Ухвала суду № 107255340, 10.11.2022, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/339/22

Провадження № 2-о/396/15/22

УХВАЛА

10.11.2022 року м.Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

за участю: секретаря судового засідання Андріяш І.С.,

прокурора Самойлової О.В.

представника заінтересованої особи адвоката Константінова О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Новоукраїнка, в порядку окремого провадження цивільну справу №396/339/22 за заявою керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області Клюкіна А.П. в інтересах держави, в особі Помічнянської міської ради, заінтересовані особи: виконавчий комітет Помічнянської міської ради, ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою,-

ВСТАНОВИВ:

Заінтересована особа ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про залишення позову без розгляду у зв`язку з тим, що прокурором не доведено належним чином нездійснення чи неналежне здійснення Помічнянськюї міською радою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

В судове засідання заінтересована особа ОСОБА_1 не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_1 адвокат Константінов О.Ф. підтримав заяву про залишення заяви без розгляду.

В судовому засіданні прокурор проти задоволення заяви про залишення позову без розгляду заперечила посилаючись на обставини, якими обгрунтовано заяву, тому прокурор відповідно до чинного законодавства звернувся з відповідним позовом до суду.

Заслухавши думку учасників судового розгляду суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.257ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до ст. ч.3, 4 ст.56ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (рішення ЄСПЛ від 01.04.2010 у справі «Корольов проти Росії» (no. 2), №5447/03, § 33; рішення ЄСПЛ від 15.01.2009 у справі «Менчинська проти Росії», № 42454/02, § 35).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституцій України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Аналіз п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики ЄСПЛ, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституцій України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.09.2018, у справі №697/2768/16-ц.

Крім того, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформованого у постанова від 26.05.2020, справа № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 77).

На підтвердження обґрунтування наявності підстав представництва прокурор навів підстави звернення з позовом до суду, зазначивши про них у позові, та надавши суду копії відповідних листів.

Так, відповідно до матеріалів справи встановлено, що Новоукраїнською окружною прокуратурою Кіровоградської області на адресу Помічнянської міської ради направлено лист про необхідність представництва Новоукраїнською окружною прокуратурою інтересів держави в особі Помічнянської міської ради у формі звернення до суду з позовом, про що вказано у повідомленні від 05.04.2022 №12.53-63-1162ВИХ-22 (а.с.30).

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої, четвертоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Помічнянської міської ради, які не вжили заходів про визнання спадщини відумерлою, про що вони повідомили прокуратуру відповідними листами (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що не витребувані земельні ділянки повинні визнаватися відумерлою спадщиною, прийматися на баланс міської ради, надаватися на конкурсній основі як землі комунальної власності, та розмір суми оплати за користування визначатися згідно приписів Податкового кодексу України, тобто недоотримання зазначеної суми оплати за використання землі та збереження спадкового майна суттєво ослаблюють дохідну частину місцевого бюджету, що може призвести до неможливості покриття щомісячних видатків місцевого бюджету і, як наслідок, до необхідного забезпечення збалансування місцевого бюджету, чим обґрунтувавпорушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом).

Таким чином, відсутні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду з підстав зазначених у поданому клопотанні.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ч.4 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про залишення заяви керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області Клюкіна А.П. в інтересах держави, в особі Помічнянської міської ради, заінтересовані особи: виконавчий комітет Помічнянської міської ради, ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 11.11.2022 року.

Суддя: А. А. Русіна