Ухвала суду № 107185112, 07.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 листопада 2022 року Справа № 160/17379/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради щодо невнесення даних до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, не зарахування страхового стажу та несплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 з 16.09.2010 до ухвалення судового рішення;

зобов`язати Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради:

- внести відомості про застраховану особу ОСОБА_1 до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- здійснити нарахування та сплату єдиного соціального внеску за ОСОБА_1 до місцевого бюджету відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015, з 16.09.2010 до ухвалення судового рішення;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового та страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за особою з інвалідністю першої групи ОСОБА_2 з 16.09.2010 до ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на такі обставини.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Позовна заява ОСОБА_1 містить чотири позовні вимоги, одну з яких звернуто до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: про зобов`язання зарахувати до загального трудового та страхового стажу позивача період догляду за особою з інвалідністю першої групи ОСОБА_2 з 16.09.2010 до ухвалення судового рішення.

Зміст зазначеної позовної вимоги не відповідає ч. 1 ст. 5 КАС України, позивач не оскаржує дії або бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, внаслідок яких, на думку позивача, порушено її права.

Таким чином, позивачу необхідно подати до суду позовну заяву, в якій зазначити зміст позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до вимог ч. 1 ст. 5, п.п. ч. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Крім того, згідно з п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною 2 статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Згідно з ч. 2 зазначеної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Позивач зазначила, що є особою з інвалідністю ІІІ групи. У переліку документів, що додаються до позовної заяви, вказано копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААВ № 128495 від 23.03.2021. До позову додано неякісну копію довідки, яка частково є непридатною до читання, що перешкоджає ознайомленню з її змістом.

У позовній заяві зазначено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Згідно з ч.ч. 2, 4, 5 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У позовній заяві ОСОБА_1 не було зазначено, на які права чи обов`язки Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та яким чином може вплинути рішення суду у справі, що необхідно для визначення судом складу учасників справи при відкритті провадження у справі. Тому позивачу необхідно подати до суду обґрунтовану заяву про залучення третьої особи до участі у справі.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У позовній заяві ОСОБА_1 об`єднано чотири вимоги немайнового характеру, дві з яких про зобов`язання Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради вчинити певні дії є похідними від вимоги про визнання протиправною бездіяльності зазначеного суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, судовий збір має бути сплачено за дві позовні вимоги немайнового характеру.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 грн.

Беручи до уваги вищенаведене, за подання до суду позовної заяви, у якій об`єднано дві вимоги немайнового характеру, підлягає сплаті судовий збір в сумі 1984,80 грн (2481,00 грн х 0,4) х 2 = 1984,80).

До позовної заяви ОСОБА_1 додано квитанцію № 83843 від 23.11.2021 про сплату судового збору в сумі 1452,80 грн та квитанцію № 5774-3973-7763-9674 від 31.10.2022 про сплату судового збору в сумі 532,00 грн.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» квитанція № 83843 від 23.11.2021 про сплату судового збору в сумі 1452,80 грн за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду прикріплена та обліковується у КП «ДСС» за адміністративною справою № 160/23213/21, яка перебуває у провадженні судді Рябчук О.С.

Отже квитанція № 83843 від 23.11.2021 не підтверджує сплату судового збору за подання 02.11.2022 до суду позовної заяви ОСОБА_1 у справі № 160/17379/22.

Таким чином, за подання до суду позовної заяви, вякій об`єднано дві вимоги немайнового характеру, позивачеві необхідно доплатити 1452,80 грн судового збору (1984,80 532,00 = 1452,80) за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, щодо строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов`язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї належить застосовувати відповідні правові наслідки, встановлені законом, у даному випадку статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

У позовній заяві ОСОБА_1 пред`явлено позовні вимоги про внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, нарахування та сплату єдиного соціального внеску, починаючи з 16.09.2010 до ухвалення судового рішення.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів внаслідок дій або бездіяльності відповідача. Позивачем такі відомості у позовній заяві не зазначено.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду до позовної заяви ОСОБА_1 не додано.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання (надіслання) до суду:

- позовної заяви, в якій зазначити зміст позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до вимог ч. 1 ст. 5, п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, та їх обґрунтування відповідно до положень закону та зазначенням і поданням доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- копії виправленої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;

- обґрунтованої заяви про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій зазначити, на які права чи обов`язки зазначеної особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі;

- належної якості копії (придатної до читання та яка в повному обсязі відтворює зміст документа, з якого зроблено копію) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААВ № 128495 від 23.03.2021;

- документа про доплату судового збору в сумі 1452,80 грн;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Рянська