Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 755/18860/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.,
при секретарі Локотковій І.С.,
за участі:
відповідача Прудкого М.М. ,
відповідача Мошківського Е.А.,
представника третьої особи Шуміленка С.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 роти 2 батальйону 2 полку Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Прудкого Миколи Миколайовича, інспектора 1 роти 2 батальйону 2 полку Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Мошкивського Едуарда Анатолійовича, Державної казначейської служби України, про визнання дій протиправними, скасування постанови та стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання дій протиправними, скасування постанови та стягнення моральної шкоди.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11 жовтня 2021 року інспектором була винесена постанова серії ЕАО № 4890799 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за те, що він порушив ПДР України, а саме керував транспортним засобом з номерним знаком, який закритий стороннім предметом, а саме пластиковою пластиною, чим порушив п. 2.9(б) ПДР України. Зазначену постанову позивач вважає необґрунтованою, безпідставною та такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Окрім того, діями працівників поліції позивачу завдано моральну шкоду.
12 січня 2022 року від представника Державної казначейської служби України надійшов відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та пояснив наступне. Як вбачається з позовної заяви, Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачу не завдавало, то відповідно до чинного законодавства України Казначейство не може нести відповідальність за дії інших суб`єктів. Таким чином, вимога позивача про стягнення шкоди з Казначейства є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не відповідає встановленому законом способу захисту порушеного права. Щодо підстав стягнення моральної шкоди, представник відповідача в своєму відзиві зазначив, що відсутні правові підстави для їх задоволення так як позивач в своєму позові не посилається на жодний доказ на підтвердження факту душевних страждань, а таких спосіб захисту цивільних прав, як компенсація моральної (немайнової) шкоди, не повинен стати засобом безпідставного збагачення.
13 січня 2022 року від представника третьої особи ДПП надійшли пояснення на позовну заяву в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та пояснив наступне. Щодо правомірності винесення постанови та притягнення позивача до відповідальності, то представник третьої особи зазначив, що у відповідності до ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен пред`явити для перевірки документи, зокрема посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Також, як вбачається із відеозапису номерний знак закритий стороннім предметом, а саме пластиковою пластиною та не дає чітко визначити номерний знак транспортного засобу позивача. Також, на відеозаписі підтверджується той факт, що інспектор не перешкоджав в ході розгляду справи позивачу скористатися правовою допомогою. Щодо того, що інспектором не був складений протокол, то представник зазначив, що нормою статті 258 КУпАП не передбачено складення протоколу у разі вчинення адміністративних правопорушень. Розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Щодо позовних вимог про визнання дій інспектора неправомірними, то диспозиція ст. 286 КАС України не передбачає визнання дій протиправними чи незаконними, якщо розглядається справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Щодо відшкодування моральної шкоди, то позивачем не обґрунтована дана позовна вимога та не надано доказів заподіяння йому шкоди.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. На задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач 2 Прудкий М.М. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та просив відмовити в позові.
Відповідач 3 Мошківський Е.А. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та просив відмовити в позові.
Представник відповідача 4 в судове засідання не з`явився. В поданому відзиві просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити в позові.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року адміністративний позов залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
09 грудня 2021 року подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Судом 19 січня 2022 року в судовому засідання задоволено клопотання представника Департаменту патрульної поліції про залучення їх в якості третьої особи.
26 травня 2022 року судом відмовлено в прийнятті заяви про уточнення позовних вимог.
26 травня 2022 року судом задоволено клопотання представника позивача про допит свідків.
Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕАО № 4890799, винесеною інспектором старшим сержантом поліції Прудким М.М., на позивача ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за порушення ним ч.6 ст.121 КУпАП, а саме: 11 жовтня 2021 року 15:00:00 в м. Києві по вул. Севастопольська, 21/9 водій керував транспортним засобом у якого державний номерний знак закритий стороннім предметом, а саме пластиковою пластиною, а також не пред`явив посвідчення водія на керування транспортним засобом та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.9(б) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями ч.1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Аналізуючи викладене, суд зазначає, що умовою надання адміністративним судом захисту прав є встановлення їх порушення відповідачем, який перебуває у відповідних публічних правовідносинах із позивачем, проте своїми протиправними рішеннями, діями (бездіяльністю) впливає на його обов`язки, права чи інтереси.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Предметом розгляду у даній справі є постанова інспектора поліції по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП.
Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Суд зазначає, що відповідаами у справі зазначено Управління патрульної поліції в м. Києві, інспектора 1 роти 2 батальйону 2 полку УПП ДПП у м. Києві старшого сержанта поліції Прудкого М.М., інспектора 1 роти 2 батальйону 2 полку УПП ДПП у м. Києві молодшого лейтенанта поліції Мошківського Е.А. та Державну казначейську службу України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) регламентовано, що поліція, відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
У силу ч.ч. 1-2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Таким чином, за приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч.6 ст.121, покладено на органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Приписами ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліцією;
2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Приписами ч.3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.6 ст.121 КУпАП, інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори та Управління патрульної поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч.6 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст. ст. 25, 26, 42 Кодексу адміністративного судочинства України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 р. у справі за №724/716/16-а,
Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступають Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві, які зазначені відповідачем в якості відповідачів, уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
За приписами ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
У відповідності до ч. 4 ст. 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Згідно ч. 7 ст. 48 КАС України, заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Натомість, суд був позбавлений можливості здійснити заміну неналежних відповідачів належним, оскільки позивач 26 липня 2022 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі та після цього ні позивач, ні його представник, ні разу не з`явилися в судове засідання.
Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежних відповідачів - Управління патрульної поліції в м. Києві, інспектора 1 роти 2 батальйону 2 полку УПП ДПП у м. Києві старшого сержанта поліції Прудкого М.М., інспектора 1 роти 2 батальйону 2 полку УПП ДПП у м. Києві молодшого лейтенанта поліції Мошківського Е.А.
Належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого інспектором винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи ту обставину, що адміністративний позов в частині визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та скасування постанови заявлено до неналежних відповідачів та з врахуванням відсутності у суду можливості замінити їх належним відповідачем, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, який заявлений до неналежних відповідача.
Щодо вимоги про стягнення з Державної казначейської служби України на користь позивача 85 000,00 гривень моральної шкоди, то суд зазначає, що оскільки обґрунтування позовної заяви та мотиви позову не підлягають оцінці у цьому провадженні, виходячи з того, що позов пред`явлений до неналежних відповідачів та законність їх дій може бути перевірена лише у випадку пред`явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної вимоги.
Крім того, суд роз`яснює про те, що позивач має право звернутися з адміністративним позовом до належного відповідача відповідного органу Національної поліції для захисту своїх прав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ст.122 ч.3, 245, 251, 268, 280 КУпАП, ЗУ «Про дорожній рух», суд, -
у х в а л и в:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 роти 2 батальйону 2 полку Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Прудкого Миколи Миколайовича, інспектора 1 роти 2 батальйону 2 полку Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Мошкивського Едуарда Анатолійовича, Державної казначейської служби України, про визнання дій протиправними, скасування постанови та стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 04 листопада 2022 року.
Суддя Н.О. Яровенко
Судове рішення № 107132634, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 31.10.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/18860/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: