Рішення № 107136261, 07.11.2022, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року Справа № 915/324/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства «Житній ринок» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 16; адреса електронної пошти: office.zhytniy.rynok@gmail.com, office.@zhytniy-rynok.kiev.ua; ідентифікаційний код 05587843)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Моргуна Олега Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти невідома; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про: стягнення 33 985,50 грн,

Суть спору:

01.09.2022 до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Житній ринок» № 292-133 від 15.08.2022 (з додатками), в якій позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Моргуна Олега Вікторовича на користь Комунального підприємства «Житній ринок» основний борг в розмірі 33 985,50 грн, а також суму судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі № 1тт1А6/2016 від 01.12.2016 з додатком та додатковими угодами до нього; актів надання послуг, рахунків на оплату; листування учасників справи; застосування норм ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2022 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/324/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 ГПК України.

Позивач отримав копію ухвали 19.09.2022 що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400500819010.

Копія ухвали, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була 14.10.2022 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «За закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400500818979).

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Згідно з ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомити суду про зміну свого місцезнаходження.

Отже, з урахуванням приписів ч. 10 ст. 11, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення Фізичній особі-підприємцю Моргуну Олегу Вікторовичу копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2022 у справі № 915/324/22 є 14.10.2022.

Станом на час розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався, про причини ненадання відзиву суд не повідомив.

Так, як уже було наведено вище, ухвалою суду від 06.09.2022 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву. З вищевикладеного судом встановлено, що датою отримання відповідачем копії відповідної ухвали є 14.10.2022. За такого, встановлений судом строк на подання відзиву, для відповідача тривав до 31.10.2022 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань з означеного питання суду не надав.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2016 року між Комунальним підприємством «Житній ринок», як виконавцем/ринком, та Фізичною особою-підприємцем Моргуном Олегом Вікторовичем, як замовником/підприємцем, був укладений Договір про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі № 1тт1А6/2016 (далі - Договір), відповідно до предмету якого ринок надає за плату послугу із забезпечення Підприємця на території ринку торговельним місцем № 1тт1А6/2016 на першому поверсі, загальною площею 42,2 кв. м для здійснення торгівлі (п. 1.1). Торговельне місце передається на підставі Акту приймання-передачі торговельного місця, який є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2). Ринок надає Підприємцю, за його зверненням, інформаційно-консультаційні послуги по правилам торгівлі на ринку, змінах законодавства про ставки обов`язкових податків, зборів, тарифів на комунальні послуги (п. 1.3). Ринок надає Підприємцю господарські послуги (прибирання, вивіз сміття, санітарна обробка торговельних місць). Крім цього, Підприємець зобов`язаний відшкодувати Ринку комунальні та експлуатаційно-технічні витрати (п. 1.4).

За умовами наведеного Договору:

- вартість послуг за цим Договором становить 15614,00 грн. в місяць, в. т.ч. ПДВ - 2 602,34 грн. Крім цього, Підприємець зобов`язаний відшкодувати Ринку комунальні та експлуатаційно-технічні витрати (п. 2.1);

- не пізніше дня підписання даного Договору Підприємець зобов`язаний здійснити передоплату вартості послуг ринку в розмірі, зазначеному в. 2.1 даного Договору (п. 2.2);

- за наступні місяці користування послугами ринку відповідно до п.1.1 даного Договору, Підприємець здійснює оплату вартості послуг Ринку 100%-вим авансовим платежем з першого до десятого числа місяця, в якому будуть надаватися послуги, в розмірі, визначеному в Договорі з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п. 2.3);

- рахунок на відшкодування комунальних та експлуатаційно-технічних витрат надається Підприємцю з 20 до 23 числа кожного місяця. Підприємець зобов`язаний сплатити даний рахунок протягом п`яти днів з моменту одержання (п. 2.5);

- послуги за період, за який надійшла оплата від Підприємця вважаються наданими належним чином і в повному обсязі, якщо торгівельна площа (місце) Ринку фактично зайняте майном Підприємця (розміщений ролет, знаходиться товар та інші речі). У разі, якщо Підприємець не здійснює торгівельну діяльність, але не звільнив торгівельне місце від власних речей та не розірвав Договір, Договір продовжує діяти, а послуги надаються в повному обсязі, передбаченому Договором (п. 2.7);

- цей договір укладається на 1 (один) місяць і набирає чинності з дня його підписання Сторонами. Договір вважається продовженим на такий же строк, якщо не менш ніж за 5 (п`ять) календарних днів до закінчення його строку однією із Сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору. Припинення договору в частині надання послуг не звільняє Підприємця від обов`язку щодо сплати заборгованості та штрафних санкцій (п. 7.1);

- всі зміни та доповнення до цього договору, мають бути зроблені письмово. Всі додатки до цього Договору є його невід`ємною і складовою частинами (п. 7.2);

- Договір може бути розірваний Ринком в односторонньому порядку у разі невиконання Підприємцем умов Договору в цілому або одного з його пунктів, а також у випадку передбаченому п.4.5. даного Договору (п. 7.3);

- Договір може бути розірваний за ініціативою однієї із Сторін з письмовим попередженням другої Сторони не менше ніж за 7 (сім) календарних днів (п. 7.4).

27.12.2018 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 1, якою погодили зміни до п. 2.3 Договору, виклавши його в такій редакції: «За наступні місяці користування послугами ринку відповідно до п.1.1 даного договору, Підприємець здійснює оплату вартості послуг Ринку 100%-вим авансовим платежем з десятого до п`ятнадцятого числа місяця, в якому будуть надаватися послуги, в розмірі місячної орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць».

20.05.2020 сторони погодили Додаткову угоду № 2, якою доповнили Договір п. 2.1.1 такого змісту: «На період з 20.05.2020 по 17.06.2020, у зв`язку з проведенням ремонтних робіт торгівельного місця №1тт1А6/2016, вартість послуг за цим Договором буде становити 12000,00 гри. в місяць, в т.ч. ПДВ - 2000,00грн. Підприємець зобов`язаний надати Ринку підтверджуючу документацію на здійснення поліпшень торгівельного місця на суму не менш 12000,00 грн. у строк до 18.06.2020 p.».

Вищенаведений Договір з Додатковими угодами до нього скріплений підписами обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача щодо стягнення з останнього заборгованості за надані послуги.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі № 1тт1А6/2016 від 01.12.2016 з додатком та додатковими угодами до нього;

- акти надання послуг;

- рахунки на оплату;

- листування учасників справи.

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні доказів на підтвердження власної правової позиції щодо суті позовних вимог суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

З аналізу вищевказаного укладеного між сторонами Договору вбачається, що Договір про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі № 1тт1А6/2016 від 01.12.2016 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про послуги.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, положення ст. 901-907 ЦК України підлягають застосуванню до відносин, предметом яких є послуги, як вони визначаються в ч. 1 ст. 901 ЦК України: споживання в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, при умові надання послуги особисто виконавцем, якщо інше не визначено договором.

За даними Комунального підприємства «Житній ринок», не спростованими та не запереченими Фізичною особою-підприємцем Моргуном Олегом Вікторовичем, за період дії договору, а саме з 01.12.16 по 31.05.22 відповідач отримав послуги від позивача на суму 1 329 099,73 грн та використав електричну енергію на суму 336 189,97 грн. На виконання своїх обов`язків за договором щодо сплати отриманих послуг, відповідач сплатив 1 295 114,23 грн та відшкодував використану електричну енергію в розмірі 336 189,97 грн.

Таким чином, спірними правовідносинами у даній справі є ті, які виникли щодо виконання договору у період з березня по травень 2022 року.

Матеріали справи містять оформлені позивачем на виконання Договору:

1. Рахунки на загальну суму 33 985,50 грн:

- № 560 від 29.04.2022 на суму 16 542,40 грн (за березень-квітень 2022 року);

- № 621 від 31.05.2022 на суму 17 443,10 грн (за травень 2022 року).

2. Акти надання послуг на загальну суму 33 985,50 грн:

- № 3358 від 30.04.2022 на суму 16 542,40 грн (за березень-квітень 2022 року);

- № 3419 від 31.05.2022 на суму 17 443,10 грн (за травень 2022 року).

З матеріалів справи також вбачається, що в зв`язку з військовою агресією Росії проти України, наказом по підприємству позивача б/н від 13.05.2022, було зменшено вартість послуг для всіх підприємців у вигляді 50% тарифу за зберігання товару та обладнання за період березень-квітень 2022 року та 50% вартості послуг за договором починаючи з травня місяця 2022 року.

При цьому, 31.05.2022 на поштову адресу позивача надійшла заява відповідача від 23.05.22 про розірвання договору.

У відповідь на дану заяву позивач направив відповідачу лист б/н від 01.06.2022 про те, що договір, відповідно до п. 7.4. договору та заяви відповідача припиняє свою дію з 01 червня 2022 року. У відповіді позивач направив відповідачу рахунки-фактури та акти виконаних робіт за неоплачений період дії договору, а саме, за період березень - травень 2022 року з проханням підписати акти виконаних робіт та один екземпляр повернути позивачу. Також у відповіді на заяву відповідача містилась вимога щодо сплати заборгованості за вищезазначений період у розмірі 33 985,50 грн.

Відповідь на вказаний лист в матеріалах справи відсутня. За даними позивача, відповідач не підписав вищезазначені акти виконаних робіт та не сплатив заборгованість, що склалася на 01.06.2022.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зауважити, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. За змістом частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов`язань за договором про надання послуг закон у даному випадку покладає на замовника.

Відповідач у даній справі не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність основної заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що з урахуванням п. 2.7 Договору якщо Підприємець не здійснює торгівельну діяльність, але не звільнив торгівельне місце від власних речей та не розірвав Договір, Договір продовжує діяти, а послуги надаються в повному обсязі, передбаченому Договором. Матеріалами справи підтверджено факт розірвання Договору з 01.06.2022.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушено умови Договору про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі № 1тт1А6/2016 від 01.12.2016 та не здійснено належним чином своїх зобов`язань по повній та своєчасній оплаті наданих послуг, що і спонукало позивача звернутися до господарського суду з відповідним позовом.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 33 985,50 грн зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог витрати зі сплати судового збору у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Моргуна Олега Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Житній ринок» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 16; ідентифікаційний код 05587843) заборгованість в розмірі 33 985,50 грн, а також 2 481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Житній ринок» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 16; ідентифікаційний код 05587843);

Відповідач: Фізична особа-підприємець Моргун Олег Вікторович ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено та підписано судом 07.11.2022.

Суддя О.Г. Смородінова