Ухвала суду № 107200087, 02.11.2022, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/216/22

Провадження № 2/392/349/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року м. Мала Виска

Маловисківський районнийсуд Кіровоградськоїобласті вскладі:головуючого -судді БадердіновоїА.В.,секретар судовихзасідань Жельман О.В.,розглянувши увідкритомусудовому засіданнів м.Мала Виска цивільну справу№392/216/22за позовом ОСОБА_1 до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про скасування протоколу засідання аукціонної комісії та визнання договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості укладеним,

за участю учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Шевченка М.Л.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третьої особи ОСОБА_2 , в якому просить суд:

- скасувати протокол засідання аукціонної комісії Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 16.02.2022 №19 про не підписання з ОСОБА_1 у встановлений строк із переможцем аукціону договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації Виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати укладеним між ним ( ОСОБА_1 ) та Смолінською селищною радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, як органом приватизації, договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості об`єкта малої приватизації Виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (зміст договору викладено у прохальній частині позовної заяви);

- визнати за позивачем право власності на Виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 35200 грн.

- стягнути з Смолінської селищної ради Новоукраїнського району кіровоградської області на користь позивача судові витрати.

На обґрунтування позову зазначив, що брав участь в аукціоні малої приватизації Виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого 06.01.2022 року сформовано та складено протокол №UA-PS-2021-12-18-000007-1, який підписано та затверджено відповідачем, як органом приватизації, наказом від 14.01.2022 №4-р. Згідно протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-12-18-000007-1, позивач, як переможець електронного аукціону, з однієї сторони та Смолінська селищна рада, як орган приватизації, з іншої сторони зобов`язані укласти договір купівлі-продажу об`єкта приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу, який починається з 06.01.2022 року, але не пізніше 14.02.2022 року. Зазначив, що на неодноразові його спроби укласти договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації Виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , відповідач ухилявся від укладення такого договору, а в подальшому взагалі відмовився від підписання цього договору. Такі дії відповідача вказують на порушення ним принципів приватизації, які передбачені ч.2 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Посилається на норми Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», зокрема ч.1 ст.13, ч.ч.1, 4, 6,7 ст.15, ч.ч.1, 3 ст.26, ст.27, Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації. Вважає недійсним протокол засідання аукціонної комісії від 16.02.2022 №19, яким вирішено завантажити в електронну торгівельну систему акт про не підписання у встановлений строк переможцем аукціону договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, оскільки позивач, як переможець конкурсу, не підписав договір із відповідачем у встановлений строк.

Крім того, посилався по норми Цивільного кодексу України, зокрема статті 626, 627, 209, 316-319, та вважає, що ним доведено безповоротне ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину та з чого вбачається втрата можливості його посвідчити, що є обов`язковими умовами для визнання правочину дійсним згідно зі статтею 220 ЦК України. Будь-які неправомірні підстави (варіанти дій) зі сторони органу місцевого самоврядування не мають слугувати підставою для невиправданого затягування чи не укладання договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості. Виходом із правової невизначеності щодо укладення договору слугує механізм, відповідно до якого за особою, на користь якої було прийнято рішення про перемогу в електронному аукціоні, закріплюється право шляхом визнання в судовому порядку договору купівлі-продажу укладеним. Відтак просив задовольнити заявлені ним позовні вимоги.

Заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частинами другою, третьою статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 20 ГПК України встановленіособливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Також господарські суди розглядають справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Частиною першою статті 30 Закону України2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка регулюєособливості розгляду спорів щодо приватизації державного або комунального майна , визначено, що спори щодо приватизації державного або комунального майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленомуГосподарським процесуальним кодексом України, крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражу відповідно дочастини дванадцятоїстатті 26 цього Закону.

За змістомпункту 22частини першоїстатті 1Закону №2269-VІІІприватизацією єплатне відчуженнямайна,що перебуваєу державнійабо комунальнійвласності,на користьфізичних таюридичних осіб.Вказана статтямістить івизначення припиненняприватизації -рішення органуприватизації проприпинення вчиненнябудь-якихдій,спрямованих наприватизацію (продаж)об`єктаприватизації (пункт23частини першоївказаної статті); завершення приватизації - продаж об`єкта приватизації (усіх акцій, передбачених до продажу, єдиного майнового комплексу, іншого майна тощо) та перехід права власності на такий об`єкт покупцю, що оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації. Галузеві особливості приватизації об`єктів державної власності можуть встановлюватися виключно законами. Приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону (ч.6 ст.3 Закону).

Частиною четвертою цієї ж статті закону також визначено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Покупцями об`єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону «Про приватизацію державного і комунального майна».

Спори щодо приватизації державного (або комунального) майна виникають у зв`язку з його відчуженням, зміною чи припиненням правомочностей держави на таке майно та виникненням відповідного обсягу прав у суб`єктів права приватної власності. За загальним правилом спори щодо приватизації державного майна належать до господарської юрисдикції незалежно від суб`єктного складу сторін спору щодо відчуження майна - як юридичних так і фізичних осіб.

Тож при визначенні юрисдикції цієї справи слід виходити з характеру та змісту спірних правовідносин, у межах яких і за захистом яких звернувся позивач (пункти 6.14, 6.15 постанови Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 925/308/18)

Як убачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду до відповідача у межах правовідносин щодо припинення/закінчення приватизації, стверджуючи про незаконність дій відповідачем, як органом приватизації, щодо ненадання можливості позивачу, як переможцю аукціону, підписати договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації Виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, та як наслідок отримати у власність вказаний об`єкт комунальної власності.

Вказане свідчить, даний спір є спором щодо приватизації комунального майна.

При цьому, суд звертає увагу, що спосіб, який обрав позивач для захисту порушених прав, не змінює правової природи спору, який виник щодо порушення отримання ним у власність об`єкта комунальної власності малої приватизації Виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 20 м2, як переможця електронного аукціону.

Отже, з урахуванням характеру спірних правовідносин, а також наявності прямої вказівки закону на вид судочинства, у якому має розглядатись така категорія справ, спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а участь фізичної особи у процедурі відчуження майна не змінює правової природи такого юридичного спору та не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема за умови наявності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом. Господарські суди вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду). (пункт 4.13 постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 903/456/18).

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Великої Британії» (Ashingdane v. the. UnitedKingdom). Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання в її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відтак, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому, суд роз`яснює позивачеві, що розгляд справи за визначеними позовними вимогами віднесено до господарської юрисдикції.

Керуючисьп.1 ч.1 ст.255, ст.ст.260-261, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про скасування протоколу засідання аукціонної комісії та визнання договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості укладеним, відшкодування шкоди закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд справи за визначеними позовними вимогамивіднесено до господарської юрисдикції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуючий Альона Володимирівна Бадердінова

суддя