1-614\10
ВИРОК
Іменем України
10.08.2010 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Підпалого В.В., при секретарі Зененко В.Р., за участю прокурора Панчишина М.Я., захисника адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві справу по обвинуваченню:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр- на України, уродженця смт. Словяносербськ Словяносербського району Луганської області, маючого базову вищу освіту, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
- вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 24.12.2004 року за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.1, 186 ч.2 із застосуванням ст. 69 КК України, 70 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 08.02.2005 року за ст. ст. 190 ч. 1, 70 ч. 4 КК України на 2 роки позбавлення волі та 18.07.2005 року звільнений від відбуття покарання на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 01.07.2005 року на підставі акту амністії, згідно п. «б» ст. 3, 8-10 Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року,-
у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч. 3 КК України,
ВСТАНОВИВ :
Так, 23.02.2007, приблизно о 23 год. 50 хв., ОСОБА_5 знаходячись у приміщенні офісу ТОВ «Японські автомобілі», який розташований за адресою: АДРЕСА_3, скориставшись тим, що у офісі нікого не має, та за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи ключ, який власник кабінету залишив на столі, відкрив сейф, та проникнувши до вказаного сховища, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить громадянину ОСОБА_6, а саме: гроші в сумі 9 800 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину складало 49 490 грн., тим самим завдав значної шкоди потерпілому, після чого з викраденим покинув місце вчинення злочину.
Підсудний ОСОБА_5 під час судового засідання свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи, як вони викладені в обвинуваченні та показав, що в 20-х числах січня 2007 року він влаштувався на посаду менеджера з продажу автомобілів в салон «Японських автомобілів», який розташований за адресою: АДРЕСА_3. 23.02.2007 року після закінчення робочого дня колектив, де він працював, святкував День Захисника Вітчизни. Він спиртних напоїв не вживає, і тому той вечір не пив. Приблизно о 21 год. 00 хв. всі працівники і він покинули приміщення автосалону. Він повернувся до офісу. Підійшовши до автосалону охоронник його пропустив до середини і так як він мав свій особистий ключ від офісу то пішов туди. Після цього, він почав сидіти за комп'ютером. Приблизно о 23 год. 50 хв. він зайшов до кабінету директора автосалону, двері якого були відчинені та взяв ключі від сейфу, так як знав де вони лежать і знав де саме знаходиться сейф. Відчинивши сейф, він побачив, що там знаходились гроші у валюті доларах США, купюрами по 100 доларів США, він їх не перераховував, але сума була великою. Так як він вважав, що йому не доплатили за його роботу в автосалоні і в нього було складне фінансове становище і йому необхідно було заплатити за квартиру де він проживав то він вирішив взяти ту суму грошей, яку як він вважав йому недоплатив ОСОБА_8 Після цього, він взяв ті грошей та поклав собі до кишені джинсів. Потім зачинив сейф, поклав ключі назад на стіл, та пішов далі грати на комп'ютері, після цього приблизно о 05 год. 00 хв., 24.02.2007 року вийшов з приміщення автосалону. У подальшому він піймав автомобіль та поїхав додому. Гроші 9 800 доларів США, в подальшому витратив на свої власні потреби. Після цього він на роботу у автосалон «Японські автомобілі» не виходив. Зміну показань пояснив, що побоювався кримінальної відповідальності за вчинене. Щодо фактичних обставин зазначив, що визнавав їх на досудовому слідстві добровільно без примусу з боку працівників міліції. Не заперечував суму викрадених грошей як вона зазначена в обвинувальному висновку.
Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_5 не оспорював фактичні обставини справи та розмір цивільного позову і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудного.
Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, що завдало значної шкоди потерпілому.
Тому суд обмежився дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного.
Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину, зявлення із зізнанням
Обставин, що обтяжує покарання підсудному, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії тяжких злочинів;
- особу ОСОБА_5, який має постійне місце проживання, тимчасово не працює, характеризується позитивно , перебуває в цивільному шлюбі, раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває.
Тому, суд, крім даних про особу винного й обставин, що помякшують покарання та обставин справи, враховує, мотив вчинення злочину, тяжкість наслідків, і вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_5 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення підсудного, попередження вчинення ним нових злочині за ст. 185 ч. 3 КК України у вигляді позбавлення волі ближче до нижчої межі санкції статті Особливої частини КК України.
На підставі викладеного суд не дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання і вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_5 враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, його особу, та усі обставини справи, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства. Тому, суд прийняв рішення не звільняти підсудного ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.
Потерпілим ОСОБА_6 по справі був заявлен цивільний позов на суму 49 490 грн., який підсудний визнав в повному обсязі і не заперечував його розмір в судовому засіданні.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову суд виходить з того, що відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання матеріальної шкоди іншій особі, Відповідно до положень ст. 1 166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, враховуючи доведеність вини у вчиненні злочину, яким заподіяно матеріальну шкоду ОСОБА_6 з підстав викладених у вироку, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_5 судові витрати по справі вартість проведеної дактилоскопічної експертизи в сумі 423 гр. 68 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,-
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у виді- 3 (трьох) роки позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_5 слід обраховувати з 28.11.2008 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 задовольнити. Стягнути із засудженого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 49 490 грн.
Стягнути із засудженого ОСОБА_5 судові витрати по справі вартість проведеної дактилоскопічної експертизи в розмірі 423 гр. 68 коп. Отримувач платежу НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві МФО 821018 р/р № 35221100105031 в Установі банку УДК у Київській області, код ЗКПО 25575285 (за проведення експертизи).
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою в Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя В.В. Підпалий
Судове рішення № 10724339, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 10.08.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-614/10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: