Рішення № 107347065, 25.10.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5443/22

Провадження № 2/761/8051/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Шаповала М.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулись до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» суму страхового відшкодування в розмірі 185 105 (сто вісімдесят п`ять тисяч сто п`ять) гривень 24 копійки, а також судовий збір у розмірі 2 776 (дві тисячі сімсот сімдесят шість) гривень 58 копійок.

Позовні вимоги мотивують тим, що 18 лютого 2019 року, о 21 год. 53 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Києві на вул Вільшанська, 2а, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності маневру, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримати механічні пошкодження. Згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2019 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення Відповідачем Правил дорожнього руху України. 20 лютого 2019 року Страхувальник звернувся до Позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи. В подальшому Позивач здійснив відшкодування в розмірі 262 193 грн. 04 коп. Цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» згідно полісу № АМ/8585878. 29 серпня 2019 року Позивач звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування № 40682 до ТДВ «СК «Альфа-Гарант», яка здійснила виплату в розмірі 77 087 грн. 80 коп. Тому залишок боргу, який повинен сплатити Відповідач становить 185 105 грн. 24 коп. 28 травня 2020 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 42706 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування. Однак останній залишив її без задоволення, у зв`язку з чим, останні звернулися до суду із відповідним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2022 року матеріали позову передані на розгляд судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суд м. Києва від 31 травня 2022 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином, через канцелярію суду подав заяву , в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Суд встановив, що 06 червня 2014 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі по тексту - Позивач) та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-РМ2-14-00123. предметом якого є страхування транспортного засобу «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_2 .

18 лютого 2019 року, о 21 год. 53 хв. ОСОБА_1 (далі по тексту- Відповідач) керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Києві на вул Вільшанська, 2а, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності маневру, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримати механічні пошкодження.

Згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2019 року у справі №757/9897/19-п провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за закінченням притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

20 лютого 2019 року Страхувальник звернувся до Позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.

11 березня 2019 року Позивачем на підставі Рахунку № 0000053616 від 27 лютого 2019 року було складено страховий акт № ДККА-64661 та розрахунок страхового відшкодування до нього.

На підставі вищевказаних документів Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 260 176 (двісті шістдесят тисяч сто сімдесят шість) гривень 02 копійки, що підтверджується платіжним дорученням № 5803 від 11 березня 2019 року.

23 квітня 2019 року Позивачем на підставі Рахунку № 0000053616 від 27 лютого 2019 року та Рахунку № 0000054498 від 17 квітня 2019 року було складено страховий акт № ДККА- 64661/1 та розрахунок страхового відшкодування до нього.

На підставі вищевказаних документів Позивач здійснив доплату страхового відшкодування в розмірі 2 017 (дві тисячі сімнадцять) гривень 02 копійки, що підтверджується платіжним дорученням № 10334 від 25 квітня 2019 року.

Всього Позивач здійснив відшкодування в розмірі 262 193 (двісті шістдесят дві тисячі сто дев`яносто три) гривні 04 копійки.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» згідно полісу № АМ/8585878.

29 серпня 2019 року Позивач звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування № 40682 до ТДВ «СК «Альфа-Гарант», яка здійснила виплату в розмірі 77 087 гривень 80 копійок.

Тому залишок боргу, який повинен сплатити Відповідач становить: 262 193,04 грн. - 77 087,80 грн. = 185 105 (сто вісімдесят п`ять тисяч сто п 'ять) гривень 24 копійки.

28 травня 2020 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 42706 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування.

Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа шо одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо] або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно п. 4. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Таким чином, у зв`язку з вищевикладеним та зважаючи на те, що постанова суду в адміністративній справі, за якою відповідача визнано винним у вчиненні ДТП, набрала законної сили і на підставі даного рішення потерпілій стороні відшкодована матеріальна шкода, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» виникло право зворотньої вимоги саме до відповідача, як до винної особи, в розмірі понесених витрат, що складають 185 105,24 гривень.

Суд зауважує, що з правового аналізу норми ч. 2 ст. 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи у скоєнні ДТП провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому слід позов задовольнити повністю, а тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 185 105,24 гривень.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору в розмірі 2 776,58 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 22, 23, 1166, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 223, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» суму страхового відшкодування в розмірі 185 105 (сто вісімдесят п`ять тисяч сто п`ять) гривень 24 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» судовий збір в розмірі 2 776 (дві тисячі сімсот сімдесят шість) гривень 58 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», адреса місцезнаходження - 03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомо.

Суддя: