Ухвала суду № 107204675, 08.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

08 листопада 2022 року м. Київ№ 640/17786/20 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін питання щодо наявності підстав для закриття провадження в адміністративній справі

за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Мединівське"

до Міністерства юстиції України

треті особи Державний реєстратор Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1,

Обиходівська сільська рада Коростенського району Житомирської області

про визнання протиправними та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Мединівське" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: Державний реєстратор Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1, Обиходівська сільська рада Коростенського району Житомирської області, в якому просить скасувати наказ Міністерства юстиції України від 22 липня 2020 року №2507/5 "Про задоволення скарги".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано сторонам строк для подання пояснень щодо юрисдикції даного спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року в задоволенні клопотання Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Мединівське" про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін відмовлено.

Представник позивача у письмових поясненнях наполягав на тому, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не стосується права власності.

Інші сторони письмових пояснень щодо юрисдикції даного спору до Окружного адміністративного суду міста Києва не надали.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір якому: - хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

-хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг

Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17, від 19 червня 2019 року у справі №802/385/18-а, від 18 вересня 2019 року у справі №810/3711/18, від 12 лютого 2020 року у справі №1840/3241/18 висловлено правову позицію стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питань, що можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб. Так, предметом даного спору є наказ Міністерства юстиції України від 22 липня 2020 року №2507/5, яким задоволено скаргу Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, скасовано рішення від 16 червня 2020 року №52684269, 52681794, 52681261, 52680662, 52679393, від 17 червня 2020 року №№52689428, 52703719, 52703266, 52702571, 52701951, 52700625, 52691824, 52691321, 52690895, 52690404, 52690059, 52689757, 52689203, 52688945, 52688682, від 26 червня 2020 року №№52798480, 52798186, 52797769, 52797361, 52785805 прийняті Державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1, анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державному реєстратору Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 .

При цьому, судом встановлено, що рішеннями від 16 червня 2020 року №52684269, 52681794, 52681261, 52680662, 52679393, від 17 червня 2020 року №№52689428, 52703719, 52703266, 52702571, 52701951, 52700625, 52691824, 52691321, 52690895, 52690404, 52690059, 52689757, 52689203, 52688945, 52688682, від 26 червня 2020 року №№52798480, 52798186, 52797769, 52797361, 52785805 Державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 було зареєстровано право власності позивача на земельні ділянки.

Тобто, звернення із цим позовом до суду зумовлено необхідністю захисту права власності наземельні ділянки.

Отже, спірні правовідносини пов`язані із необхідністю захисту майнових прав позивача, тому цей спір не є публічно-правовим, і з огляду на суб`єктний склад сторін має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.

Окрім того, на переконання суду, розгляд адміністративної справи окремо щодо лише наказу Міністерства юстиції, яким скасовано реєстраційні дії, може призвести до ситуації, коли реєстраційні записи у Єдиному державному реєстрі не будуть співпадати з юридичними фактами, на підставі яких вони вчинені, а отже й не будуть відображати реальний правовий стан. Це може поставити під сумнів офіційність та достовірність відомостей реєстру, а отже підірвати довіру до нього та держави, яка забезпечує ведення реєстру.

Суд також зважає на те, що може виникнути конфлікт між судовими рішеннями, що може призвести до правової невизначеності та ускладнення захисту порушених прав.

Відтак, зважаючи на суттєвість цього ризику, суд вважає, що спірні правовідносини є неподільними і правова оцінка наказу Міністерства юстиції України на предмет дотримання процедури у цій справі не може превалювати над оцінкою правомірності набуття права власності на земельні ділянки. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 04 травня 2022 року у справі справа № 640/17110/21.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням встановлених вище обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Мединівське" не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже наявні підстави для закриття провадження у справі.

При цьому, суд роз`яснює, що даний спір підлягає розгляду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 238 - 239, частиною 2 статті 142, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, суд -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі №640/17786/20 за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Мединівське" до Міністерства юстиції України, треті особи: Державний реєстратор Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1, Обиходівська сільська рада Коростенського району Житомирської області про скасування наказу.

2. Попередити Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Мединівське", що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.

3. Роз`яснити Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Мединівське", що розгляд такої справи підлягає в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

4. Копію цієї ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Кузьменко