Рішення № 107238734, 09.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року Справа № 160/12186/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2022 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, ОСОБА_1 періодів роботи в Виробничому кооперативі «Атлант» з 03.04.1989 по 28.09.1992, в Акціонерному товаристві «Українська залізниця» з 14.10.1992 по 20.12.1998;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 періодів роботи в Виробничому кооперативі «Атлант» з 03.04.1989 по 28.09.1992, в Акціонерному товаристві «Українська залізниця» з 14.10.1992 по 20.12.1998;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, з 24.03.2019, відповідно до вимог п.2 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, у перерахунку пенсії на пільгових умовах позивачу було відмовлено у зв`язку з не зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періодів його роботи з 03.04.1989 по 28.09.1992 у Виробничому кооперативі «Атлант» та з 14.10.1992 по 20.12.1998 в Акціонерному товаристві «Українська залізниця». На думку позивача, такі дії відповідача порушують право ОСОБА_1 на належний рівень пенсійного забезпечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду, 07.09.2022 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 відкрито провадження у справі № 160/12186/22 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

23.09.2022 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_1 було правомірно відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки записи в трудовій книжці позивача за період роботи в Виробничому кооперативі «Атлант» з 03.04.1989 по 28.09.1992 не відповідають умовам п.10 Порядку №383 та відсутні документи які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому даний період роботи зараховано до страхового стажу на загальних підставах. Крім того, період роботи позивача в Акціонерному товаристві «Українська залізниця» з 14.10.1992 по 20.12.1998 не підпадає під термін проведення атестації на підприємстві, так як первинна атестація в АТ «Українська залізниця» вперше проведена 31.12.2003, що не відповідає вимогам п.4.4 Порядку №383, тому період роботи з 14.10.1992 по 20.12.1998 також не враховано до пільгового стажу роботи.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 24.03.2019 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах.

24.06.2022 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії, оскільки до пільгового стажу позивача не було зараховано періоди його роботи в Виробничому кооперативі «Атлант» з 03.04.1989 по 28.09.1992 та в Акціонерному товаристві «Українська залізниця» з 14.10.1992 по 20.12.1998.

Листом №21376-15824/М-01/8-0400/22 від 19.07.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у здійсненні такого перерахунку та зарахуванні до пільгового стажу останнього періодів з 03.04.1989 по 28.09.1992 та з 14.10.1992 по 20.12.1998, оскільки записи в трудовій книжці за період роботи в Виробничому кооперативі «Атлант» з 03.04.1989 по 28.09.1992 не відповідають умовам п.10 Порядку №383 та відсутні документи які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому даний період роботи зараховано до страхового стажу на загальних підставах. Крім того, період роботи позивача в Акціонерному товаристві «Українська залізниця» з 14.10.1992 по 20.12.1998 не підпадає під термін проведення атестації на підприємстві, так як первинна атестація в АТ «Українська залізниця» вперше проведена 31.12.2003, що не відповідає вимогам п.4.4 Порядку №383, тому період роботи з 14.10.1992 по 20.12.1998 також не враховано до пільгового стажу роботи.

Вважаючи свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 19, 46 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Так, згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до п. 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , з якої вбачається, що з 03.04.1989 по 28.09.1992 позивач працював у Виробничому кооперативі «Атлант» на посаді електрогазозварника в механічному цеху, з 14.10.1992 по 20.12.1998 позивач працював в Акціонерному товаристві «Українська залізниця» на посаді електрогазозварника на дільниці в/с Іларіоново.

Згідно розділу XXXII "Загальні професії", Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, зазначено посаду електрогазозварника.

Крім того, згідно розділу XXXIII "Загальні професії", Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою КМУ №162 від 11.03.1994, зазначено посаду електрогазозварника.

З огляду на викладене, твердження відповідача стосовно того, що записи в трудовій книжці ОСОБА_1 за період роботи в Виробничому кооперативі «Атлант» з 03.04.1989 по 28.09.1992 не відповідають умовам п.10 Порядку №383 та відсутні документи які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи позивача є трудова книжка, яка містить назву посади, яку займав ОСОБА_1 в період з 03.04.1989 по 28.09.1992, що в свою чергу, є достатнім для визначення, що спірний період роботи підпадає під визначення пільгового.

Крім того, що стосується періоду роботи позивача з 14.10.1992 по 20.12.1998 в Акціонерному товаристві «Українська залізниця», то суд вважає за необхідне зазначити, що окрім наявного запису в трудовій книжці, який підтверджує пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за цей період, позивачем до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було надано довідку №07/915 від 13.04.2021, видану АТ «Українська залізниця» відповідно до якої період роботи позивача з 14.10.1992 по 20.12.1998 на посаді електрогазозварника ручного зварювання віднесено до розділу XXXIII "Загальні професії", Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою КМУ №162 від 11.03.1994.

Що стосується тверджень відповідача відносно того, що період роботи позивача в АТ «Українська залізниця» з 14.10.1992 по 20.12.1998 не підпадає під термін проведення атестації на підприємстві, так як первинна атестація в АТ «Українська залізниця» вперше проведена 31.12.2003, що не відповідає вимогам п.4.4 Порядку №383, то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно зі статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання.

Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадина його конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

З урахуванням викладеного, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Викладене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.

За таких обставин, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоду роботи ОСОБА_1 з 14.10.1992 по 20.12.1998 в АТ «Українська залізниця».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Виробничому кооперативі «Атлант» з 03.04.1989 по 28.09.1992, в Акціонерному товаристві «Українська залізниця» з 14.10.1992 по 20.12.1998 та здійснити ОСОБА_1 з 24.03.2019 перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи в Виробничому кооперативі «Атлант» з 03.04.1989 по 28.09.1992, в Акціонерному товаристві «Українська залізниця» з 14.10.1992 по 20.12.1998, з урахуванням проведених платежів.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 992,00 грн.

Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 992,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, ОСОБА_1 періодів роботи в Виробничому кооперативі «Атлант» з 03.04.1989 по 28.09.1992, в Акціонерному товаристві «Українська залізниця» з 14.10.1992 по 20.12.1998.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 періодів роботи в Виробничому кооперативі «Атлант» з 03.04.1989 по 28.09.1992, в Акціонерному товаристві «Українська залізниця» з 14.10.1992 по 20.12.1998.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, з 24.03.2019, відповідно до вимог п.2 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 992,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко