, у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.

Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді.

Проаналізувавши наданий розрахунок суми витрат позивача, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, даний спір відноситься до категорії справ незначної складності, крім того, слід зазначити про те, що позивач вже звертався до господарського суду з подібними спорами у справах № 904/1133/22, 904/1000/22, 904/810/22 та інші, відмінним у даних справах та справі № 904/999/22 є лише період нарахування пені, інфляції грошових коштів та річних.

Отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді, складання позовної заяви не потребували значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи, зважаючи на те, що нормативно-правове регулювання спірних правовідносин після відкриття провадження у справі не змінювалося.

Суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При викладених обставинах, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, господарський суд вважає, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, та такою, що підлягає покладенню на відповідача складає 1 500,00 грн., решта витрат не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 126, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Слобожанський" (49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 9-А, прим. № 1; код ЄДРПОУ 42414945) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ДНІПРОКОМУНТРАНС" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 26; код ЄДРПОУ 02128158) пеню у сумі 2 985,93 грн, 3% річних у сумі 486,33 грн, інфляційні втрати у сумі 3 545,58 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 16.11.2022.

Суддя В.Г. Бєлік