Рішення № 107120654, 04.11.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 990/101/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань (№23)" до Офісу Президента України в особі Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород , Комісії при Президентові України у питаннях помилування про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань (№23)" звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовною заявою до Офісу Президента України в особі Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород , Комісії при Президентові України у питаннях помилування, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у помилуванні, викладене у листі № 21-3140/21 від 15.12.2021 Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України;

- зобов`язати Комісію при Президентові України у питаннях помилування повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про помилування, відповідь на яке надано Департаментом з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України у листі № 21-3140/21 від 15.12.2021.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі 990/101/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Президента України в особі Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород, Комісії при Президентові України у питаннях помилування про визнання протиправним та скасування рішення - передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що через адміністрацію Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23) ним подано клопотання про помилування на адресу Офісу Президента України, у відповідь на яке отримано лист Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України від 15.12.2021 № 21-340/21, в якому повідомлено, що відповідно до пункту 7 Положення клопотання про помилування розглянуто і залишено без задоволення. Позивач вказує, що надана відповідачем відповідь не містить жодного обґрунтування прийнятого рішення, що грубо порушує його право на захист прав та інтересів. Більш того, з огляду на фактичні обставини справи, поведінку позивача, характеристику, сформовану в результаті відбування покарання, у відповідача були всі підстави для задоволення клопотання позивача.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У відзиві на позовну заяву /а.с. 43 47/ представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що клопотання ОСОБА_1 про помилування та підготовлені матеріали були розглянуті Комісією при Президентові України у питаннях помилування 03.12.2021 відповідно до Положення про порядок здійснення помилування, затвердженого Указом Президента від 21.04.2015 № 223. За результатами розгляду Комісія не знайшла підстав для внесення Президентові України пропозиції про застосування помилування і ухвалила відповідно до пунктів 5, 9 Положення залишити без задоволення клопотання про помилування ОСОБА_1 (протокол № 3 засідання Комісії від 03.12.2021). Комісією під час розгляду клопотання враховано, що ОСОБА_1 раніше двічі був засуджений, звільнявся від відбування покарання умовно-достроково, але на шлях виправлення не став і протягом невідбутої частини покарання знову вчинив умисні злочини, у тому числі, особливо тяжкі, адміністрація установи виконання покарань та спостережна комісія висловилися про недоцільність помилування. Представник відповідачів також наголошував, що повноваження Комісії є дискреційними і жодним нормативно-правовим актом не передбачено наводити аргументацію прийнятих Комісією рішень, зокрема, у відповідних протоколах. Також зазначав, що на виконання пункту 7 Положення листом від 15.12.2021 № 21-340/21 у встановленому порядку через адміністрацію Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23) повідомлено засудженого ОСОБА_1 про результати розгляду його клопотання про помилування. Таким чином, стверджував, що клопотання позивача про помилування було розглянуто та за результатами розгляду прийнято рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху /а.с. 22/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 34 - 35/.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є засудженим до довічного позбавлення волі відповідно до вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 31.02.2002 у справі № 1-3/2002р /а.с. 72 82/, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 23.04.2002 /а.с. 83 88/ та відбуває покарання у Державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№23)".

До цього ОСОБА_1 був засуджений до 3-х років позбавлення волі із відстроченням виконання вироку на 2 роки відповідно до вироку Ніжинського міського суду Чернігівської області від 20.01.1997 у справі № 1-59/1997 р. /а.с. 92 93/, а надалі вироком Ніжинського міського суду Чернігівської області від 30.01.1997 у справі № 1-229/1997 р. /а.с. 90 91/ засуджений до 3-х років позбавлення волі у виховно-трудовій колонії загального режиму з приєднанням до призначеного покарання невідбутого покарання по вироку суду від 20 лютого 1997 року частково у вигляді 1 року позбавлення волі і кінечно до відбуття йому призначено 4 роки позбавлення волі у виховно-трудовій колонії загального режиму з конфіскацією всього належного йому майна.

29.10.2021 ОСОБА_1 складено на ім`я Президента України клопотання про помилування /а.с. 55 58/, в якому засуджений просив видати Указ про його помилування, замінивши покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк двадцять п`ять років.

В обґрунтування клопотання позивач зазначав, що відбув покарання більш ніж 20 років, відповідно до характеристики, складеної начальником Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)", характеризується виключно позитивно, згідно з Довідкою про стягнення і заохочення стягнень не має, має заохочення від 15.01.2010 у формі Подяки за сумлінну поведінку та ставлення до праці, що підтверджує те, що він став на шлях виправлення. Крім того, вказував, що під час відбування покарання одружився, має дружину ОСОБА_2 , а також має матір, яка є пенсіонеркою і постійно хворіє та потребує сторонньої допомоги у догляді. Також зазначав, що стан його здоров`я постійно погіршується, вже давно почалися проблеми з серцем і чим далі, тим почувається все гірше і гірше. Відтак просив помилувати і дати йому шанс на нормальне повноцінне життя зі своєю сім`єю, дружиною та мамою, які потребують допомоги.

Листом від 08.11.2021 № 15/06/11/8453/Дм-21 Державна установа "Полтавська установа виконання покарань (№23)" направила до Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України клопотання ОСОБА_1 разом з іншими матеріалами: копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 із ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 29.08.2019 /а.с.59/, анкетою засудженого /а.с. 60 61/, характеристикою на засудженого ОСОБА_1 , затвердженою начальником Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)" 04.11.2021 /а.с. 62-64/, довідкою про стягнення та заохочення, які застосовувались до засудженого ОСОБА_1 /а.с. 65/, психологічною характеристикою на засудженого ОСОБА_1 /а.с. 66/, випискою із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 від 01.11.2021 /а.с. 67 68/, довідкою Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)" від 02.11.2021 № 15/14-5/74 про те, що до установи виконавчі листи щодо засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 не надходили /а.с. 69/, копіями ухвали Київського районного суду м. Полтави від 15.02.2018 у справі №552/670/18 /а.с. 70 -71/, вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 31.02.2002 у справі № 1-3/2002р. /а.с. 72 82/, ухвали Верховного Суду України від 23.04.2002 у цій справі /а.с. 83 88/, розпорядження про виконання вироку, що вступив у законну силу /а.с. 89/, вироку Ніжинського міського суду Чернігівської області від 20.01.1997 у справі № 1-59/1997 р. /а.с. 92 93/, вироку Ніжинського міського суду Чернігівської області від 30.01.1997 у справі № 1-229 /1997 р /а.с. 90 -91/.

Матеріали клопотання ОСОБА_1 надійшли до Управління з питань помилування Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України 15.11.2021 та зареєстровані за вхідним номером 21 340/21 /а.с. 54/.

03.12.2021 Комісією при Президентові України у питаннях помилування розглянуто клопотання про помилування та підготовлені Департаментом з питань громадянства, помилування, державних нагород матеріали щодо помилування 94 засуджених та ухвалено відповідно до пунктів 5, 9 Положення про порядок здійснення помилування залишити без задоволення клопотання про помилування таких засуджених, зокрема, ОСОБА_1 , про що свідчить витяг з протоколу № 3 засідання Комісії при Президентові України у питаннях помилування з розгляду клопотань про помилування осіб, засуджених судами України /а.с.51/.

Департаментом з питань громадянства, помилування, державних нагород підготовлено доповідну записку від 06.12.2021 № 19/21-03/91 /а.с. 52/, в якій зазначено, що Департаментом підготовлено матеріали за клопотаннями про помилування 94 засуджених, які були внесені на розгляд Комісії при Президентові України у питаннях помилування, під час розгляду матеріалів та клопотань про помилування Комісія враховувала ступінь тяжкості вчинених злочинів, строк фактичного відбуття покарання, особу засуджених, їх сімейний стан, поведінку до вчинення злочину і після засудження, відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди, думку органів і установ виконання покарань щодо доцільності помилування та інші обставини, за наслідками розгляду Комісією прийнято рішення про внесення пропозиції стосовно помилування 3 засуджених, клопотання про помилування 90 засуджених відхилено, клопотання про помилування 1 засудженого перенесено на наступне засідання.

Листом від 15.12.2021 № 21-340/21 на адресу Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)" Департамент з питань громадянства, помилування, державних нагород відповідно до пункту 7 Положення про порядок здійснення помилування, затвердженого Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223, повідомив, що клопотання про помилування засудженого ОСОБА_1 розглянуто і залишено без задоволення. Про прийняте рішення просили оголосити засудженому у встановленому порядку /а.с. 8/.

На примірнику листа від 15.12.2021 № 21-340/21 ОСОБА_1 здійснено відмітку про ознайомлення 22.12.2021, засвідчену власноручним підписом.

Не погодившись із рішенням про відмову у помилуванні, викладеним у листі № 21-3140/21 від 15.12.2021 Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України здійснює помилування.

За приписами частин 1 та 2 статті 87 Кримінального кодексу України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин, помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи.

Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п`яти років.

Порядок здійснення Президентом України помилування відповідно до пункту 27 частини першої статті 106 Конституції України визначає Положення про порядок здійснення помилування, затверджене Указом Президента України від 21 квітня 2015 року №223/2015 (далі - Положення №223/2015).

За змістом пунктів 2, 4 Положення №223/2015 помилування засуджених здійснюється у виді:

заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п`яти років;

повного або часткового звільнення від основного і додаткового покарань.

Клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили, а у разі оскарження вироку в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом.

У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше двадцяти років призначеного покарання.

Пунктом 5 Положення №223/2015 визначено, що особи, які засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини або мають дві і більше судимостей за вчинення умисних злочинів чи відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, можуть бути помилувані у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин.

Відповідно до пунктів 7, 8 Положення №223/2015 підготовку матеріалів до розгляду клопотання про помилування та повідомлення заявника про результати такого розгляду здійснює Департамент з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України (далі - Департамент).

Департамент для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку запитувати та одержувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, установ виконання покарань необхідні для розгляду клопотання про помилування документи, матеріали та інформацію.

Клопотання про помилування і підготовлені Департаментом матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія).

Комісія утворюється Президентом України у складі голови, двох заступників голови, секретаря та інших членів Комісії. Одним із заступників голови Комісії є за посадою заступник Керівника Департаменту - керівник управління з питань помилування. Обов`язки секретаря Комісії виконує один із членів Комісії.

До складу Комісії призначаються висококваліфіковані юристи, громадські діячі, політики та представники творчої інтелігенції.

Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які скликаються і проводяться головою Комісії, а за його відсутності - одним із заступників голови Комісії.

Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутня більшість її складу.

Рішення Комісії ухвалюються шляхом голосування більшістю присутніх на засіданні членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів голос головуючого на засіданні є вирішальним.

Засідання Комісії за наявності технічних засобів може бути проведено дистанційно в режимі відеоконференції.

Згідно з пунктом 9 Положення №223/2015 під час розгляду клопотання про помилування враховуються:

ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка, щире каяття, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, сімейні та інші обставини;

думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських об`єднань та інших суб`єктів про доцільність помилування.

Відповідно до пунктів 11 -14 Положення №223/2015 пропозиції Комісії за результатами попереднього розгляду клопотань про помилування оформляються протоколом, який підписують голова та секретар Комісії.

За результатами попереднього розгляду клопотань про помилування і матеріалів, підготовлених Департаментом, Комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування.

Про клопотання, підстав для задоволення яких не знайдено, Комісія доповідає Президентові України.

Про помилування засудженого Президент України видає указ.

У разі відхилення Комісією клопотання про помилування засудженої особи повторне клопотання щодо неї за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, може бути внесено на розгляд Комісії не раніш як через рік із часу відхилення попереднього клопотання.

Механізм підготовки матеріалів за клопотаннями про помилування засуджених і подання їх до Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України Міністерством юстиції України та виконання указів Президента України про помилування згідно з Положенням про порядок здійснення помилування, затвердженим Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223, визначає Порядок подання до Офісу Президента України матеріалів за клопотаннями про помилування засуджених та виконання указів Президента України про помилування, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 26.05.2021 № 1848/5 (далі Порядок № 1848/5).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 1845/5 передбачено, що особи, засуджені до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, обмеження волі, арешту, клопотання про помилування Президенту України подають через адміністрацію установи виконання покарань (слідчого ізолятора) (далі - установи), оформлене власноруч в довільній формі.

Згідно із пунктом 7 розділу ІІ Порядку № 1845/5 до клопотання про помилування особи, засудженої до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, обмеження волі, арешту, додаються:

анкета засудженого(ї) до клопотання про помилування за формою, визначеною у додатку 4 до цього Порядку;

копії вироків, ухвал і постанов суду, які є підставою для відбування покарання засудженим;

копія повідомлення про набрання вироком, ухвалою або постановою законної сили;

характеристика на засудженого(у) (додаток 2);

відомості про заохочення та стягнення;

виписка з медичної карти амбулаторного хворого (форма № 025/о) та виписка з карти хворого, який вибув із стаціонару (форма № 066/о), затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974;

відомості про наявність майнового позову, який підлягає стягненню, та стан відшкодування заподіяних кримінальним правопорушенням збитків.

Крім того, до клопотання про помилування особи, засудженої до довічного позбавлення волі, додається психологічна характеристика на засудженого(у).

Відповідно до пункту 16 розділу ІІ Порядку № 1845/5 контроль за своєчасним сповіщенням Департаменту про нові обставини, що мають значення при вирішенні питання про помилування, здійснюється начальником установи (начальником уповноваженого органу з питань пробації).

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що клопотання про помилування і підготовлені Департаментом з питань громадянства, помилування, державних нагород (далі Департамент) матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президентові України у питаннях помилування, та лише у випадку прийняття Комісією позитивного результату про можливість застосування помилування, передаються на розгляд по суті Президенту України, який в подальшому видає відповідний указ про помилування.

При цьому, якщо за наслідками розгляду клопотання, Комісія прийде до висновку про відсутність підстав для помилування на даний час, то Комісія обмежується доповіддю Президентові України про зазначені обставини. Така доповідь є належною формою реалізації Комісією своїх функціональних обов`язків.

Верховний Суд у постанові від 18.12.2020 у справі 9901/804/18 зазначив, що «питання права особи, засудженої до довічного позбавлення волі, на пом`якшення покарання, стосується меж (сфери) розгляду (угляду) держави, яка має надати можливість таким особам у царині правосуддя саме в кримінальних провадженнях (а не здійснення судового контролю за законністю дій суб`єкта владних повноважень) право на перевірку законності, обґрунтованості та ефективності тривання довічного позбавлення волі на стадії його виконання, визначити: чому, хто, коли, за яких підстав, у якому порядку (яким чином) має відбуватися реалізація права на пом`якшення покарання особам, засудженим до довічного позбавлення волі і з дотриманням яких принципів вона повинна відбуватися».

З наявного в матеріалах справи витягу з протоколу № 3 слідує, що 03.12.2021 Комісія при Президентові України у питаннях помилування розглянула матеріали за клопотаннями про помилування засуджених, підготовлені Департаментом, і вирішила залишити без задоволення, зокрема, клопотання про помилування ОСОБА_1 , виходячи із пунктів 5, 9 Положення про порядок помилування.

Суд бере до уваги, що пункт 9 Положення №223/2015 визначає перелік обставин, які враховуються під час розгляду клопотання про помилування, а саме:

ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка, щире каяття, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, сімейні та інші обставини;

думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських об`єднань та інших суб`єктів про доцільність помилування.

Пункт 5 Положення №223/2015 передбачає, що особи, які засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини або мають дві і більше судимостей за вчинення умисних злочинів чи відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, можуть бути помилувані у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин.

Беручи до уваги, що відповідно до частини 1 статті 64 Кримінального кодексу України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк, помилування засуджених до довічного позбавлення волі можливе лише у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин.

Суд зауважує, що витяг з протоколу № 3 від 03.12.2021 засідання Комісії при Президентові України у питаннях помилування не містить опису конкретних обставин, з урахуванням яких Комісія вирішила залишити без задоволення клопотання про помилування ОСОБА_1 , натомість рішення обґрунтоване лише посиланням на пункти 5, 9 Положення про порядок помилування.

Водночас, виходячи із змісту вказаних пунктів, Комісією фактично враховано усі обставини, які мають значення для прийняття рішення за наслідками розгляду клопотання засудженого про помилування.

При цьому у доповіді Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород від 06.12.2021 № 19/21-03/91 /а.с. 52/ зазначено, що під час розгляду матеріалів та клопотань про помилування Комісія враховувала ступінь тяжкості вчинених злочинів, строк фактичного відбуття покарання, особу засуджених, їх сімейний стан, поведінку до вчинення злочину і після засудження, відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди, думку органів і установ виконання покарань щодо доцільності помилування та інші обставини і за наслідками розгляду Комісією прийнято рішення про внесення пропозиції стосовно помилування 3 засуджених, клопотання про помилування 90 засуджених відхилено.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 до призначення йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі двічі був засуджений, звільнявся від відбування покарання умовно-достроково і протягом невідбутої частини покарання знову вчинив умисні злочини, у тому числі, особливо тяжкі, що зафіксовано у вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 31.02.2002 у справі № 1-3/2002р /а.с. 72 - 82/, адміністрація установи виконання покарань та спостережна комісія у характеристиці на засудженого висловилися про недоцільність помилування ОСОБА_1 /а.с. 62 - 64/ . При цьому випискою із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 від 01.11.2021 /а.с. 67 68/ підтверджено, що станом на 01.11.2021 патології внутрішніх органів не виявлено, пацієнт практично здоровий, незважаючи на те, що у клопотанні позивач вказував, що стан його здоров`я постійно погіршується, вже давно почалися проблеми з серцем і чим далі, тим почувається все гірше і гірше.

