Вирок № 107231593, 07.11.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/11669/19 пр. № 1-кп/759/92/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

при секретарях: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР 12017100080011260 від 22 грудня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Славковичі Глуського району Могилівської області Республіки Білорусь, білорус, гр-н України, освіта середня, одружений, працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , не судимий, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 388 та ч. 4 ст. 190 КК України, -

сторони: прокурор ОСОБА_7 ; обвинувачений, він же цивільний відповідач ОСОБА_8 , його захисник ОСОБА_9 ; інші учасники провадження представники потерпілого ПАТ «МТБ БАНК», він же цивільний позивач - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_12 пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті та підтримане прокурором під час судового розгляду, такого змісту.

ОСОБА_8 у період 2017 року, знаходячись у невстановленому місці та обставинах, за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, підробив офіційний документ - лист від імені голови правління Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Центр» (далі ПАТ «КБ «Центр») № 20-148-1/Ю від 14 вересня 2017 року, який видається та посвідчується керівником підприємства, надає права та звільняє від обов`язків, з метою його подальшого використання за таких обставин.

Так, як вказано в обвинувальному акті, ОСОБА_8 , 23 лютого 2011 року як фізична особа уклав кредитний договір з ПАТ «КБ «Центр» № 230211/6-КЮ, відповідно до якого отримав грошові кошти в сумі 2000000 грн., і з метою забезпечення належного виконання умов вказаного договору передав в іпотеку відповідно до іпотечного договору належну йому на праві власності 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_2 ).

Отримавши в такий спосіб грошові кошти від ПАТ «КБ «Центр», ОСОБА_8 з корисливих мотивів, в порушення взятих на себе обов`язків, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, вирішив здійснити незаконне відчуження переданої в іпотеку належну йому КВАРТИРУ АДРЕСА_3 шляхом підробки офіційного документу від імені ПАТ «КБ «Центр» та подальшого вилучення запису з Державного реєстру речових прав щодо наявної іпотеки і зняття заборони відчуження з раніше переданої в іпотеку вказаної квартири, чим вступили між собою у попередню злочинну змову. На виконання свого злочинного умислу ОСОБА_8 , маючи тривалі письмові перемови з працівниками ПАТ «КБ «Центр» та будучи обізнаним із зовнішнім виглядом документів, які видаються від імені вказаного товариства, спільно з невстановленою особою, невстановленим способом та місці, підробив офіційний документ, - лист від імені голови правління ПАТ «КБ «Центр» № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року про вилучення запису з Державного реєстру речових прав щодо наявної іпотеки і зняття заборони відчуження з раніше переданої в іпотеку належної йому КВАРТИРИ АДРЕСА_3 , з метою його подальшого використання.

Вказані дії ОСОБА_13 органом досудового розслідування кваліфіковані як підробка за попередньою змовою групою осіб офіційного документу, який видається підприємством і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою його подальшого використання, тобто за ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім того, ОСОБА_8 , діючи спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, знаходячись у невстановленому місці в період часу з 19 по 20 вересня 2017 року, будучи власником КВАРТИРИ АДРЕСА_3 , яка була передана ним під заставу ПАТ «КБ «Центр» на підставі кредитного договору № 230211/6-КЮ від 23 лютого 2011 року та договору іпотеки, в порушення умов вказаних договорів та взятих на себе обов`язків, будучи особою якій це майно було ввірено, вчинив незаконні дії щодо заставленого майна, а саме здійснив відчуження КВАРИРИ № 102 на користь третьої особи за таких обставин.

Так, як вказано в обвинувальному акті, ОСОБА_8 23 лютого 2011 року з метою забезпечення належного виконання умов вказаного кредитного договору з ПАТ «КБ «Центр» № 230211/6-КЮ передав в іпотеку відповідно до іпотечного договору належну йому на праві власності КВАРТИРУ АДРЕСА_3 , в результаті чого вказану квартиру було ввірено ОСОБА_12 . Отримавши в такий спосіб грошові кошти від ПАТ «КБ «Центр», ОСОБА_8 з корисливих мотивів, в порушення взятих на себе обов`язків, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, підробив офіційний документ від імені голови правління ПАТ «КБ «Центр» про вилучення запису з Державного реєстру речових прав щодо наявної іпотеки і зняття заборони відчуження з раніше переданої в іпотеку належної йому вказаної квартири, з метою його подальшого використання та відчуження майна яке перебуває в іпотеці.

У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_8 з метою вчинення незаконних дій із заставленим майном. а саме незаконного відчуження ввіреної йому КВАРТИРИ АДРЕСА_3 , яка була передана в іпотеку, діючи спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, використав 19 вересня 2017 року заздалегідь підроблений лист від імені голови правління ПАТ «КБ «Центр» офіційний документ про вилучення запису з Державного реєстру речових прав щодо наявної іпотеки і зняття заборони відчуження з раніше переданої в іпотеку належної йому КВАРТИРИ АДРЕСА_3 шляхом подання його державному реєстратору ОСОБА_14 , «Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва» та державному реєстратору ОСОБА_15 «Вінницька обласна філія комунального підприємства «Центр державної реєстрації».

У свою чергу державні реєстратори ОСОБА_14 , «Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва» та ОСОБА_15 , «Центр державної реєстрації», на підставі поданого вищевказаного листа та вважаючи його офіційним здійснили реєстраційні дії щодо КВАРТИРИ АДРЕСА_3 . Після чого, 20 вересня 2017 року ОСОБА_8 , отримавши реальну можливість в такий спосіб безперешкодно розпорядитись належною йому КВАРТИРОЮ АДРЕСА_3 , з корисливих м:отивів, діючи спільно з особою, яка діяла від його імені, здійснили оплатне відчуження вищевказаної ввіреної йому квартири на користь третьої особи, незважаючи на те, що вона є предметом іпотечного договору і є гарантом погашення заборгованості перед ПАТ «КБ «Центр».

Отриманими грошовими коштами за реалізацію вказаної квартири ОСОБА_8 розпорядився на власний розсуд, чим завдав ПАТ «КБ «Центр», а в подальшому Публічному акціонерному товариству «МТБ Банк» (ідентифікаційний номер 21650966) (далі ПАТ «МТБ Банк»), до якого на підставі розпорядження НБУ від 10 серпня 2018 року було приєднано ПАТ «КБ «Центр», матеріальну шкоду в розмірі 2000 000 грн., що є особливо великим розміром та в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вказані дії ОСОБА_13 органом досудового розслідування кваліфіковані як вчинення незаконних дій (відчуження на користь третьої особи ) із заставленим майном особою, якій воно ввірене, тобто за ч. 1 ст. 388 КК України.

Крім того, ОСОБА_8 обвинувачується і у тому, що на підставі заздалегідь підробленого офіційного документу від імені голови правління ПАТ «КБ «Центр», спільно з особою, яка діяла від його імені, в порушення умов кредитного договору № 230211/6-КЮ від 23.02.2011 та взятих на себе обов`язків щодо погашення боргу перед ПАТ «КБ «Центр», здійснив відчуження на користь третьої особи КВАРТИРИ АДРЕСА_3 , чим позбавив ПАТ «КБ «Центр» права на вказану квартиру у разі не виконання ним умов вищевказаного кредитного договору, завдавши при цьому матеріальну шкоду в розмірі 2000000 грн., що є особливо великим розміром та в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян за таких обставин.

Так, як вказано в обвинувальному акті, ОСОБА_8 23 лютого 2011 року як фізична особа уклав кредитний договір з ПАТ «КБ «Центр» № 230211/6-КЮ, відповідно до якого отримав грошові кошти в сумі 2000000 грн., і з метою забезпечення належного виконання умов вказаного договору передав в іпотеку відповідно до іпотечного договору належну йому на праві власності КВАРТИРУ АДРЕСА_3 . Отримавши в такий спосіб грошові кошти від ПАТ «КБ «Центр», ОСОБА_8 з корисливих мотивів, в порушення взятих на себе обов`язків, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, підробив офіційний документ від імені голови правління ПАТ «КБ «Центр» про вилучення запису з Державного реєстру речових прав щодо наявної іпотеки і зняття заборони відчуження з раніше переданої в іпотеку належної йому вказаної квартири, з метою його подальшого використання та відчуження майна яке перебуває в іпотеці.

У подальшому продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_8 , з метою незаконного відчуження КВАРТИРИ АДРЕСА_3 , яка була передана в іпотеку, діючи спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, використав 19 вересня 2017 року заздалегідь підроблений лист від імені голови правління ПАТ «КБ «Центр» офіційний документ, про вилучення запису з Державного реєстру речових прав щодо наявної іпотеки і зняття заборони відчуження з раніше переданої в іпотеку належної йому КВАРТИРИ АДРЕСА_3 шляхом подання його державному реєстратору ОСОБА_14 , «Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва» та державному реєстратору ОСОБА_15 «Вінницька обласна філія комунального підприємства «Центр державної реєстрації».

У свою чергу державні реєстратори ОСОБА_14 , «Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва» та ОСОБА_15 , «Центр державної реєстрації», на підставі поданого вищевказаного листа та вважаючи його офіційним здійснили реєстраційні дії щодо КВАРТИРИ АДРЕСА_3 . Після чого, 20 вересня 2017 року ОСОБА_8 , отримавши реальну можливість в такий спосіб безперешкодно розпорядитись належною йому КВАРТИРОЮ АДРЕСА_3 , з корисливих м:отивів, діючи спільно з особою, яка діяла від його імені, здійснили оплатне відчуження вищевказаної ввіреної йому квартири на користь третьої особи, незважаючи на те, що вона є предметом іпотечного договору і є гарантом погашення заборгованості перед ПАТ «КБ «Центр». Отриманими грошовими коштами за реалізацію вказаної КВАРИТРИ № 102 ОСОБА_8 розпорядився на власний розсуд, чим завдав ПАТ «КБ «Центр», а в подальшому ПАТ «МТБ Банк» матеріальну шкоду в розмірі 2000000 грн., що є особливо великими розмірами та в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Вказані дії ОСОБА_13 органом досудового розслідування кваліфіковані як заволодіння шляхом обману чужим майном в особливо великих розмірах, тобто за ч. 4 ст. 190 КК України.

Позиція сторони захисту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у висунутому звинуваченні не визнав у повному обсязі, вважає дане кримінальне провадження замовним та ініційованим головою правління ПАТ КБ «Центр» ОСОБА_16 задля вимагання сплати неіснуючого боргу. При цьому обвинувачений, не оспорюючи самого факту укладання з ПАТ «КБ «Центр», правонаступником якого є ПАТ «МТБ Банк», кредитного договору № 230211/6-КЮ від 23 лютого 2011 року та на його забезпечення договору іпотеки № 98 від 23 лютого 2011 року, предметом застави за якими була належна йому, обвинуваченому, на праві власності КВАРТИРА АДРЕСА_3 , яку він дійсно продав 20 вересня 2017 року, показав таке.

За вказаним кредитним договором відповідно до кредитних ліній на його виконання він, обвинувачений, отримав кошти у повному обсязі в розмірі 2000000 грн., які використав за призначенням на придбання будівельних матеріалів, які зберігалися на складі на території с. Проців Бориспільського району, вул. Котовського, 20. ПАТ КБ «Центр» контролював рух цих матеріальних цінностей, жодних зауважень не було. У 2013-2014 роках склад був закритий у зв`язку із великим ризиком пограбування. У нього виникли проблеми з погашенням кредиту, а оскільки такий був не один і він намагався зберегти добру кредитну історію, тому в квітні 2014 року продав об`єкт нерухомості у місті Житомирі за 1350000 грн. та власний автомобіль за 150000 грн. і всі ці кошти, тобто 1500000 грн., 08-10 квітня 2014 року спрямував на погашення боргу за вказаним кредитним договором. Однак, 10 вересня 2014 року найняті банком озброєні люди захопили його базу в с. Проців з будматеріалами та заволоділи останніми на загальну суму 2500000 грн., а всі документи, в тому числі на підтвердження погашення боргу, були знищені. Представники банку його заспокоїли, що ці будматеріали будуть продані на погашення залишку його боргу і проблем не буде з цього приводу й досі тривають судові процеси та кримінальні провадження. Отже, він вважає, що всі умови кредитного договору ним були по факту виконані.

Також ПЛЄСКОВ уточнив, що досудове розслідування не встановило місце, час, спосіб та осіб нібито причетних до правопорушення, у зв`язку з чим висунуте обвинувачення залишилося незрозумілим. Так, твердження в обвинувальному акті про те, що він вчинив незаконні дії щодо заставного майна, відчуживши КВАРТИРУ АДРЕСА_3 як предмет іпотеки на користь третіх осіб, спростовується дослідженим судом листом ПАТ «КБ «Центр» № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року про повне виконання ним умов договору іпотеки № 98 від 23 лютого 2011 року. Вказаний лист було подано 19 вересня 2017 року державному реєстратору представником ПАТ «КБ «Центр» за відповідною довіреністю, участь його, обвинуваченого, у таких діях виключається. Поданими доказами не спростовано і достовірність вказаного листа ПАТ «КБ «Центр», який, натомість, є ключовим доказом обвинувачення як нібито засіб введення з його боку в оману реєстратора, навіть, попри клопотання самої сторони захисту про проведення експертиз з цього приводу. Таким чином, у ПАТ «КБ «Центр» станом на 20 вересня 2017 року не було прав на вказану КВАРТИРУ АДРЕСА_3 як предмету іпотеки, у державному реєстрі нерухомого майна були відсутні з цього приводу будь-які обмеження чи заборони. У період з 23 лютого 2011 року (дата укладення договору іпотеки № 98) по 25 січня 2021 року ПАТ «КБ «Центр» не надсилав іпотекодавцю ПЛЄСКОВУ жодної претензії або вимог щодо порушення кредитного договору або договору іпотеки, а наявні у справі з цього приводу документи про нібито зворотне виявилися фіктивними, що було підтверджено судовими рішеннями.

Крім того, він, ПЛЄСКОВ, вважає, що борг за кредитним договором був погашений як ним особисто, так і завдяки протиправним діям ПАТ «КБ «Центр», наслідком яких сталося заволодіння його майном, в тому числі підконтрольного йому ТОВ «ПВІТА Центр» будівельними матеріалами. Відсутність доказів існування заборгованості за вказаним договором також підтверджено внутрішніми господарськими документами самого ПАТ «КБ «Центр» (протокол № 50 від 12 грудня 2017 року засідання правління про списання заборгованості ФОП ОСОБА_13 , меморіальні ордери № 7387 від 15 грудня 2017 року, за якими вартість спірної квартири віднесено на витрати, № 04 від 08 жовтня 2018 року, за яким списана у збиток) і судовими інстанціями (постанова Окружного адміністративного суду м. Києві від 17 лютого 2017 року, яке залишено в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року).

Отже, факт заборгованості за кредитним договором № 230211/6-КЮ від 23 лютого 2011 року не встановлено, факт невиконання ним цього договору не встановлено, факт підробки ним листа ПАТ «КБ «Центр» № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року також не встановлено, але було висунуто обвинувачення за ч. 4 ст. 190 КК України, в основу якого покладено сам по собі факт законного продажу ним як власником своєї КВАРТИРИ АДРЕСА_3 у період часу, коли жодних заборон чи обмежень на такі дії не існувало.

Крім того, обвинувачений уточнив, що досудовим розслідуванням не дотримано порядок складання та вручення обвинувального акту стороні захисту, до цих дій були залучені прокурори, які не мали на це процесуальних повноважень. Досудове розслідування проведено з порушенням правил підсудності, через що суд визнав зібрані стороною обвинувачення докази очевидно недопустимими.

Сторона захисту наполягала на тому, що стороною обвинувачення не здобуто і не надано суду допустимих доказів винуватості ПЛЄСКОВА у вчиненні поставлених йому в провину діянь, збитки його діями з продажу власної квартири, які не мали протиправного корисливого мотиву, завдані нікому не були. Захист вважає пред`явлене обвинувачення безпідставним і таким, що ґрунтується виключно на припущеннях, а тому просив ухвалити виправдувальний вирок.

