Рішення № 107126099, 04.11.2022, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/170/22

провадження №2/578/84/22

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2022 року смт Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», місцезнаходження юридичної особи: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3А, в особі представника адвоката Павленка Сергія Валерійовича, адреса для листування: 02094, м. Київ, пр-т Гагаріна, буд. 23, код ЄДРПОУ 41350844; до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12150,00 грн,

установив:

17.02.2022 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» в особі представника - адвоката Павленка Сергія Валерійовича, звернулось до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» заборгованість за договором позики АG6601520 від 14.11.2019 у розмірі 12150,00 грн; стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 2481,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 14.11.2019 між сторонами у справі був укладений договір позики AG6601520 (номер у ІТ системі L8422726) за допомогою дистанційних засобів. ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» свої зобов`язання за укладеним договором позики виконало, відповідачеві обумовлену суму коштів надало, однак відповідач взятих на себе зобов`язань щодо повернення грошових коштів не виконав, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав з даним позовом, у якому просив суд стягнути з відповідача як суму основного боргу у розмірі 8100,00 грн, так і суму нарахованих штрафних санкцій у розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 12.10.2022 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні на 04.11.2022.

Представник позивача в судове засідання 04.11.2022 не прибув, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не прибув, відповідно до поданої ним до суду до початку розгляду справи по суті заяви від 04.11.2022 (вх. №2467) позовні вимоги визнав та просив суд проводити розгляд справи за його відсутності.

Така позиція відповідача відповідає закріпленому у п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України праву відповідача визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Приписи ч. 1 ст. 206 ЦПК України також надають відповідачу право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі.

Відповідно доч.4даної статтіу разівизнання відповідачемпозову судза наявностідля тогозаконних підставухвалює рішенняпро задоволенняпозову.Якщо визнаннявідповідачем позовусуперечить законуабо порушуєправа,свободи чиінтереси іншихосіб,суд постановляєухвалу провідмову уприйнятті визнаннявідповідачем позовуі продовжуєсудовий розгляд.

Суд не вбачає підстав для відмови у прийнятті визнання позову відповідачем, а тому доходить висновку про наявність правових підстав для ухвалення рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.11.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № AG6601520 (а.с. 11-18).

Відповідно до загальних умов договору позики він складається зі Спеціальних умов договору позики та Загальних умов договору позики, а також будь-яких змін або доповнень до них.

У розділі 2 загальних умов договору позики сторони погодили, що встановлення договірних відносин між сторонами за допомогою дистанційних засобів забезпечується таким чином: на порталі позичальник повинен заповнити заяву шляхом введення необхідної суми кредиту та строку оплати, а також надати (завантажити) інші дані та документи, що вимагаються. Також якщо буде використовуватися електронний платіж, посилання на постачальника таких послуг повинно відкриватися у полі, в якому позичальник повинен ввести дані про свою платіжну картку. Після заповнення вищезазначеної заяви: позичальник створює особистий кабінет на порталі, шляхом виконання вказівок, викладених на порталі; позичальнику надається пропозиція позикодавця на основі інформації, наданої в заяві (надалі іменується як «Пропозиція»). Якщо позичальник під час обробки заяви змінив інформацію, надану в заяві, нова пропозиція буде надана на основі нововведених умов; за запитом позичальника позикодавець повинен надати позичальнику пропозицію у паперовому вигляді чи на іншому довговічному носії; позичальник має право проаналізувати пропозицію та порівняти її з пропозиціями конкурентів. Натискаючи кнопку «Прийняти», позичальник підтверджує надання позикодавцю згоди на використання персональних даних позичальника для ідентифікації позичальника, для оцінки кредитоспроможності (платоспроможності) позичальника та для виконання договору відповідно до політики конфіденційності; використання порталу відповідно до умов користування порталом; встановлення договірних відносин з позикодавцем, як передбачається договором, та укладення договору. Код підтвердження буде надіслано позикодавцем на номер телефону позичальника. Шляхом введення коду підтвердження позичальник підписує та приймає пропозицію та підтверджує укладення договору на основі загальних умов позики згідно норм Закону України «Про електронну комерцію». Одержання позичальником суми позики, зазначеної в Спеціальних умовах позики, підтверджує факт того, що договір між сторонами укладено за допомогою дистанційних засобів. Договір, укладений за допомогою дистанційних заходів, має таку ж силу, як і договір, підписаний у паперовому вигляді.

За умовами розділу 3 договору позики ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» зобов`язалось надати позику позичальнику на основі заяви позичальника, у межах діапазону доступної суми позики, а відповідач зобов`язався повернути позикодавцю суму позики та сплатити всі відповідні договірні компенсації до останнього дня строку оплати (пункт 3.1).

Види та порядок нарахування договірних компенсацій за договором позики від 14.11.2019 сторони погодили у розділі 4 цього договору.

Також сторонами були узгоджені Спеціальні умови договору позики № AG6601520 від 14.11.2019, у яких визначено, що сума позики становить 8100,00 грн, а також визначено дату повного погашення платежів 29.12.2019, узгоджено розмір пені 1,50%, штраф у розмірі 4098,60 грн; Зміни № 0574971 до Спеціальних умов договору позики № AG6601520, у яких змінено дату виплати на 05.01.2022, виключено штраф.

Крім того сторони підписали Спеціальні умови для короткострокового кредиту договору кредитної лінії № AG6601520, у яких погодили розміри процентної ставки в день для початково зазначеної тривалості кредиту (підлягає оплаті до дати оплати), процентної ставки в день для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість кредиту (починається з наступного для після дати оплати), реальної річної процентної ставки у розмірі 404,80%, штрафу у розмірі 50%, погодили строк оплати 45 днів/місяців, визначили дати повного погашення.

Так з матеріалів справи вбачається, що сторонами були складені та підписані ряд угод: Спеціальні умови договору позики (а.с. 11), Спеціальні умови для короткострокового кредиту договору кредитної лінії № AG6601520 (а.с. 12), Спеціальні умови для короткострокового кредиту договору кредитної лінії № AG6601520 (а.с. 13), Спеціальні умови для короткострокового кредиту договору кредитної лінії № AG6601520 (а.с. 14), Зміни № 0574971 до Спеціальних умов договору позики AG6601520 (а.с. 15).

Усі вказані вище угоди датовані 14.11.2019. Водночас у пунктах 5 Спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії № AG6601520 визначено, що вони є новацією договору позики AG6601520 від 14.11.2019, при цьому кожна угода встановлює різні дати повного погашення 09.02.2020, 02.02.2020, 19.01.2020.

Враховуючи, що у позовній заяві представник позивача вказує, що датою виплати є 29.12.2019, слід вважати, що розмір заборгованості відповідача визначений саме за Спеціальними умовами договору позики № AG6601520 від 14.11.2019 (а.с. 11).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 14.11.2019 на картку НОМЕР_2 отримав позику у сумі 8100,00 грн (а.с. 19-21), однак, як вказує позивач, суму позики у визначений умовами укладеного договору строк не повернув.

Даний факт не заперечувався відповідачем, оскільки у поданій до суду заяві від 04.11.2022 він визнав позовні вимоги.

Виникнення заборгованості, яка є предметом спору, обумовлена неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань згідно умов договору позики.

Суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють питання виконання зобов`язань, відповідальності за порушення зобов`язання, а також питання, пов`язані з позикою.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Статтею 6 ЦК України визначено право сторін на укладення договору та врегулювання в ньому своїх відносин.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України«Про споживчекредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

За нормою ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 3Закону України«Про електроннукомерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Із запропонованими умовами позивач ознайомився та погодився з ними.

Статтею 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.599ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 вказаного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Належними і допустимими доказами позивач довів суду, що на виконання умов договору він 14.11.2019 надав відповідачеві позику у розмірі 8100,00 грн, у той час як відповідач доказів повернення позивачеві як позикодавцеві вказаної суми коштів не надав, що є підставою для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 8100,00 грн основного боргу.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь 4500,00 грн заборгованості за нарахованими штрафам/пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статті 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже згідно зі статтею 549ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Згідно зі статтями 628, 629ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов`язання, за якими застосовується неустойка тощо, а тому одночасне застосування таких заходів відповідальності як пеня та штраф не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 у справі № 903/647/17, від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16.

У Спеціальних умовах договору позики № AG6601520 сторони визначили наступні умови договору позики: сума позики становить 8100,00 грн, дата виплати за договором 29.12.2019, розмір штрафу 4098,60 грн та пені у розмірі 1,50 %.

Судом здійснений перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум неустойки, за результатами якого суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у цій частині, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4098,60 грн штрафу, оскільки саме такий розмір погодили сторони договору, а також 121,50 грн пені (8100,00 грн * 1,50%), загальний розмір штрафних санкцій становить 4220,10 грн.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами договору позики, факт отримання відповідачем позики та прострочення зобов`язання, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Позивачем у встановленому порядку доведено факт укладення договору позики між ним та відповідачем, факт надання відповідачеві позики, тобто позивачем доведений факт належного виконання ним договірних зобов`язань.

Відповідач позовні вимоги визнав, чим підтвердив факт неналежного виконання ним договірних зобов`язань.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно зположеннями частини1статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що до початку розгляду справи по суті відповідач визнав позов, позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 50 відсотків витрат по сплаті судового збору у розмірі 1240,50 грн.

Крім того суд роз`яснює позивачу про право на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України звернутись до суду з клопотанням про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 12, 76, 81, 141, 142, 247, 265, 268, 273, 274, 279, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» в особі представника адвоката Павленка Сергія Валерійовича, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості у сумі 12500,00 грн, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Дінеро»,03035,м.Київ,вул.Сурикова,буд.3А,код ЄДРПОУ41350844,8100,00грн основногоборгу задоговором позики№ AG6601520 від 14.11.2019, 4098,60 грн штрафу, 121,50 грн пені; 1240,50 грн витрат по сплаті судового збору.

В іншому відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3А, код ЄДРПОУ 41350844.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ю.О. Зеря