Рішення № 107185215, 08.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року Справа № 160/12217/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по невиплаті ОСОБА_1 , інспектору взводу № 2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням з 18.02.2021 по теперішній час в розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити інспектору взводу №2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 додаткову доплату до його грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням з 18.02.2021 по теперішній час в розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не здійснено нарахування та виплату доплати з 18.02.2021 року, відповідно до Постанови КМУ №375 від 29.04.2020 року. Позивач вказує, що проходить службу на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Посада, яку він обіймає відповідає встановленим зазначеною постановою КМУ критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх зобов`язань мають безпосередній контакт з населенням, у зв`язку з чим вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

15.08.2022 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

02.09.2022 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що згідно з п. 2 Постанови № 375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Пунктом 5 Постанови № 375 визначено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї Постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Так, Департаментом патрульної поліції додаткова доплата позивачу здійснена в межах виділених бюджетних асигнувань на зазначені цілі. У подальшому бюджетні програми стосовно виплати коштів працівникам Національної поліції, які мають безпосередній контакт з населенням під час дії карантину були відсутні, в зв`язку з чим позивач не отримав зазначені кошти, так як бюджетом не передбачались видатки працівникам поліції за виконання своїх обов`язків пов`язаних з безпосереднім контактуванням з населенням. Враховуючи викладене та те, що доплати, визначені пунктом 2 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного бюджету, а також те, що позивачу була здійснена доплата у межах наведеного періоду згідно з персональним переліком поліцейських Управління (при наявності відповідного фінансування), відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення позивачу доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину.

02.09.2022 відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

08.11.2022 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 проходить службу в органах Національної поліції України на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Як вказує позивач, посада, яку він займає, відповідає встановленим постановою КМУ №375 від 29.04.2020 року критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх зобов`язань мають безпосередній контакт з населенням.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією відомості про грошове забезпечення відповідачем позивачеві нарахована та виплачена додаткова доплата до грошового забезпечення, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 у липні 2021 року, у інші періоди відповідна доплата не нараховувалась та не виплачувалась.

Позивач не погоджується із наведеною бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати йому додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 та вважає її протиправною.

Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до частин першої та другої ст. 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова №342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Згідно з пунктом 2 Постанови №342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - Постанова №375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

За приписами п.п.2-5 Постанови №375 передбачено, що встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок).

У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).

Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови №375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03 червня 2020 року №431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину, яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

З аналізу наведених правових норм видно, що підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров`я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров`я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.

Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.

Як встановлено судом, позивач, проходячи службу в органах поліції на посаді інспектору взводу № 2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України виконує свої службові обов`язки у спірний період, а саме: безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; надання невідкладної допомоги, зокрема домедичної і медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; розгляд справ про адміністративні правопорушення; складання протоколів про вчинення адміністративного правопорушення; затримання осіб на підставах і у порядку, передбачених законодавством; спілкування і співпраця із суспільством з метою підвищення рівня публічної безпеки і порядку, тобто те, що передбачено його посадовими обов`язками.

Факт виконання наведених службових обов`язків позивачем з лютого 2021 року по 12.08.2022 року відповідачем жодними доказами не спростований у спосіб та у порядку, встановленому ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Навпаки, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №375, наказом Департаменту патрульної поліції за №746 о/с від 29.07.2021 року та від 28.12.2020 року за №997 о/с відповідачем встановлено додаткову доплату поліцейським, які забезпечували правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов`язків мали безпосередній контакт з населенням, пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах.

Водночас зміст копії відомості про грошове забезпечення позивача вказує на те, що за період з лютого 2021 року по червень 2021 року, а також за серпень 2021 року, відповідна додаткова доплата до грошового забезпечення відповідачем позивачеві не нараховувалась та не виплачувалась, такі відомості відсутні.

Факт такого ненарахування та невиплати позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375 у вказаний період також підтверджений і самим відповідачем у відзиві на позов.

Проте, із аналізу посадових обов`язків позивача та наведених приписів нормативно-правових актів, які є чинними, у їх сукупності, суд робить висновок, що, виконуючи свої посадові обов`язки, позивач забезпечував життєдіяльність населення, у тому числі і шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, який діяв і у спірний період, та внаслідок виконання своїх посадових (службових) обов`язків позивач мав безпосередній контакт з населенням (інших доказів на спростовування цього факту не надано), відповідно, позивач мав право на нарахування та виплату йому додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375, відтак, бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві вказаної додаткової доплати до грошового забезпечення за періоди з лютого 2021 року по червень 2021 року, з серпня 2021 року по 12.08.2022 року підлягає визнанню протиправною.

При цьому судом враховується і те, що відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження особливої специфіки роботи позивача, яка виконувалась ним за липень 2021 року (місяць, за який була нарахована додаткова доплата за службу в особливих умовах) та її відмінності від роботи, яка виконувалася позивачем у спірний періоди - лютий 2021 року-червень 2021 року та серпень 2021 року-12.08.2022 року (місяці, за які не нараховано та не виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах).

Відтак, відповідачем жодним чином не доведено різниці в специфіці роботи позивача за місяці, в яких йому було виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах в порівнянні з місяцями, коли позивачу така додаткова доплата не нараховувалась та не виплачувалась, виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням того, що посада, яку займає позивач (інспектору взводу № 2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України) виходячи з аналізу змісту Посадової інструкції відповідає встановленим постановою Кабінету Міністрів України №375 критеріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не доведена жодними належними доказами правомірність бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375 за періоди лютий 2021 року-червень 2021 року та серпень 2021 року-12.08.2022 року, з урахуванням встановлених судом обставин, що відповідачем не спростовані, та приписів наведеного чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

При цьому, судом не можуть бути покладені в основу судового рішення та відхиляються доводи відповідача про те, що спірна додаткова доплата до грошового забезпечення не є постійною складовою грошового забезпечення, повноваження щодо її встановлення мають лише керівники та такі повноваження є дискреційними, оскільки наведені доводи не звільняють посадових осіб суб`єктів владних повноважень діяти з дотриманням Конституції та законів України, які регулюють спірні правовідносини, а відповідно, не звільняють від обов`язку таких посадових осіб належним чином виконувати свої повноваження, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №375, які не дозволяють вчиняти жодної бездіяльності (норми постанови №375 таких умов не містять).

Окрім того, посилання відповідача у відзиві на позов на те, що повноваження керівника на встановлення відповідної додаткової доплати до грошового забезпечення є дискреційними є необґрунтованими та безпідставними, оскільки, по-перше, дискреція (свобода розсуду у прийнятті рішення) не дозволяє ні суб`єкту владних повноважень, ні його посадовим особам ухилятися від виконання обов`язків, покладених на них відповідними нормативно-правовими актами; по-друге, такі дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень (свобода розсуду) підлягають перевірці адміністративним судом під час розгляду адміністративної справи щодо правомірності бездіяльності відповідача-суб`єкта владних повноважень, що є завданням адміністративного судочинства України згідно з вимогами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які і перевірені судом у межах цього спору та визнано бездіяльність відповідача протиправною.

Також судом враховується і те, що відсутність бюджетних асигнувань для виплати додаткової доплати, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №375 не може бути обґрунтованою підставою для її ненарахування та невиплати з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.03.2019 у справі №820/660/17, яка є обов`язковою до застосування адміністративними судами у подібних правовідносинах за ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням, зокрема, висновків, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005р. у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00), де цей Суд вказав, що у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Наведена судова практика ЄСПЛ підлягає застосуванню як принцип верховенства права та є джерелом права згідно з ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Як установлено у цих правовідносинах у спірний період, постанова Кабінету Міністрів України №375, якою передбачена додаткова доплата до грошового забезпечення поліцейським, які виконують свої обов`язки в умовах дії карантину (особливих умовах) є чинною, зміни у частині установлення вказаних додаткових доплати до неї не вносились, а відповідно, норми зазначеного нормативно-правового акту підлягають виконанню посадовими особами суб`єкта владних повноважень з дотриманням вимог Конституції та законів України.

Таким чином, при виконанні наведених посадових обов`язків позивач мав безпосередній контакт з населенням в умовах дії карантину (виконував свої обов`язки в особливих умовах), що відповідає критеріям, встановленим для виплати додаткової доплати до грошового забезпечення поліцейського за приписами постанови Кабінету Міністрів України №375.

При цьому невиконання наведених обов`язків позивачем у спірний період відповідачем жодними доказами не підтверджено у порушення вимог ст.ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши правомірність бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375 у періоди лютий 2021 року-червень 2021 року та серпень 2021 року-12.08.2022 року, суд робить висновок, що вчиняючи наведену бездіяльність, відповідач діяв не у спосіб та не у порядку, передбаченому Конституцією та законами України, необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За викладених обставин суд робить висновок, що вказаною бездіяльністю відповідачем порушені права позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такої бездіяльності протиправною.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375 за спірний період, то в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню як похідні від основної позовної вимоги (визнання бездіяльності протиправною) та як ефективний, належний спосіб захисту порушеного права позивача з урахуванням повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України та приписів ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Між тим, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №375 за липень 2021 року та зобов`язання у цій частині вчинити певні дії не підлягають задоволенню, оскільки відповідна додаткова доплата за вказаний період позивачеві відповідачем нарахована та виплачена у липні 2021 року, що підтверджується змістом копії відомості про грошове забезпечення.

За таких обставин у наведеній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому, суд зауважує, що позовні вимоги щодо зобов`язання Департаменту патрульної поліції нарахувати та виплатити додаткову доплату до грошового забезпечення з 18.02.2021 по теперішній час є абстрактними. Оскільки позивачем не вказано до якої саме дати йому не виплачувалась відповідна доплата, суд вважає за необхідне визначити кінцевою датою такого зобов`язання дату подання позовної заяви 12.08.2022 року.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про часткове задоволення позовної заяви.

На підставі ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а докази понесення ним інших судових витрат у матеріалах справи відсутні, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції по невиплаті ОСОБА_1 , інспектору взводу № 2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України додаткової доплати до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням в періоди з 18.02.2021 по 30.06.2021 року та з 01.08.2021 року по 12.08.2022 року в розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити інспектору взводу №2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 додаткову доплату до його грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мав безпосередній контакт з населенням в періоди з 18.02.2021 по 30.06.2021 року та з 01.08.2021 року по 12.08.2022 року в розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський