Ухвала суду № 107097279, 17.02.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1549/21-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Хайнацького Є.С.,

при секретарі - Кулаковій І.О.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем та залучення співвідповідачів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - відповідач, ДКСУ), в якому просить стягнути з Державної казначейської служби України моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн. за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання в безспірному порядку на користь позивача з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2021 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури та призначено підготовче засідання у справі на 24.03.2021 року.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному підготовче засідання, призначене на 24.03.2021 року, знято з розгляду та призначено на 18.05.2021 року.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці підготовче засідання, призначене на 18.05.2021 року, знято з розгляду та призначено на 13.07.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2021 року підготовче засідання відкладено на 07.09.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.09.2021 року підготовче засідання відкладено на 18.11.2021 року.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці підготовче засідання призначено на 17.02.2022 року.

14.02.2022 року позивачем подано заяву, в якій останній просить: залучити до участі у справі співвідповідачів - Київську міську прокуратуру в особі Голосіївської окружної прокуратури м. Києва, та Головне управління Національної поліції у м. Києві в особі Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві; замінити первісного відповідача - Державну казначейську службу України належним відповідачем Державою Україна в особі Держаної казначейської служби України.

Обґрунтовуючи заяву позивач зазначає, що відповідачем за даним позовом є Державна казначейська служба України, яка є органом, що здійснює лише списання коштів з державного бюджету. Проте, для встановлення всіх фактичних обставин, які необхідні для вирішення справи, необхідно залучити інших співвідповідачів. Так, предметом даного позову є відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури. Отже, належними відповідачами за даним позовом є Київська міська прокуратура в особі Голосіївської окружної прокуратури міста Києва та Головне управління Національної поліції у м. Києві в особі Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Учасники справи в підготовче засідання не з`явились, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо залучення співвідповідача є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку залучення співвідповідача у разі наявності про це клопотання сторони, однак відсутності правових підстав для його задоволення.

Так, предметом розгляду справи є відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури.

Відповідно до п. 10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, ст. 9 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність»). Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Як визначено у ст. 2 ЦК України, держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі N 641/8857/17 (провадження № 14-514цс19) вказано, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Отже, належними відповідачами у даній справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Таким органом у цій справі є Державна Казначейська служба України (яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює списання коштів з державного бюджету) та орган, дії якого призвели до завдання позивачу шкоди.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16, провадження № 12-110гс18.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначене має важливе значення для правильного вирішення спору, оскільки, залучивши до участі у справі лише Державну казначейську службу України, яка є органом, який здійснює тільки списання коштів з державного бюджету, і не залучивши орган, дії якого, за твердженням позивача, призвели до завдання йому шкоди, можливо допустити неповноту з`ясування обставин у справі, не встановили всіх фактичних обставин справи, які мають значення для визначення розміру шкоди.

Обгрутовуючи позовні вимоги позивач просить відшкодувати моральну шкоду, завдану незаконними, згідно доводів позивача, діями та рішеннями Голосіївської окружної прокуратури міста Києва та Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018100010011046, які не є юридичними особами.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивач подав заяву про залучення співвідповідачів до початку розгляду справи по суті, суд вважає можливим прийняти заяву та залучити співвідповідачів Київську міську прокуратуру та Головне управління Національної поліції у м. Києві.

Відтак, заява позивача підлягає частковому задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-13, 18, 43, 48-51, 258-261, 274-279, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем та залучення співвідповідачів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури, - задовольнити частково.

Залучити до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури, в якості співвідповідачів Київську міську прокуратуру (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; код ЄДРПОУ 02910019) та Головне управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15; код ЄДРПОУ 40108583).

Зобов`язати позивача надіслати копію позовної зави та доданих до неї документів на адресу Київської міської прокуратури та Головного управління Національної поліції у м. Києві протягом п`яти днів з моменту отримання цієї ухвали та надати до суду докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали надіслати сторонам по справі.

Роз`яснити залученим відповідачам - Київській міській прокуратурі, Головному управлінню Національної поліції у м. Києві, право на ознайомлення з матеріалами справи відповідно до положень статті 43 Цивільного процесуального кодексу України.

Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали, до початку розгляду справи по суті, відповідачі мають право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу копій відзиву та доданих до нього документів.

Позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи, надати відповідні докази, та направити відповідачам та суду з підтвердженням такого направлення відповідачу.

Відповідачі не пізніше п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, мають право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення позивачу.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою статті 49, статями 178-181 Цивільного процесуального кодексу України, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Роз`яснити відповідачам - Київській міській прокуратурі та Головному управлінню Національної поліції у м. Києві право на звернення до суду з клопотанням про розгляд справи спочатку.

Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 17.02.2022 року.

СуддяЄ.С. Хайнацький