Постанова № 10734474, 05.08.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-825/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

при секретарі – Пехоти М.О.,

за участю:

представника позивача - Овчаренка В.Ю.,

представника відповідача - Божинського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Андора" до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2010 року Приватне підприємство "Андора" (надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області № 0004902301/0/3189 від 07 жовтня 2009 року та № 0005862301/1/4114 від 28 грудня 2009 року, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в загальному розмірі 98780 грн., з яких: за основним платежем - 65853 грн. та за штрафними санкціями - 32927 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень є акт від 24.09.2009 року № 5247/23-209/25154632, складений за результатами планової виїзної перевірки Приватного підприємства "Андора" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, висновки якого є припущенням перевіряючих та не відповідають фактичним обставинам справи. Вказував, що твердження перевіряючих щодо заниження доходів в сумі 10820 грн. не відповідає дійсності та спростовується копіями первинних бухгалтерських документів - видатковими касовими ордерами, згідно яких директор підприємства отримав позику в сумі 10820 грн. та 29.08.2007 року повернув кошти на розрахунковий рахунок підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що у ході перевірки Приватного підприємства "Андора" встановлено порушення позивачем вимог п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.1.3 п. 8.1, п.п 8.2.1 п 8.2 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в розмірі 65853 грн. Зазначені порушення зафіксовані у акті перевірки № 5247/23-209/25154632 від 24.09.2009 року, та спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство “Андора” (ідентифікаційний код 25154632) зареєстровано 04.08.1997 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, свідоцтво про державну реєстрацію серії А 01 № 359279 (замінено 25.05.2009 р.). Згідно КВЕД має право здійснювати наступні види діяльності: 63.40.0 організація перевезення вантажів; 45.21.1 будівництво будівель; 45.23.0 будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами.

Позивач є платником податку на додану вартість з 23.10.1997 року.

У період із 01.09.2009 року по 21.09.2009 року посадовими особами Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Андора", код ЄДРПОУ 25154632, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт № 5247/23-209/25154632 від 24.09.2009 року.

Перевіркою встановлено та зафіксовано у акті перевірки порушення позивачем вимог п.п. 1.32 ст. 1, п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.1.3 п. 8.1, п.п 8.2.1 п 8.2 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 65876 грн., а саме:

- за ІІІ квартал 2006 року в сумі 306 грн.;

- за ІV квартал 2006 року в сумі 751 грн.;

- за І квартал 2007 року в сумі 150 грн.;

- за ІІ квартал 2007 року в сумі 315 грн.;

- за ІІІ квартал 2007 року в сумі 3020 грн.;

- за ІV квартал 2007 року в сумі 55530 грн.;

- за І квартал 2008 року в сумі 616 грн.;

- за ІІ квартал 2008 року в сумі 139 грн.;

- за І квартал 2009 року в сумі 2607 грн.;

- за ІІ квартал 2009 року в сумі 2444 грн.

За висновками перевіряючих дане порушення виникло в результаті того, що позивач протягом 2007-2008 року не включав до розрахунку приросту (убутку) вартість навантажувача, придбаного у ТОВ "Ф.Б.К." код 3577449 згідно податкових накладних № 0512/1 від 05.12.2007 року, № 0612/2 від 06.12.2007 року, № 0712/3 від 07.12.2007 року, № 2612/1 від 26.12.2007 року вартістю без ПДВ 166666,7 грн., в результаті чого позивачем занижено скоригований валовий доход за 2007 рік на суму 166666,7 грн., в тому числі: у ІУ кварталі 2007 року в сумі 166666,7 грн. (стор. 14-15 акту перевірки).

Крім того, позивачем не включено до складу валових доходів грошові кошти з непідтверджених джерел (стор. 16-17 акту перевірки), в результаті чого занижено валовий дохід на загальну суму 22538 грн.03 коп.

Також, перевіряючими встановлено, що позивач придбавав у ТОВ “Анга” (ідентифікаційний код 25155519) згідно накладної № 489 від 30.10.2007 р. (податкова накладна № 488 від 30.10.2007 р.), піщано-щебеневу продукцію: 1) піщано щебеневу суміш (одиниця виміру –тонна) в кількості 5 300 тн. за ціною 20 грн./тн. на загальну суму 106 000 грн. (без ПДВ); 2) щебінь фр. 40-70 (одиниця виміру –тонна) в кількості 745 тн. за ціною 53 грн./тн. на загальну суму 39485 грн. (без ПДВ).

У подальшому дана продукція частково реалізована ТОВ “Контракт Індастрі” за цінами нижче придбання. Так, зокрема, згідно накладної № 30-10/4 від 30.10.2007 р., податкова накладна № 14 від 30.10.2007 р., позивач реалізував ТОВ “Контракт Індастрі”: 1) піщано-щебеневу суміш (одиниця виміру –метр кубічний) в кількості 3428,43 м.куб за ціною 10,91 грн./м.куб. на загальну суму 37404,2 грн. (без ПДВ) та 2) щебінь фр. 40-70 (одиниця виміру –тонна) в кількості 745 тн. за ціною 51,67 грн./тн. на загальну суму 38494,2 грн. (без ПДВ).

Згідно паспорту густина піщано-щебеневої суміші 1, 32 тн. на м.куб.

Таким чином позивач реалізував ТОВ “Контракт Індастрі” піщано-щебеневу суміш в обсязі 3428, 43 м. куб. х 1,32 (густина ПЩС згідно паспорту) = 4 525, 52 тон.

Враховуючи вартість ПЩС, визначеної у вищевказаних накладних за м. куб., 10,91 грн./м. куб./1,32 (густина ПЩС згідно паспорту) = 8, 26 за тонну.

Вартість придбання у ТОВ “Анга” становить 4525,52 х 20 грн. = 90 510,4 грн.

Різниця становить 90510,4 - 37404,2 (сплачених відповідно до накладних) = 53 106,2 грн.

Крім того, було реалізовано щебінь фр. 40-70 в кількості 745 тон за ціною 51,67 грн. на загальну суму 38 494, 2 грн. Різниця становить 39485 грн. –38494,2 грн. = 990,8 грн.

Таким чином, перевіряючі дійшли висновку, що позивачем при придбанні у ТОВ “Анга” і подальшій реалізації ТОВ “Котракт Індастрі” вищевказаної продукції було включено до складу валових витрат на 54 097 (53 106, 2 грн. + 990, 8грн.) грн. за ІV квартал 2007 р. більше ніж до валового доходу, в результаті чого занижено податок на прибуток.

На підставі даного акту перевірки 07.10.2009 року Кременчуцькою об"єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області винесено податкове повідомлення–рішення № 0004902301/0/3189, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 98817 грн., у тому числі: за основним платежем –65878 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32939 грн.

З даним рішенням позивач не погодився та оскаржив його в порядку апеляційного узгодження шляхом подачі 19.10.2009 року первинної скарги до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області.

За результатами розгляду скарги рішенням Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 16.12.2009 р. № 44221/10/25-010, податкове повідомлення –рішення № 0004902301/0/3189 від 07.10.2009 року скасовано у частині 25 грн. податку на прибуток і 12 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині - залишено без змін.

28.12.2009 року Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0005862301/1/4144, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 98780 грн., у тому числі: за основним платежем –65853 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32927 грн.

Позивач не погодився із даними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Згідно із ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ПП "Андора" придбано у ТОВ "Ф.Б.К." код 3577449 згідно податкових накладних № 0512/1 від 05.12.2007 року, № 0612/2 від 06.12.2007 року, № 0712/3 від 07.12.2007 року, № 2612/1 від 26.12.2007 року навантажувач вартістю 166666,7 грн.

Із письмових пояснень директора ПП "Андора" ОСОБА_4 встановлено, що навантажувач було придбано для подальшої реалізації.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується представником позивача, що протягом 2007-2008 року позивач не включав до розрахунку приросту (убутку) вартість навантажувача, придбаного у ТОВ "Ф.Б.К.".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Разом з тим, згідно із п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартостіоднорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044, (надалі - Стандарт 9), встановлено, що запаси - це активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Перевіркою відображених у рядку 01.2 Декларацій "приріст балансової вартості запасів" показників за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року у загальній сумі 17688 грн. встановлено та зафіксовано у акті перевірки, що при визначенні приросту (убутку) запасів ПП "Андора" застосовувався метод вартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО) оцінки убутку запасів, які обліковуються на бухгалтерських рахунках 28 "Товари".

Відповідно до пункту 20 Стандарту 9 оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Пунктом 24 Стандарту 9 встановлено, що запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та той факт, що навантажувач, придбаний у ТОВ "Ф.Б.К.", у звітному періоді не був ним реалізований, позивач повинен був відобразити у бухгалтерському та податковому обліку таку господарську операцію як приріст балансової вартості запасів за ІУ квартал 2007 рік на суму 166666,7 грн.

Разом з тим, протягом 2007-2008 року позивач не включав до розрахунку приросту (убутку) вартість навантажувача, придбаного у ТОВ "Ф.Б.К.", що є порушенням вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого позивачем занижено скоригований валовий доход за 2007 рік на суму 166666,7 грн., в тому числі: за ІУ квартал 2007 року в сумі 166666,7 грн.

10.05.2007 року між ТОВ “Анга” (продавець) та ПП “Андора” (покупець) укладено договір купівлі –продажу № 43, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передати, а покупець (позивач) прийняти та оплатити товар, найменування товару –весь асортимент камено-щебеневої продукції, кількістю –згідно заявки покупця, адрес відвантаження - кар'єри м. Кременчука та Кременчуцького району, якісна характеристика –паспорт якості заводу –виробника, доставка товару –автомобільним транспортом або ж/д, можливо транспорт продавця. Пунктом 8 цього договору передбачено, що у випадку зміни ціни товару заводом –виробника ціна за одиницю товару продавцю буде переглянута, про що покупець буде повідомлений та будуть проведені відповідні перерахунки.

Згідно із пунктом 7.1 цього договору доставка товару здійснюється автомобільним або залізничним транспортом, можливо транспортом продавця (ТОВ "Анга").

21.05.2007 р. між ТОВ “Анга” та ПП “Андора” укладено договір № 2105 на перевезення вантажів (сипучих матеріалів) автомобільним транспортом, згідно умов якого ПП “Андора” є замовником, а ТОВ “Анга”- перевізником.

Судом встановлено, що ПП “Андора” придбало у ТОВ “Анга” згідно накладної № 489 від 30.10.2007 р. (податкова накладна № 488 від 30.10.2007 р.) піщано-щебеневу продукцію: 1) піщано щебеневу суміш (одиниця виміру –тонна) в кількості 5 300 тн. за ціною 20 грн./тн. на загальну суму 106 000 грн (без ПДВ); 2) щебінь фр. 40-70 (одиниця виміру –тонна) в кількості 745 тн. за ціною 53 грн./тн. на загальну суму 39485 грн. (без ПДВ); 3) щебінь фр. 20-40 (одиниця виміру –тонна) в кількості 1050 тон за ціною 70 грн./тн. на загальну суму 73 500 грн.; товаро - транспортні витрати на загальну суму 284144,9 грн. Всього по даній податковій накладній позивачем придбано товарів та послуг на загальну суму 503 129,90 грн.

Також, між позивачем (продавець) та ТОВ “Контракт Індастрі” (покупець) було укладено договір поставки оптової партії товару № 18 від 01.09.2007 року, згідно умов якого продавець зобов’язується прийняти та оплатити товар (гранітний щебінь). Згідно із пунктом 1.3 цього договору продавець зобов’язується передати покупцю накладну, паспорт якості на товар, рахунок-фактуру, податкову накладну. П.2.2 договору встановлено, що якість товару повинна відповідати ГОСТу; права власності та ризиків на товар виникає в момент оформлення відвантажувальних документів, якщо інше не передбачено додатковими угодами. Найменування товару, його кількість та вартість визначалась специфікаціями до цього договору, копії яких наявні у матеріалах справи.

Пунктом 3.4 цього договору передбачена можливість зміни ціни, якщо змінюються ціни виробника, вартості послуг, тарифів, ринкової кон’юнктури.

Пунктами 4.1 та 4.2 договору встановлено, що відвантаження та транспортування товару здійснюється за рахунок покупця, тобто ТОВ “Контракт Індастрі”.

Згідно накладної № 30-10/4 від 30.10.2007 р. (податкова накладна № 14 від 30.10.2007 р.) позивач реалізував ТОВ “Контракт Індастрі”: 1) піщано-щебеневу суміш (одиниця виміру –метр кубічний) в кількості 3428,43 м.куб за ціною 10,91 грн./м.куб. на загальну суму 37404,2 грн. (без ПДВ) та 2) щебінь фр. 40-70 (одиниця виміру –тонна) в кількості 745 тн. за ціною 51,67 грн./тн. на загальну суму 38494,2 грн. (без ПДВ).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 вищевказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено та підтверджено перевіркою, що позивачем реалізована ТОВ “Контракт Індастрі” піщано-щебенева суміш (одиниця виміру –метр кубічний) у кількості 3428,43 м.куб за ціною 10,91 грн./м.куб. на загальну суму 37404,2 грн. (без ПДВ), а в переведенні на одиницю виміру тонна –було реалізовано 4 525, 52 тон. (враховуючи вартість ПЩС, визначеної у вищевказаних накладних за м. куб., 10,91 грн./м. куб./1,32 густина на м. куб. ПЩС згідно паспорту) = 8, 26 за тонну та щебінь фр. 40-70 (одиниця виміру –тонна) в кількості 745 тн. за ціною 51,67 грн./тн. на загальну суму 38494,2 грн. (без ПДВ).

Дані операції оформлені первинними документами та проведені по бухгалтерському обліку.

Згідно із даними бухгалтерського обліку ПП "Андора" інший товар, аналогічний, придбаному у ПП "Анга", на момент відчуження зазначеного вище товару ТОВ “Контракт Індастрі” у позивача був відсутній.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем реалізовано ТОВ “Контракт Індастрі” товар, який раніше був придбаний позивачем у ПП "Анга" за ціною, нижчою за ціну придбання у ПП "Анга".

Обсяг даної господарської операції ТОВ “Андора” щодо реалізації піщано-щебеневої суміші ВАТ “Лубенське ШБУ-9” не спростовує вищевикладених висновків суду.

У судовій практиці Верховного Суду України наголошено на необхідності встановлення та обґрунтування наявності розумних економічних або інших причин (ділової мети) при здійсненні збиткових операцій, тобто продажу товару за ціною значно нижчою за ціну придбання та одержання значних збитків.

Представником позивача не надано суду доказів на підтвердження причин здійснення даної збиткової операції, тобто продажу товару за ціною значно нижчою за ціну придбання.

Відтак, суд приходить до висновку, що вказані операції були завідомо збитковими у зв'язку з чим позивачем у ІУ кварталі 2007 року було включено до складу валових витрат на 54097 грн. більше, ніж до валового доходу, в результаті чого занижено податок на прибуток.

Із акту перевірки вбачається, що перевіркою відображених у рядку 01.6 Декларацій "інші доходи, крім визначених у 01.1 - 01.5" показників за період з 01.01.2006 року по 30.06.2009 року у загальній сумі 0 грн. встановлено, що ПП "Андора" встановлено заниження інших доходів за період з 31.06.2006 року по 31.06.2009 року на загальну суму 22538 грн. 03 коп.

Зокрема, у бухгалтерському обліку позивача не відображено обіг наступних готівкових коштів: джерела надходження готівкових коштів на розрахунковий рахунок підприємства з метою "поповнення рахунку", документи, якими підтверджується попереднє надання позики.

Зокрема, на банківський рахунок позивача надійшло грошових коштів із непідтверджених джерел на загальну суму 13560 грн., з них: повернення позики в сумі 10820 грн. та поповнення рахунку в сумі 2740 грн. Також, не підтверджено походження грошових коштів з виплати заробітної плати на загальну суму 8878 грн. 03 коп.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 4.6 ст. 4 цього Закону встановлено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Позивачем не надано суду доказів - первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження факту надходження на рахунок ПП "Андора" коштів у сумі 10820 грн. у рахунок погашення наданої раніше позики; поповнення рахунку через Скрипник Л.А. не відображено у касовій книзі підприємства за 2008 рік. Тому зазначені кошти є доходами підприємства з інших джерел у розумінні п. 4.6 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та повинні включатися до валових доходів підприємства.

Суд відхиляє посилання представника позивача на видаткові касові ордери Приватного підприємства «Андора»як на докази перерахування коштів в розмірі 10820,00 грн. за договором позики № 201 від 20.01.2009 року, оскільки вказані документи суперечать встановленим обставинам щодо перерахування спірних коштів в безготівковій формі на корпоративну платіжну картку ОСОБА_4

Крім того, банківськими документами не підтверджується надходження та витрачання коштів на виплату заробітної плати по банківському рахунку, суду не надано відомості виплати заробітної плати із підписами працівників про її отримання.

Із акту перевірки вбачається, що розрахунки із заробітної плати з працівниками проводились позивачем не оприбуткованою готівкою на загальну суму 9396,15 грн., касові книги за 2006 та 2007 роки на підприємстві відсутні. Згідно із даними книги нарахування заробітної плати на початок 2008 року заборгованість з виплати заробітної плати на підприємстві відсутня.

Відтак, враховуючи, що на виплату заробітної плати згідно банківських виписок позивачем було знято з розрахункового рахунку підприємства кошти в сумі 518 грн. 12 коп., грошові кошти в сумі 8878 грн. 03 коп. ( 9396,15 грн. - 518 грн. 12 коп.). є доходами з інших джерел у розумінні п. 4.6 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та повинні включатися до валових доходів підприємства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що кошти в загальній сумі 22538 грн. 03 коп. повинні бути включені позивачем до складу валових доходів.

Разом з тим, із акту перевірки вбачається, що позивачем не включено до валових доходів у відповідних періодах кошти в сумі 22538 грн. 03 коп., чим занижено валовий дохід на суму 22538 грн. 03 коп.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та винесені з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Андора" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 10 серпня 2010 року.

Суддя А.Б. Головко