Ухвала суду № 107268340, 10.11.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6020/22

Провадження № 1-кс/461/5106/22

УХВАЛА

10.11.2022 року. м. Львів.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СВ Львівського РУП №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження № 12022140000000546 від 07.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий ВРЗЗС СВ Львівського РУП №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 12022140000000546 від 07.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про обрання підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання мотивуєтим,що Слідчимуправлінням ГУНПу Львівськійобласті здійснюєтьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні № 12022140000000546 від 07.11.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.11.2022 року близько 20:30 год. водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «BMW 320D», р. н. НОМЕР_1 та рухаючись ним по вул. Івана Франка поблизу будинку №4, в м. Моршин, Стрийського району, Львівської області в напрямку центральної частини міста порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Р. 1 п. 1.5, Р. 2 п.п. 2.3 б), д); Р.12 п.п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він керуючи транспортним засобом, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, під час керування автомобілем не вибрав безпечної швидкості руху, не урахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу безпечно керувати транспортним засобом, при виникненні небезпеки для руху, а саме пішохода ОСОБА_9 , який переходив проїзну частину дороги зліва на право по ходу руху автомобіля, що призвело до наїзду транспортного засобу на пішохода.

У результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5 , пішохід ОСОБА_9 , отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.

Слідчий зазначає, що таким чином, ОСОБА_5 , своїми діями вчинив порушення Правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

07.11.2022 відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000546 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

07.11.2022 о 23 годині 48 хвилин ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

08.11.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 : підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років; в результаті його дій, які виразилися в грубому порушенні Правил дорожнього руху України настали тяжкі наслідки у вигляді смерті особи; потерпілій стороні завдана непоправна шкода у вигляді смерті близької людини, шкода не відшкодована, а тому при наявності кваліфікованого захисника, обвинувачений усвідомлює суворість покарання, яке йому буде призначене за умови доведеності його вини,

Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, санкція статті якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ст.177 КПК України, зокрема: переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.

Тому оцінюючи особу підозрюваного, характер та суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 враховуючи наявність вищевказаних ризиків, вважаю щодо підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.

Враховуючи майновий стан ОСОБА_5 , сторона обвинувачення вважає, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 78000, 00 гривень.

Ураховуючи викладене, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, тому слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні просять задовольнити подане клопотання покликаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання проти задоволення клопотання слідчого заперечили. Захисник вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні. Просили обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Заслухавши думку прокурора та слідчого на підтримання внесеного клопотання, заслухавши думку захисника та підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця пригоди від 07.11.2022 та додатками до нього та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178КПКУкраїни та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності даних обставин, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Заслухавши думку прокурора та слідчого щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного та думку його захисника, враховуючи особу ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до восьми років, суд вважає, що у випадку обрання м`якого запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду;незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, у зв`язку з чим запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу не є можливим, а тому приходжу до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В рішенні ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суд вважав, що при тлумаченні вимог п.3 ст.5 Конвенції повинні враховуватись сучасні реалії. Як вимагається більш високий рівень стандартів в області захисту прав людини, так відповідно і неминуче вимагається більша жорсткість при оцінці правопорушень, вчинених стосовно основних цінностей демократичного суспільства. Враховуючи виключний характер справи, не дивно, що судові органи співвіднесли суму застави з рівнем можливої відповідальності для гарантії того, щоб винні особи не намагались уникнути правосуддя і не порушували запобіжний захід. Не було ніякої впевненості в тому, що розмір застави, застосований тільки з врахуванням майнового стану заявника, буде достатнім для забезпечення його явки в суд».

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, визначити підозрюваному заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що становить74430, 00 гривень, оскільки саме така застава достатня для того, щоб забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків. При визначенні застави суд врахує також розмір доходів підозрюваного згідно довідки про заробітну плату.

Такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, вважаю необхідним визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки підозрюваного у випадку внесення нею або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.

Керуючись ст.ст. 184, 193, 197, 199, 372, 376,395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів - до 05.12.2022 року включно.

Визначити заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб 74430,00 гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду IBAN: UA598201720355219002000000757 Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області.

Внесення застави, визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити підозрюваному ОСОБА_5 у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на 60 днів з моменту внесення такої:

прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду на першу вимогу;

не відлучатися зі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду;

повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку невиконання зазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_10 .

Повний текст ухвали проголошено 11.11.2022 року о 15:40 год.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 .