Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2022 року ЛуцькСправа № 140/7136/22 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Лозовський О.А., вивчивши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» звернулося з адміністративним позовом до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.01.2022 №UA204020/2022/000005/2.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статті 161 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою позову майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2022 у розмірі 2481 грн.
Позивач згідно платіжного доручення №ПН1448474 від 28.10.2022 сплатив суму судового збору 2481,00 грн.
Разом з тим, в адміністративному позові позивачем зазначено, що позов містить вимогу немайнового характеру.
Слід зазначити, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.
Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.
Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 (справа №804/1760/16), від 26.03.2019 (справа №820/3356/16).
Таким чином, твердження представника позивача є помилковим.
З матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості, яким позивачу скориговано митну вартість товарів на загальну суму 168873,67 грн, а відтак адміністративний позов носить майновий характер.
Нормами Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.
Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.
Тому, розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 16.03.2020 по справі справа №1.380.2019.001962, в якій Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
У зв`язку із викладеним, для обрахунку належної до сплати суми судового збору, слід брати до уваги розмір мита та податку на додану вартість, який позивач доплатив порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні.
Отже, оскільки позивач подав позовну заяву майнового характеру, тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 2533,11 грн (1,5 відсотка ціни позову).
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви позивачем долучено документ про сплату судового збору в розмірі 2481,00 грн, тобто меншому розмірі, як того вимагає чинне законодавство, відтак позивачу слід доплатити судовий збір в сумі 52,11 грн.
Водночас, суддя зазначає, що згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, спірне рішення №UA204020/2022/000005/2 прийняте відповідачем 19.01.2022.
В той же час, з даним позовом ТзОВ «Органік Ескарго» звернулось лише 28.10.2022, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, тобто з пропуском встановлених строків.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивачем не надано до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
При цьому, суддя зазначає, що на дані правовідносини не поширюється строк звернення до суду в 1095 днів, так як цей строк стосується оскарження податкового повідомлення-рішення.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків шляхом доплати судового збору у розмірі 52,11 грн та подання до суду доказів його сплати, а також заяви про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням причин його порушення.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.А. Лозовський
Судове рішення № 107100995, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 03.11.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/7136/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: