Рішення № 107229049, 09.11.2022, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2310/21

провадження №2/216/690/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРА

09 листопада 2022 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді: Бутенко М.В.,

за участю секретаря судового засідання:Кравець А.С.

без участі сторін та без застосування технічного запису

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Міністерства юстиції України Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувсядо судуз позовноюзаявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Міністерства юстиції України Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Просить суд постановити рішення. яким визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович від 20.01.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №3289, яким стягнуто з позивача - ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Аланд, грошові кошти в сумі 35049, 20 гривень, таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Аланд на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1362 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9080,00 грн.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 12.05.2021 року.

Ухвалами суду від 20.05.2021 року, було також задоволено заяви позивача про забезпечення позову та витребування доказів.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Мксимов Р.І. в судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити, провести розгляд справи за відсутності сторони та без фіксування процесу технічними засобами.

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Аланд» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направили на адресу суду лист щодо неможливості виконати ухвалу суду про витребування доказів, жодного відзиву щодо позовних вимог позивача не надав.

Третя особа приватний нотаріусЖитомирського міськогонотаріального округуГорай ОлегСтаніславович своїми процесуальними правами, визначеними ст. 43 ЦПК України, не скористався, заяв, пояснень, заперечень, суду не надав.

Третя особа - приватний виконавецьвиконавчого округум.Києва Міністерстваюстиції УкраїниМельник ЮрійАнатолійович своїми процесуальними правами, визначеними ст. 43 ЦПК України, не скористався, заяв, пояснень, заперечень, суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 20.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, на підставі ст.. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з позивача - ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ ФК Аланд, невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору Р07.187/740001 від 18.08.2015 року, укладеним із AT Ідея банк, правонаступником якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами №12/85 від 26.11.2020 року є ТОВ ФК Кредит-капітал, правонаступником якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами №04/12/2020_ФА від 04.12.2020 року є ТОВ ФК Аланд, заборгованість в сумі 34549, 20 грн, в тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 14010, 96 грн; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 20538, 24 грн. та 500 гр. за вчинення виконавчого напису, загалом - 35049, 20 грн.

Вказаний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 20.01.2021 року за №3289.

Третьою особою приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням норм Закону України Про нотаріат та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у зв`язку з чим є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України Про нотаріат нотаріуси вчиняють виконавчі написи.

Згідно з ст. 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів встановлено, що стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин здійснюється на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Вказані вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого напису не могли бути дотримані нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису, оскільки, як вбачається з спірного виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться відповідно до умов Кредитного договору Р07.187/740001 від 18.08.2015 року, однак, вказаний кредитний договір між AT Ідея банк та ОСОБА_1 нотаріально не посвідчувався.

Відповідно до ст. 88 Закону України Про нотаріат нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Верховний Суд у постанові від 18 червня 2018 року у справі №199/183/17 та у постанові від 04 липня 2018 року у справі №757/29988/17-ц зазначив, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду №310/9293/15ц від 23.01.2018.

Проте, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. при вчиненні спірного виконавчого напису, не отримано оригіналу нотаріально посвідченого договору, не перевірено безспірність заборгованості та не встановлено, за який період здійснюється стягнення.

Як вбачається зі спірного виконавчого напису, станом на 11.12.2020, заборгованість складає 34549, 20 грн., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 14010, 96 грн; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 20538, 24 грн.

Проте, позивач вважає ці суми безпідставними, оскільки, відповідно до умов Кредитного договору Р07.187/740001 від 18.08.2015 року сума кредиту становить 19999 грн. строком на 48 місяців, за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 1, 99 % річних та щомісячну комісію в розмірі З, 3 %.

Тобто, якщо порахувати суму процентів за 48 місяців, то їх сума становить 1591, 94 грн., тобто, повна вартість кредиту без комісії становить 21590, 92 грн. (1999 грн. + 1591, 94 грн.)

В той же час за спірним виконавчим написом з позивача стягнуто 34549, 20 грн. заборгованості за сумою кредиту, яка складається з тіла кредиту - 14010, 96 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 20538, 24 грн., заборгованість за комісією не стягувалась.

Крім того, позивач регулярно сплачував платежі протягом 2 років та сплатив приблизно 26250 грн, однак, квитанції про сплату у позивача відсутні у зв`язку з сплином часу, однак при витребуванні документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, про яке позивач клопоче у своєму клопотанні про витребування доказів, де, у засвідченій стягувачем виписці з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості, повинні відображатися всі відомості щодо сплат.

Також, як вбачається із суми стягнутої за спірним виконавчим написом, різниця між стягненою за виконавчим написом сумою, повною вартістю кредиту та коштами сплаченими відповідачем складає приблизно 8282, 25 грн. в сторону подорожчання кредиту, при тому, що за виконавчим написом стягувалися лише проценти, а комісія, штрафи, пеня взагалі не стягувалися.

Отже, зазначене свідчить про те, що на час вчинення виконавчого напису існувала спірність суми, а чинним законодавством України передбачено обов`язкову вимогу встановлення безспірності боргу не лише як факту, а й встановлення суми заборгованості.

Також, ТОВ ФК Аланд не було направлено позивачу лист з вимогою про усунення порушення стосовно зобов`язання із зазначенням у листі вимоги стислого змісту порушених зобов`язань, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ ФК Аланд, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Крім того, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. не встановлено та не враховано за який період здійснюється стягнення заборгованості.

Відповідно до спірного виконавчого напису стягнення здійснюється за період з 04.12.2020 року по 11.12.2020 року, в той же час, як вбачається з Кредитного договору Р07.187/740001 від 18.08.2015 року строк дії кредиту складає з 18.08.2015 року по 18.08.2019 року і відповідно стягнення повинно відбуватися за цей період.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК.

До таких же висновків прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 06.02.2019 у справі №175/4753/15-ц.

Однак, як вбачається із періоду стягнутої за спірним виконавчим написом, після спливу визначеного Кредитним договором Р07.187/740001 від 18.08.2015 року строку кредитування, який складав з 18.08.2015 року по 18.08.2019 року, кредитодавець продовжував нарахування процентів, оскільки, згідно спірного виконавчого напису стягнення здійснюється за період з 04.12.2020 року по 11.12.2020 року.

Таким чином, на час вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК Аланд, грошових коштів в сумі 34549, 20 грн. у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, а саме оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору, так як він не посвідчувався нотаріально, документів, які підтверджують безспірність заборгованості, та нотаріусом не перевірено, період за який стягнуто заборгованість, тобто спірний виконавчий напис вчинено з порушенням норм Закону України Про нотаріат та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у зв`язку з чим підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, позивач просить стягнути на свою користь судові витрати в сумі 10442,00 грн., які були понесені ним при зверненні до суду. Сума судових витрат, складається зі сплати судового збору за подання позову (908,00 грн.) та подання заяви про забезпечення позову (454,00 грн.), а також понесених позивачем витрат на правову допомогу, розмір яких становить 9080,00 грн. та, в свою чергу, складається з вартості послуг із виготовлення документів правового характеру, наданих адвокатом та отриманих клієнтом, а саме: аналіз наданих документів та визначення правової позиції по справі, складання позовної заяви, складання заяви про забезпечення позову, складання клопотання про витребування доказів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених ним витрат надано: договір про надання правничої допомоги від 23.03.2021 року, додаток № 1 до договору від 23.03.2021 року, акт приймання передачі наданих послуг за договором від 23.03.2021 року, котрий містить детальний розрахунок щодо отриманих позивачем послуг та понесених в зв`язку з цим витрат на правову допомогу в розмірі 9080,00 грн., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої (правової) допомоги. Квитанція відсутня.

Ознайомившись з наведеними документами, та з урахуванням критерію розумності, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що ціна наданих адвокатом послуг не була доведена належним чином, а тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх співмірності.

Наведений висновок викладений у додатковій постановіВеликої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі N 755/9215/15-ц.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн. (за подання позовної заяви) та 454,00 грн. (за подання заяви про забезпечення позову), а всього сума 1362,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 133,141, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товаристваз обмеженоювідповідальністю «Аланд»,треті особи:приватний нотаріусЖитомирського міськогонотаріального округуГорай ОлегСтаніславович, приватнийвиконавець виконавчогоокругу м.Києва Міністерстваюстиції УкраїниМельник ЮрійАнатолійович,про визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олег Станіславович від 20.01.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №3289, яким стягнуто з позивача - ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Аланд, грошові кошти в сумі 35049, 20 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Аланд на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1362 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: М.В. БУТЕНКО