Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 758/6702/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Головчака М. М.,
за участю секретаря судового засідання - Савіцької Д. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
В С Т А Н О В И В :
До Подільського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАР № 5712796 від 05.08.2022 р. про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою від 23 серпня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
02 вересня 2022 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з виправленими недоліками.
Ухвалою від 05 вересня 2022 року відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Справу призначено до розгляду по суті на 09 год.00 хв. 07 жовтня 2022 року.
В обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 посилається на те, що вищевказаною постановою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), на позивача відповідач наклав штраф у розмірі 340 грн.
У позовній заяві зазначається, що 05.18.2022 р. приблизно о 15 год. 35 хв. позивач мав намір прослідувати із майданчика для паркування до сервісного центру «Тойота Автосаміт» розташованого в м. Києві, вул. Харківське шосе 179 але був протиправно зупинений працівником патрульної поліції Берлогою Олексієм Романовичем.
На вимогу працівника поліції Берлоги Олексія Романовича пред`явити документи, останньому було надано паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , однак працівника поліції, який був агресивно налаштований, цей документ не влаштовував.
Капрал поліції Берлога Олексій Романович , почав погрожувати Позивачу незаконним затриманням, вимагаючи надати йому реєстраційне посвідчення на автомобіль TOYOTA AVENSIS НОМЕР_3, що був припаркований поруч із Позивачем та посвідчення водія.
В подальшому, погрожуючи незаконним безпідставним затриманням та незаконним притягненням позивача до адміністративної відповідальності, капрал поліції Берлога Олексій Романович , сфабрикував розгляд адміністративного провадження та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, незаконно притягнувши ОСОБА_1 до відповідальності за правопорушення якого він не скоював.
У оскаржуваній постанові зазначено наступне: «керуючи автомобілем, TOYOTA AVENSIS НОМЕР_3, 05.08.2022 о 15:56:20 в м Києві, Харківське шосе 179, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п.3.4 ПДР-Порушення вимого розмітки проїзної частини доріг, стаття 122, ч.1 кУпАП».
При кваліфікації адміністративного правопорушення, відповідач посилається на адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд ухвалив розглядати справу за відсутності позивача.
В судове засідання відповідачі не з`явились, заперечення не подавали, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Спір між позивачем та відповідачами виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №5712796 від 05.08.2022 р про накладення адміністративного стягнення у виді 340,00 грн штрафу по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП незаконною, у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова не ґрунтується на жодному доказі вини позивача, винесена з порушенням вимог, передбачених ст. 283, 284 КУпАП та порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що передбачені ст. 286 КУпАП.
У оскаржуваній постанові інспектором поліції вказано час вчинення правопорушення - 15 год. 56 хв. 20сек., проте, як зазначає позивач, він із 15 год. 35 хв. взагалі не керував транспортним засобом, а знаходився поруч із автомобілем та приблизно о 15 год. 45 хвилин розпочав знімати на свій телефон відео дій працівників поліції. На підтвердження вказаних доводів позивачем надано оптичний диск із відеозаписом процесу складання постанови.
Із дослідженого судом відеозапису від 05.08.2022, долученого позивачем в додатках до позовної заяви, вбачається що транспортний засіб TOYOTA AVENSIS НОМЕР_3 о 15 год. 56 хв. 20сек. року стоїть на місці без руху. Так, на 2 хв. 17 сек. відео поліцейський говорить наступні фрази: «зараз 15 год 47 хвилин, 05 серпня 2022 року, я від вас вимагаю пред`явлення посвідчення водія , оскільки керували транспортним засобом».
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Згідно п.2.4а Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до п.2.1 Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
В рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані) особи не є доказом не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 в час інкримінованого йому правопорушення знаходився поблизу автомобіля, отже не здійснював керування транспортним засобом.
Таким чином, у матеріалах справи наявні докази того, що позивач не здійснював керування транспортним засобом та не був зупинений співробітником поліції. Водночас у матеріалах справи відсутні докази факту порушення позивачем правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом.
У своєму рішенні від 15.03.2019 року Верховний Суд у справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За наведених вище обставин у їх сукупності факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП є недоведеним.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У ст. 280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем не було надано суду будь-яких доказів, які могли б спростувати пояснення позивача.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду, такі дії інспектора порушують права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і тим самим, свідчать про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що має наслідком скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, суд вбачає, що відповідачами не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем п. 15.10д та 2.4а Правил дорожнього руху, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови серії ЕАР №5712796 від 05.08.2022 р. про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.122 КУпАП та такими, що підлягають задоволенню.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів (ст. 280 КУпАП).
За змістом норм ч. 1, ч. 2 ст. 7, ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності. Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Європейський суд з прав людини у п. 36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 1 липня 2003 року № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Отже, відповідач правомірність свого рішення та обставини, які б спростовували доводи позивача не довів.
Вимогами ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №5712796 від 05.08.2022 р. про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 340,00 гривень підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 286 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАР №5712796 від 05.08.2022 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 грн.,40 коп.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28.10.2008 року, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Департамент патрульної поліції, адреса:03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ: 40108646.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. М. Головчак
Судове рішення № 107231561, Подільський районний суд міста Києва було прийнято 07.10.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 758/6702/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: