Ухвала суду № 107259283, 10.11.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1471/18

Провадження № 1-кп/210/218/22

"10" листопада 2022 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні, внесених до ЄРДР 17 лютого 2018 року за №12018040710000371; 05 червня 2019 року за № 12019040710000885, 27 січня 2020 року за № 12020040710000162, 14 травня 2022 року за № 12022041710000560 відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ч.3 ст.15, ч.4 ст.185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 перебувають обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні, внесених до ЄРДР 17 лютого 2018 року за №12018040710000371; 05 червня 2019 року за № 12019040710000885, 27 січня 2020 року за № 12020040710000162, 14 травня 2022 року за № 12022041710000560 відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ч.3 ст.15, ч.4 ст.185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185КК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, ризики які існували на момент обрання та продовження вказаного запобіжного заходу, не відпали.

Представник потерпілого думку прокурора підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 (кожен окремо), не заперечували з приводу клопотання прокурора щодо про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, вислухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року застосовано до підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041710000560 від 14.05.2022року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60днів,а самез 25травня 2022року до23липня 2022року включно.

Ухвалою судді Дзержинського районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід 14вересня 2022року продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 на строк до 12 листопада 2022 року включно.

Відповідно до частини 1 статті 183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.

Під час вирішення питання про доцільність продовження обвинуваченому строку дії міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності певної особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до вимог частини 1 статті 184 КПК України, під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого встановлено обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених у частині 1 статті 177 КПК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження чи зміну обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує те, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, про що йому було повідомлено про підозру.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням воєнного стану згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №64/22, відповідно до якого 07 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство». Даним Законом було внесено зміни до низки статей Кримінального кодексу України, а також посилено покарання передбачене статтею 185 (крадіжка), даний злочин доповнився кваліфікуючою ознакою скоєння в умовах воєнного стану. Тому від тепер за вчинення злочинів в умовах воєнного або надзвичайного стану відповідальність стала більш жорсткою, та за крадіжку (таємне викрадення чужого майна) порушнику загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

З урахуванням характеру висунутого обвинувачення, кількості епізодів, які інкримінуються обвинуваченому, достатньо підстав вважати що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих злочинах, обвинувачений може переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що станом на 10 листопада 2022 року наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3,5 статті 177 КПК України, на які посилається прокурор, і які не зменшились з часу обрання запобіжного заходу, що не дає достатніх правових підстав суду для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт чи інший, більш м"який запобіжний захід.

Суд зазначає, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Суд зазначає, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня.

Матеріалами провадження підтверджено, що ОСОБА_5 перебував у розшуку, що призвело до зупинення судового розгляду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Суд вважає, що доводи захисника та обвинуваченого, не є цілком обґрунтованими, а тому підстав для зміни запобіжного заходу на більш м"який на теперішній час не вбачається. Інші, менш суворі запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого і продовження раніше обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним.

Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд враховує, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте обвинувачення ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, визначених у пунктах 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 08 січня 2023 року.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 314-316, 291, 370, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч.3 ст.15, ч.4 ст.185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі"Криворізькаустанова виконанняпокарань №3" строком на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 08 січня 2023 року включно.

Попередньо обраний альтернативний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді застави у розмірі 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає173670 гривень (сто сімдесят три тисячі шістсот сімдесят гривень) з покладенням попередньо вказаних обов`язків у випадку внесення застави - залишити без змін.

Копію ухвали направити до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань № 3" - для відома та виконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, захиснику.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала можебути оскарженадо Дніпровськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня їїоголошення.

Повний текстухвали складено тапроголошення 11листопада 2022року об 09год.20хв.в залісудового засідання№ 309Дзержинського районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської області(м.Кривий Ріг,пр-тМиру 24,третій поверх).

Суддя: ОСОБА_1