Вказані документи були долучені до матеріалів клопотання ОСОБА_1 про помилування та були предметом розгляду Комісії при Президентові України у питаннях помилування .

Стосовно посилання ОСОБА_1 у клопотанні про помилування на те, що згідно з Довідкою про стягнення і заохочення стягнень не має, має заохочення від 15.01.2010 у формі Подяки за сумлінну поведінку та ставлення до праці, а також на сімейний стан, зокрема, одруження із ОСОБА_2 , то вказані обставини, підтверджені документами, долученими до клопотання про помилування, не мають характер надзвичайних.

При цьому доводи позивача у клопотанні про те, що його матір постійно хворіє та потребує сторонньої допомоги у догляді не підтверджені документально.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що у клопотанні про помилування позивачем не наведено обставин, які свідчать про наявність у нього виняткового випадку та надзвичайних обставин, що є необхідною умовою для помилування засуджених до довічного позбавлення волі.

За таких обставин суд відхиляє доводи позивача про те, що фактичні обставини справи, поведінка позивача, характеристика, сформована в результаті відбування покарання, давали відповідачу усі підстави для задоволення клопотання позивача.

Суд також звертає увагу на те, що повноваження Комісії є дискреційними і жодним нормативно-правовим актом не передбачено наводити аргументацію прийнятих Комісією рішень, зокрема, у відповідних протоколах.

У рішенні по справі «Петухов проти України (№ 2)» (Заява № 41216/13) від 12 березня 2019 року ЄСПЛ також визнав, що порядок помилування в Україні не зобов`язує ні Комісію у питаннях помилування, ні Президента України обґрунтовувати свої рішення, прийняті за клопотаннями про помилування (п. 177).

ЄСПЛ зазначив, що в Україні президентські повноваження щодо здійснення помилування є сучасним еквівалентом королівської прерогативи помилування, яка ґрунтується на принципі гуманності, а не на порядку, заснованому на пенологічних підставах і з належними процесуальними гарантіями, щодо перегляду ситуації засудженого для можливої зміни його покарання у виді довічного позбавлення волі (див., для порівняння, згадане рішення у справі «Матіошаітіс та інші проти Литви» (<...>), пункт 173) (пункт 180).

Отже, суд зазначає, що Комісія під час розгляду клопотання позивача діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством. Відсутність детальної аргументації підстав для залишення без задоволення клопотання позивача про помилування у протоколі не свідчить про порушення Комісією встановленого законодавством порядку розгляду клопотання позивача про помилування. При цьому, беручи до уваги зміст матеріалів клопотання ОСОБА_1 , які були предметом розгляду Комісії, та не містили надзвичайних обставин, рішення Комісії про залишення клопотання про помилування не можна визнати необґрунтованим, тобто прийнятим без врахування обставин, які мали істотне значення для прийняття рішення про надання пропозиції щодо помилування.

За таких обставин підстави для зобов`язання Комісії при Президентові України у питаннях помилування повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про помилування відсутні, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у помилуванні, викладене у листі № 21-3140/21 від 15.12.2021 Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України, то суд зазначає, що лист № 21-3140/21 від 15.12.2021 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, натомість є формою повідомлення позивача про прийняте Комісією при Президентові України у питаннях помилування рішення за наслідками розгляду клопотання про помилування, направлення якого Департаментом передбачено пунктом 7 Положення про порядок помилування.

За наведених обставин, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у помилуванні, викладене у листі № 21-3140/21 від 15.12.2021 Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та зважаючи на норми, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що ухвалою суду від 05.09.2022 позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду із позовом, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань (№23)" (вул. Пушкіна, 91, м. Полтава, 36014) до Офісу Президента України в особі Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород (вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220), Комісії при Президентові України у питаннях помилування (вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол