Постанова № 10715789, 16.07.2010, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №4-608/10

П О С Т А Н О В А

16 липня 2010 року

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Грудьва Н.Б., при секретарі Гулі А.М., з участю прокурора Гриніва В.М., Антонюк О.Д., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у м.Львові від 31.05.2010р. про порушення кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, як голова Правління ВАТ „Львівський холодокомбінат”, звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у м.Львові Іванова І.В. від 31.05.2010р. про порушення кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, вважає, що остання винесена необгрунтовано, незаконно, з порушенням норм процесуального права, висновок, зроблений слідчими органами щодо наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи є помилковим та передчасним. В обгрунтування скарги покликається на те, що за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства складено акт від 23.02.2010р., на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Львові. Дані повідомлення-рішення були оскаржені до податкової інспекції вищого рівня. Результатом оскарження стало часткове скасування податкових повідомлень-рішень. Вважає, що суми нібито умисно несплачених до бюджету податків зазначені з припущень слідчих органів, оскільки в результаті перевірки податкові повідомлення-рішення винесені 27.05.2010р. на суму 158046,66 грн. та 11.03.2010р. на суму 1892398,95 грн. Оскільки, вказівка на конкретні особи відсутня, твердження про умисел також є надуманим. Крім того, висновок спеціалістів бюро судово-бухгалтерських експертиз щодо правильності складання акту перевірки від 23.02.2010р. відсутній, рішень суду чи податкового органу, які б свідчили про несплату узгодженого податкового зобов`язання немає. Самої перевірки та Акту, складеного за результатами перевірки, недостатньо для порушення кримінальної справи. Не зазначено, які саме витрати неправомірно включені до складу валових витрат, що призвело нібито до заниження податку на прибуток. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2010р. відкрито провадження у справах про скасування податкових повідомлень-рішень. Просить скаргу задовольнити, постанову від 31.05.2010р. скасувати, закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.6 КПК України.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримала, надала пояснення аналогічні до викладених у скарзі, додатково повідомила, що попередніми перевірками, проведеними ДПІ у м.Львові, порушень по сплаті податків за тими ж договорами встановлено не було, просить оскаржувану постанову скасувати.

Заслухавши пояснення представника скаржника, пояснення слідчого, який вважає, що постанова прийнята за наявності законних приводів та підстав, думку прокурора щодо залишення скарги без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи, вважаю, що скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно зі ст.2368 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до ст. 94 КПК України одним із приводів для порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину, а підставою достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

З оскаржуваної постанови від 31.05.2010р. вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, при розгляді матеріалів дослідчої перевірки, під час якої встановлено, що службові особи ВАТ „Львівський холодокомбінат”, занизили об`єкт оподаткування шляхом безпідставного завищення валових витрат підприємства та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ по взаєморозрахунках з підприємствами з ознаками „Фіктивності”, а саме: ПП. „Технобудприлад”, ПП. „Киричук”, ПП. „Салют Трейд”, умисно ухилились від сплати податку на прибуток на загальну суму 683658,83 грн. та ПДВ на загальну суму 546327,07 грн., а всього податків в розмірі 1229 985,9 грн. Крім того, службові особи ВАТ „львівський холодокомбінат”, умисно, з метою ухилення від сплати податків, безпідставно віднесли до складу валових витрат підприємства відсотки за користування кредитом в сумі 3552018,49 грн., що призвело до порушення п.5.1, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства” від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями, та несплату податку на прибуток за період 2 кварталу 2008р.-3 кварталу 2009р. на загальну суму 888004,62 грн.

Відповідно до матеріалів справи, оскаржуваної постанови та пояснень слідчого в судовому засіданні, підставами для порушення кримінальної справи стали достатні дані, які вказують на наявність в діях службових осіб ВАТ „Львівський холодокомбінат” ознак складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та які містяться в матеріалах дослідчої перевірки ВАТ „Львівський холодокомбінат”, а саме: акті №90/23-2/01553706 від 23.02.2010р. „Про результати планової виїзної перевірки ВАТ „Львівський холодокомбінат” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р., податкових повідомленнях-рішеннях №0000392301/0/4558 та №0000402301/0/4557 від 11.03.2010р., поясненні заступника начальника відділу ДПІ у м.Львові Грицак І.В., поясненні головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у м.Львові Бурими Г.І., договорах №46/08-ПХ від 12.08.2008р., №48/08-ПХ від 22.08.2008р., №53/08-ПХ від 24.09.2008р., укладених між ВАТ „Львівський холодокомбінат” та ПП. „Технобудприлад”, договорі постачання №18/08-ПТ від 01.04.2008р., накладних від 01.04.2008р. та від 13.05.2008р. по взаєморозрахунках між ВАТ „Львівський холодокомбінат” та ПП. „Киричук”, договорі підряду №03/09-П від 05ю09.2009р., податковій накладній №300921 від 30.09.2009р., акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 30.09.2009р. по взаєморозрахунках між ВАТ „львівський холодокомбінат” та ПП. „Салют Трейд”, кредитному договорі від 06.03.2008р. №08/40-03, укладеному між ВАТ „Львівський холодокомбінат” та ВАТ „ВіЕйБіБанк”, угоді №21/08-ТП від 14.03.2008р, укладеній між ВАТ „Львівський холодокомбінат” та ДП „Морозно”, кредитному договорі №08/37-03 від 06.03.2008р, укладеному між ВАТ „Львівський холодокомбінат” та ВАТ „ВіЕйБіБанк” та інших документах, що містяться у матеріалах перевірки.

Згідно доданих до матеріалів справи відповідей на запити ДПІ у м.Львові щодо проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків ВАТ „Львівський холодокомбінат” відомостей стосовно відносин із ТзОВ „Салют Трейд”, ПП „Киричук”, ПП „Технобудприлад”, які були наявні на час порушення кримінальної справи, проведення зустрічних перевірок натепер було неможливим, оскільки місцезнаходження ТзОВ „Салют Трейд”, ПП „Технобудприлад” не встановлено.

Враховуючи, що підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об`єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину, приходжу до переконання, що постанова про порушення кримінальної справи прийнята слідчим за наявності приводів та достатніх даних, що вказували на наявність ознак злочину.

Щодо посилань представника скаржника на відсутність узгодженого повідомлення-рішення, не приймаю їх до уваги, виходячи з наступного. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Відповідно до розяснень, що містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08 жовтня 2004 року “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів”, оскарження до суду платником податків рішення податкового органу може бути перешкодою для предявлення особі обвинувачення в ухиленні від сплати податків до остаточного вирішення справи судом, а не для порушення кримінальної справи.

Отже, відсутність у матеріалах дослідчої перевірки узгодженого податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для скасування постанови про порушення кримінальної справи.

Щодо посилань представника на відсутність доведеного умислу, не беру їх до уваги, оскільки вирішення питання щодо наявності всіх елементів складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, під час оскарження постанови про порушення кримінальної справи суперечить вимогам ст. 236-8 КПК України, вирішується судом при розгляді справи по суті, а зробити висновок про наявність чи відсутність умислу на ухилення від сплати податків в діях посадових осіб можливо тільки під час проведення досудового слідства в рамках порушеної кримінальної справи.

Керуючись ст.94, 97, 98, 2368 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у м.Львові від 31.05.2010р. про порушення кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, залишити без задоволення.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області.

Суддя Н.Б.Грудьва