Ухвала суду № 107212434, 31.10.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/191/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.10.2022 справа № 908/3025/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, при секретарі судового засідання Авраменко К.О.,

розглянувши матеріали заяви державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція про відстрочення виконання судового рішення у справі №908/3025/21

за позовом дочірнього підприємства ДІАМЕХ-УКРАЇНА товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМЕХ 2000 (вул. Короленка, 25, м. Харків, 61003)

до відповідача державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032) в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (вул. Промислова, 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503)

про стягнення 475479,31 грн.

учасники справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На електронну адресу Господарського суду Запорізької області від відповідача 29.09.2022 надійшла заява № 28-23/12715 від 29.09.2022 про відстрочення виконання судового рішення, в якій заявник просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.01.2022 у справі № 908/3025/21 до закінчення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду заяву про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/3025/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 26.10.2022 заяву прийнято до розгляду та призначено на 31.10.2022.

Сторони процесуальним правом на участь представників в судовому засіданні не скористалися, про місце, дату та час розгляду заяви повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали суду на електронні адреси сторін.

Від заявника (відповідача) на електронну адресу суду надійшло клопотання (№ 28-23/13508 від 31.10.2022), в якій відповідач просив розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення провести за відсутності його представника.

Заява розглядається за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами. В судовому засіданні 31.10.2022 судом винесено ухвалу.

Розглянувши заяву державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція про відстрочення виконання судового рішення у справі №908/3025/21, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.01.2022 у справі №908/3025/21 позов дочірнього підприємства ДІАМЕХ-УКРАЇНА товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМЕХ 2000 задоволено. Стягнуто з державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція на користь дочірнього підприємства ДІАМЕХ-УКРАЇНА товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМЕХ 2000 444000,00 грн. 3% річних, 22611,77 грн. інфляційних втрат, 7132,19 грн. судового збору та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На виконання судового рішення 28.03.2022 видано відповідний наказ.

У своїй заяві відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.01.2022 у справі № 908/3025/21 до закінчення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України „Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду.

Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання судового рішення відповідач просить суд врахувати при вирішенні питання про відстрочення виконання судового рішення надзвичайні події, які відбуваються у зв`язку з військовою агресією рф проти України: перебування в окупації Енергодарської територіальної громади Запорізької області, в межах якої розташовані виробничі потужності та органи управління відповідача в особі ВП ЗАЕС, а також постійну військову присутність військ рф безпосередньо на території та навколо ВП ЗАЕС. Посилається на можливість спрощення за таких обставин процедури засвідчення форс-мажорних обставин відповідно до роз`яснень, викладених у листі Торгово-промислової палати України від 15.07.2022 №892/05-5 Щодо надання роз`яснень.

Відповідно до роз`яснення, на яке посилається відповідач, з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується. Даний лист, особа, яка порушує свої зобов`язання, у зв`язку із обставинами пов`язаними із військовою агресією російської федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. При цьому, у разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) дотримуючись порядку встановленого Регламентом https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia за кожним зобов`язанням окремо.

Також відповідач посилається на те, що у зв`язку із складною ситуацією на ринку електричної енергії, зокрема у зв`язку зі зниженням рівня оплати електричної енергії, дефіцитом коштів за відпущену електроенергію, нерегулярним та неповним розрахунком з ДП НАЕК Енергоатом, перебуванням у тривалій окупації відповідач позбавлений можливості виконати зобов`язання за рішенням суду в даній справі.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд зауважує, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин адресований всім, кого він стосується. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Відповідач не підтвердив настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання.

Крім того, суд враховує, що строк виконання зобов`язання за договором, за яким стягнуто заборгованість з відповідача судовим рішенням у даній справі, настав у лютому 2021 року, у той час як обставини, на які відповідач посилається як на форс-мажорні, виникли 24 лютого 2022 року. Тобто звернення позивача до суду для вирішення спору викликано поведінкою відповідача.

Слід також враховувати, що відокремлений підрозділ ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом не має статусу юридичної особи і відповідачем у справі та боржником за наказом є юридична особа державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, місцезнаходженням якого є м. Київ, що не є окупованою територією.

Відносно доводів відповідача про неможливість виконання судового рішення, суд їх відхилив, як не підтверджені відповідними доказами, оскільки доказів на підтвердження свого фінансового стану, відсутності чи недостатності коштів для розрахунку за судовим рішенням відповідачем суду не надано.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.09, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.12. Конституційного суду України у справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12. Конституційного суду України у справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.13. Конституційного Суду України у справі № 1-7/2013.

Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, то обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.05 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення у справі № 908/3025/21, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Відповідачем не подано суду жодних належних доказів, в розумінні приписів ст.ст.74-76 ГПК України, на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема, того, що фінансовий стан останнього покращиться, результати господарської діяльності будуть позитивними, та що відстрочення сплати відповідачем заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.

Для визнання поважними причин затримки виконання рішення обов`язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення, оскільки остаточні судові рішення не можуть залишатися невиконаними на шкоду іншої сторони спору.

Безпідставне надання відстрочки виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період, без дотримання балансу інтересів сторін, позбавляє стягувача можливості захистити свої права та отримати задоволення своїх грошових вимог у процедурі примусового виконання судового рішення.

Крім того, клопотання боржника про надання відстрочки виконання рішення терміном до закінчення або скасування воєнного стану в Україні суперечить змісту норми ч. 5 ст. 331 ГПК України, згідно з якою розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція про відстрочення виконання судового рішення у справі №908/3025/21 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція про відстрочення виконання судового рішення у справі №908/3025/21 - відмовити.

Ухвалу постановлено в судовому засіданні 31.10.2022

Повний текст ухвали складено та підписано 08.11.2022.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Левкут