Рішення № 107190436, 07.11.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 листопада 2022 року № 520/4977/22

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ НП в Харківській області № 164 від 06.03.2022 про застосування дисциплінарного стягнення до підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області, у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України;

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області №135 о/с від 07.03.2022 в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області з Національної поліції України, у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України;

- поновити ОСОБА_1 в Національній поліції України на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНГІ в Харківській області;

- стягнути з ГУ НП в Харківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.03.2022 по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України, який на дату подання позовної заяви складає 57848,00 грн.;

- допустити до негайного виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі та стягнення середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується наказами Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06.03.2022 №164 про застосування відносно нього дисциплінарного стягнення та від 07.03.2022 №135о/с про звільнення його зі служби в Національній поліції України, вважає їх такими, що прийняті з порушенням встановленого порядку щодо їх прийняття та порушують його права, є необґрунтованими та незаконними, а тому підлягають скасуванню. Вказує, що невихід на роботу мав місце у зв`язку з перебуванням на лікарняному, що є поважною причиною відсутності на роботі та не може бути підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник відповідача - С.Синюшко , надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підставою видання наказу про звільнення позивача зі служби став наказ від 06.03.2022 №164 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Зазначив, що за результатами проведеного службового розслідування встановлено відсутність позивача на службі з 24.02.2022, що підтверджується відповідним актом про відсутність на службі без поважних причин. Неодноразові спроби встановити місцезнаходження позивача та причини відсутності на службі результату не принесли. За результатами дисциплінарного провадження встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема, порушення п.1 ч.1 ст.18, п.24 ч.1 ст.23, ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", п.1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Вказав, що при накладенні дисциплінарного стягнення було враховано тяжкість проступку та обставини, за яких його скоєно.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , з 10.08.2001 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 - в органах Національної поліції України.

З 06.11.2021 обіймав посаду старшого оперуповноваженого Відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06.03.2022 №164 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію України", пункту 24 частини 1 статті 23 та частини 2 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 та пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції України в Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Згідно з вищезазначеним наказом службовим розслідуванням, проведеним на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 06.03.2022 №425, установлені та підтверджені факти вчинення дисциплінарного проступку з боку старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 . Встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до якого Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом, зобов`язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. У ході проведення службового розслідування встановлено, що у період з 24.02.2022 по 06.03.2022 підполковник поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, про своє місце перебування останній нікого не повідомив, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, тим самим вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

Також, у висновку службового розслідування, що підполковник поліції ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.24 ч.1 ст.23 та ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", не брав участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, вимоги Присяги поліцейського, дотриманню законів України, а також гідного несення високого звання поліцейського, положення п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" у частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, п.1 та п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; а також в частині утримання від протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України.

Із вищевказаним наказом позивач був ознайомлений 14.06.2022, який був направлений відповідачем на адвокатський запит з проханням надати кадрову та іншу необхідну інформацію щодо позивача.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.03.2022 №135 о/с, підполковника поліції ОСОБА_1 /0096426/, старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції України в Харківській області, звільнено з 07.03.2022, без виплати грошового забезпечення з 26.02.2022, зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Підставою для видачі наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про звільнення стали результати службового розслідування, проведеного на підставі наказу начальника ГУНП в Харківській області від 06.03.2022 №425, викладені у висновку службового розслідування.

Позивач вважає вищевказані накази Головного управління національної поліції в Харківській області про застосування відносно нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади та звільнення з посади протиправними, оскільки службове розслідування відносно позивача проведено лише за один день, що свідчить про необ`єктивність та упередженість такого службового розслідування і його неспроможність встановити всі об`єктивні обставини.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України "Про Національну поліцію".

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII) поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони

Пунктом 6 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає підставу для звільнення зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як вже зазначалось судом, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.03.2022 №135 о/с позивача звільнено звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліції" у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підставою для видачі вищезазначеного наказу по особовому складу слугував наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06.03.2022 №164 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушені позивачем вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію України", п.24 ч.1 ст.23 та ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", п.1 та п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Отже, для встановлення правомірності звільнення позивача з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, необхідно дослідити чи були правові підстави для винесення наказу про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, що є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення.

Так, з долучених до справи матеріалів службового розслідування встановлено, що "02.03.2022 до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області підполковника поліції Балика С.О. від 26.02.2022 про те, що безпідставно відсутній на службі без поважних причин з 24.02.2022 до теперішнього часу старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_1 , про причини своєї відсутності не повідомляє. Табельну вогнепальну зброю останній не отримував.

У зв`язку з відсутністю підполковника поліції ОСОБА_1 на службі без поважних причин, ВП №2 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області був складений відповідний акт від 26.02.2022 №2264/119-64/01-2022.

Опитаний заступник начальника відділу поліції №2 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області - начальник сектору кримінальної поліції підполковник поліції Федоров А.І. пояснив, що 24.02.2022 він телефонував підполковнику поліції ОСОБА_1 , щоб повідомити про сигнал "Тривога" та зборі особового складу ВП №2, проте останній на телефонні дзвінки не відповідав. 26.02.2022 підполковник поліції ОСОБА_1 вийшов на зв`язок та повідомив, що виходити на службу не бажає, своє місцезнаходження повідомляти відмовився.

З метою з`ясування обставин відсутності на службі підполковника поліції ОСОБА_1 , членом дисциплінарної комісії т.в.о. заступника ВСР УГІ ГУНП в Харківській області майором поліції Денисенком С.В. було здійснено телефонний дзвінок останньому на номер НОМЕР_1 . Підполковник поліції ОСОБА_1 , повідомив, що 24.02.2022 він нібито перебуває на лікарняному з діагнозом гіпертонічний криз, проте дані лікаря, у якого він перебуває на обліку, не повідомив та не надав будь-яким чином до дисциплінарної комісії будь-які документи, які б підтверджували його пояснення надані в телефонному режимі. Приїздити до УГІ ГУНП в Харківській області відмовився, у зв`язку з цим був складений відповідний акт від 06.03.2022 №244/119-15/02-2022.

06.03.2022 під час виїзду до ВП №2 Харківського РУП №3 ГУ НП в Харківській області було підтверджено відсутність на службі підполковника поліції ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 06.03.2022, про що також складено відповідний акт.

Також встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 було введено в України воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Відповідно до якого Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом, зобов`язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно з вимогами ст.17 Закон України «Про правовий режим воєнного стану», органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Підполковник поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, згідно якої присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Згідно ч.2 ст.24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Крім цього, підполковник поліції ОСОБА_1 був ознайомлений з вимогами наказу начальника ГУНП в Харківській області від 19.10.2021 №2062, що у разі вчинення ним протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України в очах населення, керівництвом ГУНП в Харківській області до працівників буде прийматися безальтернативне рішення - звільнення з Національної поліції України.

У ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують відповідальність підполковника поліції ОСОБА_1 не встановлено.

Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що у період з 24.02.2022 по 06.03.2022 старший оперуповноважениц сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, тим самим вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України."

Суд зазначає, що як вбачається із матеріалів службового розслідування, фактичною підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення та подальшого звільнення послугувало судження про вчинення дисциплінарного проступку у вигляді безпідставної, без поважних причин відсутності на службі (прогул) з 24.02.2022 по 06.03.2022.

Як встановлено судом із наявного в матеріалах службового розслідування рапорту члена дисциплінарної комісії начальника відділу службових розслідувань УГІ ГУНП в Харківській області дисциплінарній комісії було відомо про перебування позивача з 24.02.2022 на лікарняному.

Також позивач в своїй позовній заяві стверджує, що про поважність причин відсутності на службі 24.02.2022 повідомляв засобами телефонного зв`язку своїх безпосередніх керівників: заступника начальника-начальника СКП ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Федорова А.І. і начальника СКП ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Балика С.О.

Судом з позовної заяви та наданих до неї доказів встановлено, що 03.03.2022 позивач спілкувався засобами телефонного зв`язку з співробітником УТІ ГУНП в Харківській області В.Лютим (номер мобільного телефону НОМЕР_2 ), якому докладно доповів про причини відсутності на службі у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в КНП "Люботинська міська лікарня", наявність листка непрацездатності і його реквізити (а.с.32).

В матеріалах адміністративної справи міститься рапорт начальника відділу поліції №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області С.Балика, складений на ім`я начальника ГУНП в Харківській області, в якому останній, підтверджуючи обставини перебування на лікарняному підполковника поліції ОСОБА_1 у період з 25.02.2022 по 07.03.2022 та перебування поліцейського на службі з 19.03.2022, просить не розглядати попередньо поданий рапорт від 26.02.2022 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції (а.с.34).

З письмових пояснень, наданих представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 29.09.2022, встановлено, що під час проведення службового розслідування старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_1 не надавав до дисциплінарної комісії жодних документів, які б підтверджували перебування останнього на лікарняному.

Інформація про перебування на лікуванні підполковника поліції ОСОБА_1 , колишнього старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області, на час вирішення питання про його звільнення зі служби в поліції, а також після його звільнення до Управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області не надходила. Листи непрацездатності колишнього вказаного працівника ні від нього самого, ні від підрозділу, в якому він проходив службу, до УКЗ ГУНП не надходили, у зв`язку з чим при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_1 враховані не були. ОСОБА_1 жодних листів непрацездатності за період з 24.02.22 по 07.03.2022 до відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 ГУНП в Харківській області не надавав.

ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 07.03.2022 на службу не з`являвся, на телефонні дзвінки керівництва відділу поліції №2 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області не відповідав, про те що перебуває на лікарняному з 24.02.2022 нікому не повідомляв.

В період з 08.03.2022 та по теперішній час ОСОБА_1 наказів або усних вказівок керівництвом відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області щодо виходу на роботу не надавалося, у зв`язку з тим, що останній був звільнений зі служби в НПУ відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію».

Одночасно повідомлено, що ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 та по теперішній час зброю та боєприпаси в черговій частині відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області, відповідно до Книги видачі й прийняття озброєння та спеціальних засобів (інв. № 1742), не отримував.

Також повідомлено, що рапорт начальника відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області про скасування наказу від 07.03.2022 №135 о/с про звільнення ОСОБА_1 був лише проектом та не містив дати складання. В подальшому зазначений рапорт не реєструвався у відділі поліції № 2 Харківського РУП №3 та до ГУНП в Харківській області не направлявся, оригінал цього документа в підрозділі не зберігся (а.с.143-145).

Згідно ч.6, 7 ст.18 Дисциплінарного статуту, у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

В той же час, як вбачається із наявних в матеріалах службового розслідування документів, а саме рапорту заступника начальника УГІ ГУНП в Харківській області Денисенка С. та висновку службового розслідування, жодні виклики для надання пояснень з боку Дисциплінарної комісії позивачу не надсилалися.

При цьому, судом встановлено, що позивач з 24.02.2022 по 07.03.2022 перебував на лікарняному, що підтверджується довідкою сімейного лікаря КНП "Люботинська міська лікарня" від 24.02.2022 (а.с.30), роздруківками електронних листків непрацездатності №3983544-2007607413-1 про тимчасову непрацездатність у період з 25.02.2022 по 04.03.2022, №3983544-2007818136-1 про тимчасову непрацездатність у період з 05.03.2022 по 07.03.2022 (а.с.31).

Відповідно до п. 15-16 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 №328 інформація з Реєстру, що містить відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, період і причину непрацездатності, надається тільки особі, якої зазначені відомості стосуються, її страхувальнику - за період перебування особи у трудових відносинах із ним відповідно через електронні кабінети застрахованої особи та страхувальника на порталі послуг, а також особі, яка засвідчила тимчасову непрацездатність, - через електронну систему охорони здоров`я.

Інформація з Реєстру може надаватися застрахованим особам в електронній формі через термінали доступу, в тому числі автоматизовані, суб`єктів, підключених до інформаційних сервісів на порталі послуг відповідно до укладених з Пенсійним фондом України договорів у порядку, встановленому законодавством.

Отже на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України в особистих кабінетах роботодавець та застрахована особа мають можливість переглянути інформацію щодо відкритого електронного лікарняного, зокрема номер лікарняного, дату відкриття та закриття. При цьому роботодавець має можливість бачити листок непрацездатності вже в перший день його відкриття закладом охорони здоров`я.

В ході службового розслідування відповідач отриману від позивача інформацію, що він перебуває на лікарняному не перевірив, матеріали службового розслідування не містять доказів перевірки зазначеної інформації.

З огляду на вище викладене, суд доходить висновку, що відповідач за результатом службового розслідування дійшов необґрунтованого висновку, який не підтверджується належними та допустимими доказами про те, що позивач з 24.02.2022 по 07.03.2022 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин.

Натомість, як встановлено в ході розгляду справи по суті та підтверджується наявними матеріалами, позивач перебував на лікарняному, з 24.02.2022, при цьому поважність причин неявки на роботі, а саме за станом здоров`я, підтверджується належними та допустимими доказами - електронними листками непрацездатності.

Згідно ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Частинами 1 та 4 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач у період з 24.02.2022 по 07.03.2022 перебував на лікуванні.

Однак, в порушення вимог ч.3 ст.40 Кодексу законів про працю України, відповідач наказом від 07.03.2022 звільнив позивача з роботи з 07.03.2022, тобто під час перебування позивача на лікарняному.

Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається - протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського, або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовку пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Таким чином, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість таких, обставини, за яких вони вчинені, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації.

На ці ж обставини звертає увагу також і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», зокрема суд зазначає, що підстави для настання відповідальності за «порушення присяги» були викладені дуже нечітко; національне законодавство не передбачало адекватних гарантій проти зловживань та свавілля; крім того, воно не передбачало відповідну шкалу стягнень у рамках дисциплінарної відповідальності, яка б забезпечувала їх пропорційне застосування. За цих причин воно було несумісне з вимогами щодо «якості закону».

Отже, суд закріпив необхідність застосування принципу пропорційності відповідальності при застосуванні дисциплінарних стягнень в залежності від тяжкості проступку.

В даному ж випадку, судом встановлено, що відповідачем не доведено та матеріалами справи не підтверджується допущення позивачем порушення службової чи трудової дисципліни, а саме: не доведено відсутність позивача на службі без поважних причин з 24.02.2022 по 07.03.2022, при цьому відповідачем було застосовано крайній вид дисциплінарного впливу - звільнення зі служби під час перебування позивача на лікарняному та без врахування, чи наявна вина позивача у вчиненні проступку.

Також, відповідачем не було обґрунтовано підстав застосування до позивача саме крайнього виду дисциплінарно стягнення, а саме: звільнення з військової служби, при цьому не було вмотивано неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до переконання, що оскаржувані накази від 06.03.2022 №164 та від 07.03.2022 №135о/с про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції - не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності.

Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на посаді, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 21 та частини першої статті 23 Загальної декларації прав людини кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Частиною другою статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначених у частині першій статті 235 та статті 240-1 КЗпП України, позаяк встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд приймає рішення про поновлення працівника на попередній роботі.

При цьому, п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.93 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, встановлено, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

Як зазначалось судом вище, наказом ГУНП в Харківській області від 07.03.2022 №135 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області звільнено з 071.03.2022 без виплати грошового забезпечення з 24.02.2022 за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII /у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України/.

Тобто, у відповідності до п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, днем звільнення, відповідно, і останнім днем роботи позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області є 07.03.2022.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивача саме на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області з 08.03.2022.

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24 березня 1995 року порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, підпунктом "з" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року (далі Порядок №100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно п. 9 розділу І Порядку №260, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки ГУНП в Харківській області від 29.07.2022 №144 (а.с.98) сума середньомісячної заробітної плати позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції складає 15236,76 грн.

Позивач у позовних вимогах просить суд стягнути з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 08.03.2022 по день поновлення в органах поліції.

Як вже встановлено судом вище, позивача було звільнено з займаної посади з 07.03.2022, який в свою чергу є останнім робочим днем позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції та за який нарахована та виплачена заробітна плата, а поновлено на роботі рішенням суду від 07.11.2022.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 235 КЗпП України позивачеві необхідно виплати середній заробіток за час вимушеного прогулу за вказаний період.

Отже, сума грошового забезпечення, яка підлягає відшкодуванню позивачеві за час вимушеного прогулу за період з 08 березня 2022 року по 07 листопада 2022 року становить 126542,50 грн (245 дні вимушеного прогулу) х 516,50 грн (середньоденна заробітна плата)).

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у Постанові №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З урахуванням викладеного, стягненню з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача підлягає грошове забезпечення в сумі 126542,50 грн з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді.

Правилами ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 134, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 40108599) про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 06.03.2022 №164 про застосування дисциплінарного стягнення до підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07.03.2022 в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області зі служби в поліції, у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області з 08.03.2022.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 08.03.2022 по 07.11.2022 в сумі 126542,50 грн (сто двадцять шість тисяч п`ятсот сорок дві грн 50 коп.) з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

Допустити судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО