Рішення № 10714532, 19.07.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

№2-1854-2010

РІШЕННЯ

іменем України

19 липня 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Шиліна А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ, в особі представника «ПриватБанку», діючого за довіреністю №3032 від 25 серпня 2009 року, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору №32974-cred від 10.10.2006 року відповідач 10.10.2006 року отримала строковий кредит у розмірі 3700,00 гривень шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок відкритий ПАТ КБ «Приватбанк» згідно договору №32974-cred від 10.10.2006 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.10.2007 року. Згідно додатку №1 до кредитного договору №32974-cred, погашення заборгованості здійснюється за Графіком погашення кредиту та процентів.

Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Згідно статей 526,527,530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 28.04.2010 року має заборгованість 8343,30 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом 2887,64 грн.

У судове засідання представник позивача Пуліко Н.Ф. не зявилась, але надала до суду заяву про розгляд цивільної справи без її участі, та в якій просила задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала в повному обсязі та зазначила, що заборгованість утворилась в звязку з втратою роботи та відсутністю коштів для сплати заборгованості.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом зясовано, що 10.10.2006 року, між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №32974-CRED, у звязку з чим, відповідач отримав строковий кредит у розмірі 3700,00 гривень, шляхом перерахування кредитних коштів на карт рахунок №НОМЕР_2 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.10.2007 року. Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється за Графіком погашення кредиту та відсотків.

Згідно до ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Уклавши кредитний договір, сторони взяли на себе певні зобовязання.

Відносно викладеного, необхідно зазначити, що згідно зі ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст.530 ЦК України зазначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до умов даного договору п.2.2.3. відповідач зобовязаний проводить погашення кредиту в порядку та строки відповідно до Графіку погашення кредиту і процентів, який визначено в Додатку №1, що є невідємною частиною до даного Договору.

За п.2.2.2. Договору відповідач зобовязаний сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку та п.п.2.3.8., 2.3.9, 3.1, 3.2, 3.3, а відповідно п.2.2.7 - погасити заборгованість за кредитом в повному обсязі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом проценти, винагороду та неустойку (штраф, пеню).

Згідно до Розрахунку заборгованості за договором (а.с.4-6), судом зясовано, що відповідачем було порушено взяті на себе зобовязання, у звязку з чим, у останнього виникла заборгованість в сумі в 8343,30 грн.

Отже, на підставі викладеного, суд знаходить позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь з відповідача витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 120 грн. та судового збору в сумі 83 грн. 43 коп.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Суд, відносно заявлених позивачем вимог, що до стягнення на його користь з відповідача судових витрат, знаходить його таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11,38,44,57,60,ч.2 ст.77,79,ч.1 ст.88,ч.4 ст.169,209,212-215,217,218, 223-226 ЦПК України, ст.ст.11,14,526,530,610-612,1054 ЦК України, ч.5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» м.Дніпропетровськ (49094 м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50); розрахунковий рахунок 29098829000000, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 8343,30 гривень, яка складається з наступного: 2887,64 гривень - заборгованість за кредитом; 5455,66 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ (49094 м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50); розрахунковий рахунок 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, судовий збір (державне мито) в розмірі 83 гривень 43 копійок; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.А. Ткаченко