Позиція сторони обвинувачення та потерпілого.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_13 у вчиненні поставлених йому у провину кримінальних правопорушень, сторона обвинувачення, зважаючи на встановлені судом обмеження через очевидну недопустимість доказів, посилалася на подані представником потерпілого докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду і містилися у: документованих даних щодо існуючих зобов`язань ПЛЄСКОВА перед кредитною установою у зв`язку з укладанням кредитного договору № 230211/6-КЮ від 23 лютого 2011 року та на його забезпечення договору іпотеки № 98 від 23 лютого 2011 року, предметом застави за якими була належна обвинуваченому на праві власності КВАРТИРА АДРЕСА_3 ; речовому доказі - листі ПАТ «КБ «Центр» № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року про нібито повне виконання ПЛЄСКОВИМ умов договору іпотеки № 98 від 23 лютого 2011 року, до підроблення якого причетний останній; документованих даних про продаж обвинуваченим 20 вересня 2017 року вказаної КВАРТИРИ АДРЕСА_3 , яка була предметом застави за укладеним кредитним договором № 230211/6-КЮ на його забезпечення; документованих даних щодо вартості вказаної КВАРТИРИ АДРЕСА_3 на момент її продажу ПЛЄСКОВИМ 20 вересня 2017 року, що становить розмір збитків, завданих кредитній установі. Також прокурор послався і на показання самого обвинуваченого, який визнав достовірними більшість вказаних фактів.

Під час виступу в судових дебатах прокурор вважав подані суду докази достатніми для того, щоб критично оцінити захисну версію обвинуваченого та поза розумним сумнівом довести винуватість ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 388 та ч. 4 ст. 190 КК України, в повному обсязі висунутого обвинувачення.

Представник потерпілого - ПАТ «МТБ Банк» повністю підтримав правову позицію прокурора і просив суд задовольнити поданий в межах даного судового провадження в інтересах потерпілого цивільних позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, з урахуванням внесених до нього уточнень (т. 1 а. 25-99; т. 5 а. 2-8), в повному обсязі, тобто в розмірі 2207280,41 грн.

Особливі правові процедури даного судового провадження

Суд розглянув дане судове провадження, підсудність в якому була визначена за судом ухвалою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року (т. 1 а. 202-204).

Під час підготовчого провадження колегією суддів було відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_13 про закриття даного кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (ухвала від 02 березня 2020 року т. 4 а. 27-28).

Під час підготовчого провадження колегією суддів були розглянути численні скарги обвинуваченого ОСОБА_13 , частина з яких була задоволена (ухвала від 27 травня 2020 року т. 4 а. 211-216).

Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року (т. 5 а. 24-26) визнано очевидно недопустимими доказами всі дані, які були встановлені (одержані) органом досудового розслідування в умовах не визначеного в порушення вимог ч. 3 ст. 218 КПК України місця проведення досудового розслідування даного кримінального провадження (ЄДРДР за № 12017100080011260 від 22 грудня 2017 року) стосовно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 388, ч. 4 ст. 190 КК України, окрім заяви про злочин та додатків до неї. Отже, прокурором за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не подавав, а суд не долучав до матеріалів провадження вказані визнані судом очевидно недопустимі докази, відтак не використовував їх і не посилався на них у вироку.

Зважаючи на специфіку даного провадження через визнання очевидно недопустимими доказів сторони обвинувачення, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, створюючи для обвинуваченого та потерпілого рівні та належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і повноважень, в тому числі і щодо збирання та подання доказів до суду, надав особливого значення в таких умовах охороні прав та законних інтересів потерпілого як учасника кримінального провадження, права якого виявленими процесуальними порушеннями з боку сторони обвинувачення не могли бути знівельовані на шкоду справедливого правосуддя. Враховуючи ці обставини, суд з дотриманням процедури, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, надав можливість потерпілому через свого представника подати для дослідження всі наявні в нього документовані докази, не створюючи при цьому якихось штучних перешкод для представника потерпілого.

Оцінка поданих сторонами доказів судом, мотиви, з яких суд відкинув докази обвинувачення.

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ, у тому числі з дотриманням правил ч. 11 ст. 290 КПК України, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов наступних висновків.

З огляду на сформульоване в обвинувальному акті обвинувачення, в його основі лежить звинувачення ОСОБА_13 у підробці за попередньою змовою групою осіб офіційного документу - листа ПАТ «КБ «Центр» № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року з метою його подальшого використання, а також у фактичному його використанні для створення умов вчинення незаконних дій із заставленим майном КВАРТИРОЮ АДРЕСА_3 шляхом її відчуження на користь третьої особи, внаслідок чого нібито, за логікою сторони обвинувачення, і стало можливим заволодіння шляхом обману чужим майном в особливо великих розмірах.

