Вирок № 10723735, 02.08.2010, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-158/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2010 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Мокренко Ю.М., адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Норильськ Красноярського краю РФ, українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, фізична особа-підприємець, мешкаючого в АДРЕСА_1, не судимого,

у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч. 1, ч.5 ст.15 ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4 вчинив злочин за наступних обставин.

В жовтні та листопаді місяцях 2009 року між АГАТ «Харківський» в особі голови правління ОСОБА_3, з однієї сторони та субєктом підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_4 були укладені договори підряду, згідно яких останній прийняв на себе зобовязання виконати роботи по перенесенню кабелю для автогаражного кооперативу, забезпеченню його електропостачання за адресою м. Суми вул. Черепіна, 23. В послідуючому підсудний виконував зазначені вище роботи, а кооператив проводив оплату цих робіт, сплативши загальну суму більш ніж 90000 грн. Не дивлячись на це, маючи корисливий умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_3 підсудний повідомив йому, що для узгодження і вирішення в Держгірпромнагляді по Сумській області питання підписання технічних умов на підключення гаражів гаражно-будівельного кооперативу «Харківський» до електромережі йому необхідно 300-400 грн. для передачі невстановленій службовій особі Держгірпромнагляду по Сумській області, хоча в дійсності не мав наміру передавати кому небудь гроші.

Близько 13-30 год. 12 березня 2010 року, знаходячись у власному автомобілі Хюндай Тюксон д.н. НОМЕР_1 в с. Косівщина Сумського району, ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_3 гроші в сумі 500 грн., начебто за переданий ним хабар службовій особі, а також підписані останнім документи для підключення гаражно-будівельного кооперативу «Харківський» до електромережі ВАТ «Сумиобленерго», але не встиг розпорядитися цими грошима, оскільки, близько 14 години був затриманий працівниками міліції на автошляху в напрямку м. Суми.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 ч.1, ч.2 ст.15, ч.4 ст. 27, ч.1 ст. 369 КК України не визнав повністю і суду пояснив, що восени 2009 року він як приватний підприємець уклав договір з автогаражним кооперативом «Харківський», придбавав матеріали, виконував роботу, уже наприкінці її завершення, у березні місяці 2010 року він говорив голові кооперативу ОСОБА_3, що можливо потрібно буде ще 200-300 грн. для вирішення питання підключення автогаражного коперативу до електромережі. Коли 12 березня 2010 року вони зустрілися з ОСОБА_3 останній дав йому 500 грн., які він взяв, так як вважав, що цією сумою він покриє понесені ним витрати за використання власного автомобіля в інтересах автокооперативу. Хабаря він нікому не збирався давати, ні в Обленерго, ні в Держгірпромнагляд він грошей плати не повинен, ці гроші, отримані від ОСОБА_3, він мав намір використати у власних цілях, щоб покрити понесені ним витрати по використанню власного автомобіля.

Не дивлячись на невизнання вини самим підсудним, його вина у заволодінні чужим майном шахрайським шляхом доведена добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

Так потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що він працює головою автогаражного кооперативу «Харківський» і в 2009 році виникла необхідність підключення до електромережі дільниці кооперативу по вул. Черепіна, 23, у зв*язку з чим він звернувся до ОСОБА_6 в Обленерго, який сказав, що це питання зможе вирішити його зять, так він познайомився з ОСОБА_4. Поспілкувавшись з ним, визначивши обсяг робіт, ОСОБА_4 сказав, що робота буде коштувати в межах 37 тисяч гривень, це питання вони обговорили на правлінні і уклали з ОСОБА_4 договори на виконання цих робіт восени 2009 року. За виконану ОСОБА_4 роботу кооперативу довелося заплатити майже втричі більше, крім того, в березні місяці 2010 року ОСОБА_4 йому чітко сказав, що для погодження документів в Держгірпромнагляді необхідно заплатити якійсь службовій особі 300-400 грн., а тому він 12 березня 2010 року під час зустрічі з ОСОБА_4 передав йому 500 грн. розуміючи, що ці гроші необхідні для вирішення питання підключення гаражів до електромережі. Порахувавши гроші ОСОБА_4 сказав, що це якраз та сума, яку він передав тій людині за вирішення питання по підключенню гаражів.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює на посаді головного державного інспектора управління Держгірпромнагляду по Сумській області, 10 березня 2010 року до нього звертався ОСОБА_4, який надав документи на підключення щита обліку гаражного кооперативу, всі необхідні документи були в наявності і відповідали необхідним вимогам, а тому він підписав акт на підключення щита обліку. Ніяких грошей ОСОБА_4 йому за підписання акта не платив і не повинен був платити, ні про які гроші розмова не йшла.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він працює на посаді старшого інспектора Сумського МРВ ВАТ «Енергозбут» і що у березні місяці 2010 року до нього звертався приватний підприємець ОСОБА_4 з пакетом документів по підключенню гаражно-будівельного кооперативу «Харківський», разом з ним вони виїжджали на об*єкт, де він провів обстеження, про що був складений акт, при цьому ОСОБА_4 за виконану роботу ніяких грошей ні йому особисто, ні в касу не платив.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що до нього звертався ОСОБА_3 з різних питань, в тому числі і з питання підключення автогаражів під електричну мережу і йому відомо, що цю роботу виконував ОСОБА_4.

Крім того вина підсудного підтверджується:

- протоколом огляду місця події, в ході якого у підсудного були вилучені гроші в сумі 500 грн., які йому передав ОСОБА_3 для передачі якійсь службовій особі \т.1 а.с.64-68\

- протоколом виїмки розсекречених носіїв інформації з записом розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 \т.1 а.с.121\

- протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в ході якої останній підтвердив, що підсудний говорив йому про необхідність заплатити в Держгірпромнагляді 300-400 грн. для вирішення питання підключення електроенергії \т.1 а.с.149-152\.

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази суд вважає, що вина підсудного в заволодінні грошовими коштами ОСОБА_3 шляхом обману доказана повністю.

Невизнання вини підсудним у цьому злочині суд розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Заява в судовому засіданні підсудного про те, що отримані ним від ОСОБА_3 гроші в сумі 500 грн. це відшкодування понесених ним затрат по використанню власного автомобіля в інтересах автокооперативу не може бути сприйнята судом, оскільки, в матеріалах справи маються докази того, що ці гроші, зі слів самого ОСОБА_4, були взяті не з цією, а з іншою метою. До того ж, такі пояснення підсудного з*явилися лише в судовому засіданні і на досудовому слідстві він про це ніколи не говорив.

Так, із легалізованого запису розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час проведення ОРЗ від 12.03.2010. вбачається, що після передачі ОСОБА_3 підсудному 500 грн. останній, перерахувавши гроші, заявив, що це якраз та сума, яку він передав тій особі з Держгірпромнагляду і що в подальшому він при виникненні якихось питань зведе їх один на один, тобто ОСОБА_3 і ту службову особу \т.1 а.с.135\

Тобто, із змісту розмови вбачається, що при отриманні грошей ОСОБА_3 вважав, що передана ним сума є відшкодуванням за переданий ОСОБА_4 хабар, і це в розмові підтвердив ОСОБА_4, хоча в дійсності ніякої передачі хабара не було, а це був лише спосіб заволодіння грошима шляхом обману.

За таких обставин дії підсудного суд кваліфікує за ст. 190 ч.1 КК України, так як він заволодів чужим майном шляхом обману.

В той же час суд вважає, що вина підсудного за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК України, тобто, в замаху на підбурювання до давання хабара, не знайшла свого підтвердження. Для звинувачення в такому злочині необхідна наявність конкретної службової особи, якій передбачається передача хабара за виконання чи невиконання певної роботи, тобто, ОСОБА_3 повинен був знати, що мається конкретна особа, яка виконує роботу в його інтересах, в даному ж випадку, такої особи не існувало, ОСОБА_4 нікому не передавав і не збирався передавати хабара, його дії при цьому слід розцінювати як спосіб заволодіння чужим майном, спосіб обману.

У звязку з цим ОСОБА_4 за цим законом повинен бути виправданим.

При визначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристику на нього, те що до кримінальної відповідальності він притягується вперше і що вчинений ним злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості.

За наявності таких даних про особу підсудного, зважаючи на думку потерпілого, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе шляхом накладення штрафу.

По справі потерпілим ОСОБА_3 заявлявся цивільний позов на суму 56800 грн., але в судовому засіданні він відмовився від нього, заявивши про вирішення цього питання в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного, питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 190 ч.1 КК України і признати йому покарання у вигляді штрафу в доход держави в сумі 510 \п*ятсот десять\ грн.

За ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.1 ст. 369 КК України ОСОБА_4 виправдати.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення хімічної експертизи № 3030 від 21.04.2010 року у розмірі 1149 гривень 00 копійок, з зарахування на рахунок Харківського НДІСЕ ім. засл. проф.. М.С. Бокаріуса, код 02883133 р\р 35220003000408 МФО 851011 банк ГУДКУ в Харківській області.

Речові докази: гроші в сумі 500 грн. у кількості 5 шт. номіналом по 100 грн. кожна, що зберігаються в касі відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку СМУ ГУМВС України в Сумській області залишити там же; електронно-оптичні носії із розсекреченими записами в ході проведення ОТЗ по ОРС, відеокасети з записом огляду місця події, допиту ОСОБА_3, три членські книжки гаражно-будівельного кооперативу «Харківський» на імя ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11 залишити у кримінальній справі; конверти зі змивами з кистей рук ОСОБА_4, ватним тампоном, зразками спеціальної хімічної речовини та люмінофорного олівця, що зберігаються у кримінальній справі, - знищити; технічну документацію щодо підключення щодо підключення СМОГБК «Харківський» до електричної мережі ВАТ «Сумиобленерго», що знаходяться в матеріалах кримінальної справи, у разі запиту, повернути гаражно-будівельному кооперативу «Харківський».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд на протязі 15 днів з дня його проголошення.

Суддя Б.М.Клочко.