Натомість, допитана в суді представник потерпілого ОСОБА_10 показала, що 23 лютого 2011 року між ПАТ «КБ «Центр» та ПЛЄСКОВИМ був укладений кредитний договір № 230211/6-КЮ та на його забезпечення договір іпотеки № 98, предметом застави за якими була належна обвинуваченому на праві власності КВАРТИРА АДРЕСА_3 . Через невиконання ПЛЄСКОВИМ умов вказаного кредитного договору ПАТ «КБ «Центр», користуючись застереженнями в іпотечному договорі, звернув стягнення на предмет іпотеки та 30 травня 2014 року зареєстрував через державного реєстратора за собою право власності на КВАРТИРУ АДРЕСА_3 . Вказані дії ПАТ «КБ «Центр» не влаштували ПЛЄСКОВА, який оскаржив через суд рішення реєстратора про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ПАТ «КБ «Центр». Рішенням суду першої інстанції було задоволено позов та скасовано рішення реєстратора про реєстрацію права власності на КВАРТИРУ АДРЕСА_3 за ПАТ «КБ «Центр» та їх обтяжень, однак цим рішенням суду договір іпотеки та обтяження за ним не скасовувалися. Крім того, 29 травня 2018 року Верховним судом було скасоване вказане рішення суду, а провадження за позовом ПЛЄСКОВА було закрито. На підставі остаточного судового рішення права ПАТ «КБ «Центр» як власника на КВАРТИРУ АДРЕСА_3 були відновлені 29 травня 2018 року. Однак, ще 06 вересня 2017 року право власності ПАТ «КБ «Центр» на КВАРТИРУ АДРЕСА_3 було скасовано державним реєстратором за ініціативою ПЛЄСКОВА, після чого відслідковуються ряд реєстраційних дій на підставі підробленого листа ПАТ «КБ «Центр» № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року, а саме: 17 вересня 2017 року зняті обмеження, які були накладені на користь ПАТ «КБ «Центр»; 19 вересня 2017 року припинено іпотеку; 20 вересня 2017 року право власності на КВАРТИРУ АДРЕСА_3 ПЛЄСКОВ передає третій особі на підставі договору купівлі продажу, тривали інші перепродажі. На думку представника потерпілого, ці дії вказують на протиправне виведення з власності банку вказаної квартири та заволодіння нею як майном банку із використанням підробленого листа ПАТ «КБ «Центр» № 20-148-І/Ю. Банк був змушений списати з балансу вказану квартиру та перевести вказаний об`єкт на витрати, що підтверджено меморіальними ордерами, які надані до суду.

Як також уточнила та визнала представник потерпілого: - постановою Київського апеляційного суду рішення суду першої інстанції від 15 лютого 2017 року, яким було скасовано рішення реєстратора про реєстрацію права власності на КВАРТИРУ АДРЕСА_3 за ПАТ «КБ «Центр» та їх обтяжень за позовом ПЛЄСКОВА, було залишено в силі 13 липня 2017 року, відтак набуло законної сили; - 06 вересня 2017 року право власності ПАТ «КБ «Центр» на КВАРТИРУ АДРЕСА_3 було скасовано державним реєстратором, а також вчинялися згадані реєстраційних дії 17, 19 та 20 вересня 2017 року у період чинності рішення суду першої інстанції від 15 лютого 2017 року; - кредитний договір діючий, а кредит не погашений, боржник попереджався про це, оскільки умови кредитного договору не виконувалися, було звернено стягнення на квартиру; - для того, щоб продати вказану квартиру, требо було зняти обтяження за кредитним договором та іпотекою, це було зроблено за допомогою вказаного підробленого листа; - про те, що КВАРТИРА АДРЕСА_3 вибула з власності банку стало відомо під час моніторингу реєстру, вартість майна визначалася на підставі відповідної оцінки; - під час судових процедур заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану квартиру не подавалася, оскільки банк розраховував на вже наявні обтяження.

Показання представника потерпілого узгоджуються із стислими даними заяви прозлочин від21грудня 2917року (т. 5 а. 27-29), в якій також вказується про незаконні дії реєстратора про зняття обмежень та заборон у зв`язку із іпотекою за договором № 98 на підставі нібито сфальсифікованого невідомою особою листа ПАТ «КБ «Центр» № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року.

Отже, керівництво ПАТ «КБ «Центр» станом на день подання заяви про злочин також не володіло будь-якою інформацією про те, що до нібито фальсифікації вказаного листа № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року причетний у будь-який спосіб саме обвинувачений.

Легітимність діяльності ПАТ «КБ «Центр» як банківської установи підтверджена положеннями Статуту цьогоПАТ тареєстраційними документами (т 6 а. 76-90) та не оспорювалася.

Згідно з дослідженими судом Договором провідновлювану кредитнулінію №230211/6-КЮвід 23лютого 2011року та договорами №№1 3про внесеннядо ньогозмін від22лютого,22березня 2012року та31липня 2013року (т. 1 а. 28-42, 148-155 та ін.; т. 6 а. 188-195) ФОП ОСОБА_8 (позичальник) отримав кредит від ПАТ «КБ «Центр» (банк) у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії у сумі 2000000 грн., які зобов`язувався повернути 22 лютого 2012 року, з подальшим узгодженим сторонами перенесенням цієї дати на 22 березня 2012 року, 31 серпня 2013 року та 28 серпня 2014 року, зі сплатою процентів за користування кредитною лінію в розмірі 21% річних, а за його прострочення 30%. Також встановлено графік зменшення ліміту кредитної лінії шляхом погашення основної суми боргу у період з 01 вересня 2013 року по 28 серпня 2014 року. Виконання вказаного зобов`язання позичальника остаточно забезпечувалося іпотекою квартири за адресою: АДРЕСА_4 ) ринковою вартістю 2008775 грн., договором поруки, укладеним з гр-кою ОСОБА_17 , та договором поруки, укладеним з ТОВ «ПВІТА Центр», а також іншим майном, що належить позичальнику на праві власності, на яке може бути звернено стягнення відповідно до чинного законодавства.

Згідно з дослідженими судом Договором іпотеки№ 98від 23лютого 2011року та договорами №№1 3про внесеннядо ньогозмін від22лютого,22березня 2012року та31липня 2013року (т. 1 а. 43-50, 156-160; т. 5 а. 30-32; т. 6 а. 49-67; т. 6 а. 196-202) ПАТ «КБ «Центр» (іпотекодержатель) та ОСОБА_8 (іпотекодавець), за згодою дружини, дійшли згоди про те, що іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору № 230211/6-КЮ від 23 лютого 2011 року з урахуванням внесених до нього змін, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку нерухоме майно КВАРТИРУ АДРЕСА_3 ринковою вартістю 2008775 грн.

Вартість КВАРТИРИ № 102 у 2008775 грн. підтверджена відповідним висновком оцінювача (т. 1 а. 81) та у будь-якому випадку охоплюється розрахунками, відображеними у меморіальних ордерах №№7387від 15грудня 2017року та04від 08жовтня 2018року (т. 5 а. 3-4), довідці ПАТ «МТБ «БАНК» (т. 5 а. 57), за якими остаточна вартість КВАРТИРИ № 102 згідно з передаточним балансом ПАТ «КБ «Центр» становить 2207280 грн. 41 коп.

За даними витягу з Єдиного державногореєстру юридичнихосіб… та Статуту ПАТ«МТБ БАНК» останнє є правонаступником ПАТ «КБ «Центр», на що було отримано й відповідний дозвіл НБУ (т. 1 а. 82-96).

Згідно з даними Державного реєструречових правнанерухоме майно,Реєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструіпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодосуб`єкта,свідоцтва прореєстрацію (т. 1 а. 74-80, 161-167; т. 5 а. 37-40, 270 та ін.; т. 6 а. 187) ПЛЄСКОВ станом на 01 лютого 2011 року та 31 липня 2013 року був власником КВАРТИРИ АДРЕСА_3 , відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні (реєстраційний номер майна № 32786280, номер запису № 1944558).

За документами,які стосуютьсяреєстрації наКВАРТИРУ АДРЕСА_3 права власності (т. 5 а. 86-95), вказане право було зареєстровано за гр-кою ОСОБА_18 на підставі її заяви від 20 вересня 2017 року та договору купівлі-продажу від 20 вересня 2017 року, укладеного з ОСОБА_19 (т. 5 а. 246-249; т. 6 а. 1-9), що узгоджується з показаннями ОСОБА_13 та відомостями в обвинувальному акті про продаж ним КВАРТИРИ АДРЕСА_3 вказаної дати.

Всі вказані обставини, в тому числі, існування зобов`язальних відносин між ОСОБА_19 та ПАТ «КБ «Центр», правонаступництва ПАТ «МТБ БАНК» за правами та обов`язками ПАТ «КБ «Центр», відчуження ОСОБА_19 КВАРТИРИ № 102 сторонами не оспорювалися, останні активно використовували ці документовані докази на доведення своєї позиції, а тому суд визнає ці фактичні обставини безспірно доведеними. Натомість всі вказані документи, як окремо, так і в сукупності, також не містять даних, які вказували б на те, що ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб підробив офіційних документ - лист ПАТ «КБ «Центр» № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року з метою його подальшого використання.

Крім того, згідно також з даними Державного реєструречових правнанерухоме майно,Реєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструіпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодосуб`єкта (т. 1 а. 74-80, 161-167; т. 5 а. 37-40, 270 та ін.) 23 лютого 2011 року вказана КВАРТИРА АДРЕСА_3 зареєстрована як предмет іпотеки за Договором № 98 іпотекодавця ОСОБА_13 з іпотекодержателем ПАТ «КБ «Центр» із встановленням обтяжень та заборони на її відчуження (реєстраційні номери обтяження №№ 1945168, 10868951, 10869024 та 1945113 відповідно), однак записи №№ 10868951, 10869024 про заборону та іпотеку погашені 31 липня 2013 року, а запис про іпотеку та обтяження №№ 1945168 та 1945113 містить інформацію про їх припинення 19 вересня 2017 року на підставі виданого ПАТ «КБ «Центр» листа № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року та, нарешті, 30 травня 2014 року право власності на вказану КВАРТИРУ АДРЕСА_3 зареєстровано за ПАТ «КБ «Центр», яке також скасовано 06 вересня 2017 року (номер запису про право власності № 6684545).

За дослідженим судом листом ПАТ«КБ «Центр»№ 818/03від 22серпня 2017року (т. 1 а. 146; т. 6 а. 223-224), голова правління ПАТ «КБ «Центр», реагуючи на звернення ОСОБА_13 щодо повернення йому права власності на КВАРТИРУ АДРЕСА_3 , посилаючись на те, що станом на 22 серпня 2017 року запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 травня 2014 року № 6684545 не було виключено, не вбачав правових підстав для звільнення КВАРТИРИ АДРЕСА_3 та її передачу третім особам.

Отже, за вказаними реєстраційними документами, належна на праві приватної власності ОСОБА_12 КВАРТИРА АДРЕСА_3 з 23 лютого 2011 року зареєстрована як предмет іпотеки із встановленням обтяжень та заборони на її відчуження, які, в тому числі й умови іпотеки, дійсно були припинені 19 вересня 2017 року на підставі листа ПАТ «КБ «Центр» № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року, який фігурує в обвинувальному акті як підроблений, а на період часу з 30 травня 2014 року по 06 вересня 2017 року на вказану КВАРТИРУ АДРЕСА_3 взагалі було зареєстроване право власності за ПАТ «КБ «Центр» і саме цими даними оперувало керівництво останнього, розглядаючи звернення ОСОБА_13 .

Також, як видно з постанови Окружногоадміністративного судуміста Києвівід 15лютого 2017року ун. 826/19487/14 (т. 1 а. 51-57, 138-141; т. 5 а. 33-36; т. 6 а. 215-218), яка вступила в законну силу 13 липня 2017 року на підставі постанови Київськогоапеляційного судувід 13липня 2017року (т. 1 а. 58-64, 142-145; т. 6 а. 219-222) і діяла до 29 травня 2018 року поки не була скасована постановою ВерховногоСуду 29травня 2018року (т. 1 а. 65-73), визнано протиправним і скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме, права приватної власності на КВАРТИРУ АДРЕСА_3 за ПАТ «КБ «Центр» через невиконання ОСОБА_19 умов кредитного договору №230211/6-КЮ від 23 лютого 2011 року (наявна заборгованість), у зв`язку з чим зобов`язано Мінюст виключити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30 травня 2014 року № 6684545, що фактично було виконано, як вбачається з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, тільки 06 вересня 2017 року.

При цьому, як вказано у постанові суду першої інстанції, підставою для ухвалення такого судового рішення стало те, що ПАТ «КБ «Центр», звертаючись із заявою до державного реєстратора, не подав належні докази переходу від іпотекодавця ОСОБА_13 права приватної власності на КВАРИТРУ № 102 з огляду на відсутність доказів наявності боргу у позивача перед банком.

Більш того, суд апеляційної інстанції, підтвердивши вказаний висновок, розширив підстави для визнання вказаного рішення державного реєстратора протиправним, зокрема, такими додатково визнав відсутність доказів надсилання та отримання іпотекодавцем вимог банку про усунення порушень та доказів того, що з моменту отримання пройшло не менше як 30 днів, а також відсутність виконання іпотекодержателем умов правочину щодо оцінки нерухомого майна на момент набуття права власності за банком.

Обставини скасування 06 вересня 2017 року права власності ПАТ «КБ «Центр» на КВАРТИРУ АДРЕСА_3 на підставі вказаних судових рішень за зверненням ПЛЄСКОВА знайшли своє підтвердження і під час дослідження матеріалів відповідної реєстраційної справи на вказану квартиру (т. 5 а. 73-78, 106-128; т. 6 а. 27-48). Крім того, як вже встановлено судом, знайшло своє повне документальне підтвердження і скасування 19 вересня 2017 року іпотеки на КВАРТИРУ АДРЕСА_3 та встановлених іпотекою обтяжень та заборон.

Всі вказані фактичні дані сторонами також не оспорювалися.

Таким чином, ОСОБА_8 як власник КВАРТИРИ АДРЕСА_3 у законний спосіб на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, поновив свої права з 06 вересня 2017 року, а з 19 вересня 2017 року, принаймні, до 29 травня 2018 року (дата ухвалення постанови Верховного Суду), не мав зареєстрованих на неї будь-яких обтяжень та заборон, відтак отримав право вільно нею розпоряджатися.

Згідно з дослідженою судом копією листа ПАТ «КБ «Центр» № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року (т. 5 а. 67-69, 126-128; т 6 а. 10-13, 17-22), доступ до оригіналу якого мав орган досудового розслідування (т. 5 а. 58-69), виготовленого на бланку ПАТ «КБ «Центр» з підписом голови правління ПАТ «КБ «Центр», який завірений печаткою ПАТ «КБ «Центр», акредитований суб`єкт реєстрації повідомлявся, що у зв`язку з виконанням зобов`язань за договором іпотеки № 98 ПАТ «КБ «Центр» просить вилучити записи з Державного реєстру речових прав щодо наявної іпотеки та зняти заборони на відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку ПАТ «КБ «Центр» на підставі вищевказаного договору іпотеки та належить ПЛЄСКОВУ, а саме: КВАРТИРУ АДРЕСА_3 . При цьому, згідно із заявами продержавну реєстраціювід 19липня 2017року (припинення заборони та припинення іпотеки) вони разом із листом № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року були подані гр-кою ОСОБА_20 на підставі довіреності ПАТ «КБ «Центр», виданої 12 вересня 2017 року № 345 (т. 5 а. 67-69, 126-128; т 6 а. 10-13, 17-22).

Таким чином, об`єктивно за поданими представником потерпілого та ретельно дослідженими судом документами припинення заборони та припинення іпотеки за договором іпотеки № 98 відбулося за ініціативою не ПЛЄСКОВА, а конкретного представника ПАТ «КБ «Центр» на підставі виданої ПАТ довіреності. Знову ж таки через відсутність і в даному випадку будь-яких об`єктивних даних про навіть опосередковану причетність ПЛЄСКОВА до створення вказаного листа № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року, обвинувачення останнього в його підробці та як виявляється і у використанні шляхом нібито подання реєстратору не тільки не доведена, а й спростована вказаними документами.

Більш того, оцінюючи зовнішній вигляд вказаного листа № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року, звертає на себе увагу його повна відповідність бланку, на якому виготовлено саму заяву керівництва ПАТ «КБ «Центр» про злочин від 21 грудня 2017 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_13 у підробці за попередньою змовою групою осіб загаданого офіційного документу листа ПАТ «КБ «Центр» № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року з метою його подальшого використання, а також у фактичному його використанні ґрунтується виключно на припущеннях сторони обвинувачення та представника потерпілого, виходячи тільки з власної суб`єктивної оцінки питання «кому це було вигідно?». При цьому, навіть і у такому випадку сумнівність таких оцінок обґрунтовується й невиключно інтересами самого іпотекодержателя ПАТ «КБ «Центр» станом на 14 вересня 2017 року шляхом подання листа № 20-148-І/Ю зняти всі існуючі обмеження на предмет іпотеки КВАРТИРА АДРЕСА_3 для можливого її відчуження, оскільки право власності на цю квартиру за ПАТ «КБ «Центр» було зареєстровано 30 травня 2014 року, а про скасування такої реєстрації 06 вересня 2017 року керівництво останнього 14 вересня 2017 року могло і не знати.

Вказаних висновків суду не спростовують і засвідчені дослідженими судом копіями Книг видачі довіреностей ПАТ «КБ «Центр» та вихідної кореспонденції (т. 5 а. 44-56; т. 6131-175) дані про те, що 12 вересня 2017 року довіреність на ім`я ОСОБА_20 нібито не видавалася. Вказані дані хоча й можуть бути покладені в основу сумнівів щодо достовірності вказаної довіреності ПАТ «КБ «Центр» на ім`я ОСОБА_20 від 12 вересня 2017 року, проте і у такому випадку не свідчать про будь-яку причетність до таких дій саме обвинуваченого, що є ключовим.

Таким чином, оскільки показання обвинуваченого ПЛЄСКОВА поданими доказами не тільки не спростовані, а й навпаки документально підтверджені, суд кладе їх в основу свого вироку, визнаючи достовірними, а всі сумніви суд тлумачить на користь обвинуваченого.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доведеним поданими доказами те, що ОСОБА_8 , реалізуючи своє законне право ініціювати на виконання рішення суду, що набрало законної сили, скасування реєстрації права власності іпотекодержателя ПАТ «КБ «Центр» на КВАРТИРУ АДРЕСА_3 та на поновлення у такий спосіб свого права власності на неї, яке у подальшому зреалізував у незаборонений законом спосіб шляхом відчуження третій особі під час, коли заборони та обтяження іпотеки були на неї припинені, діяв у спосіб з підстав та на умовах, не заборонених законом. Відтак, такі дії відсутні підстави оцінювати як незаконні із заставленим майном шляхом його відчуження, а також і як заволодіння шляхом обману чужим майном.

Диспозиція ч. 1 ст. 388 КК України чітко окреслює обов?язкові характеристики майна, незаконні дії з яким становлять об?єктивну сторону юридичного складу даного кримінального правопорушення, серед них відсутнє заставне майно. По-друге, таким майном КВАРТИРА АДРЕСА_3 на момент її відчуження ПЛЄСКОВИМ 20 вересня 2017 року не була, як не була вона для останнього і чужим майном в контексті звинувачення за шахрайські дії.

Саме по собі питання виконання ПЛЄСКОВИМ умов кредитного договору № 230211/6-КЮ, оцінки обґрунтованості вимог кредитора про усунення порушень виконання такого договору, розміру наявної заборгованості та порядку її розрахунку, актуальності такого розрахунку в різний час і станом на час вирішення цієї справи (листи ПАТ «КБ «Центр» № 108/03 та № 109/03 від 26 березня 2014 року т. 6 а. 68-72, розрахунок заборгованості станом на 26 березня 2014 року т. 6 а. 74) перебуває за межами даного кримінального провадження з огляду на сформульоване обвинувачення.

Реєстраційний рух за об?єктом власності за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проців, який належав ПЛЄСКОВУ через підконтрольну йому ТОВ «ПВІТА Центр», за участі ПАТ КБ «Центр» також знайшло своє документальне підтвердження (т. 6 а. 231-236).

Документи, що стосуються реєстрації прав на КВАРТИРУ АДРЕСА_3 після 20 вересня 2017 року та з інших питань (т. 5 а. 79-85, 97-105, 144-245), є неналежними, оскільки не мають значення для вирішення цієї справи в межах висунутого обвинувачення.

Суд сприяв сторонам щодо виклику свідків, про намір допитати яких заявила сторона обвинувачення (були здійснені виклики свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 (т. 4 а. 220-221, 227-230, проте за даними зворотних повідомлень адресат за вказаною адресою не проживає чи неправильно вказана адреса), проте прибуття до суду останніх ініціатор їх допиту не забезпечив понад розумний строк, а наприкінці судового розгляду вважав за можливе закінчити перевірку фактичних обставин справ та перейти до судових дебатів без їх допиту.

Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказане встановлено ів ст. 17 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами, що ОСОБА_8 за вказаних в обвинувальному акті обставин за попередньою змовою групою осіб вчинив підроблення офіційного документу (лист № 20-148-І/Ю від 14 вересня 2017 року), який видається підприємством і надає права та звільняє від обов`язків, з метою його подальшого використання, вчинив шляхом відчуження на користь третьої особи незаконні дії із заставним майном (КВАРТИРОЮ АДРЕСА_3 ), будучи особою, якій воно ввірене, а також вчинив у такий спосіб заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах (шахрайство), а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 388 та ч. 4 ст. 190 КК України, належить виправдати та ухвалити щодо нього, виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_13 є склад кримінального правопорушення.

Враховуючи вказані висновки суду, заявлений потерпілим цивільний позов належить залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України.

Враховуючи необґрунтованість висунутого обвинувачення, суд вважає за необхідне всі раніше обрані заходи забезпечення скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 100, 126, 182, 368, 370, 371, п. 3 ч. 1 ст. 373, 374-376, 615 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 388 та ч. 4 ст. 190 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_13 є склад кримінального правопорушення.

Речові докази після набрання вироком законної сили з зберігати при матеріалах провадження, а оригінали офіційних документів повернути їх володільцю за зверненням.

Заходи забезпечення в межах даного провадження скасувати.

Судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз, віднести на рахунок держави.

Цивільний позов ПАТ «МТБ БАНК» до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування завданої кримінальних правопорушенням матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДІ: ОСОБА_23 ;

ОСОБА_24 ;

ОСОБА_25