Ухвала суду № 107086314, 31.10.2022, Воловецький районний суд Закарпатської області

Справа № 936/867/22

Провадження № 1-кс/936/209/2022

У Х В А Л А

про арешт майна

31.10.2022 р. смт Воловець

Слідчий суддя Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у рамках кримінального провадження,внесеного в Єдиний реєстрдосудових розслідувань за №12022078090000111 від 18.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України,

в с т а н о в и л а:

21.10.2022 до слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області надійшло вищезазначене клопотання, мотивовано тим, що у провадженні сектору дізнання відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078090000111 від 18.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.08.2022 черговою частиною відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області зареєстровано ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області, яка надійшла через канцелярію відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, про зобов`язання внести заяву ОСОБА_5 щодо вчинення самоправних дій з боку ОСОБА_6 .

У ходідізнання булодопитано ОСОБА_5 ,який показав, що у 2019 році він потоваришував з ОСОБА_6 , який проживає у смт.Воловець. Під час того, як ОСОБА_5 знаходився у смт. Воловець він давав ОСОБА_6 у користування свій автомобіль марки «Сіtroen». У 2021 року ОСОБА_5 , його дружина ОСОБА_7 та ОСОБА_6 поїхали разом у м. Київ на автомобілі марки «Сіtroen», де ОСОБА_6 попросив їх другий автомобіль «Volkswagen Golf Variant» д.н.з. НОМЕР_1 , щоб поїхати до російського кордону за дружиною. Оскільки на той час вони добре товаришували, то ОСОБА_5 з дружиною без вагань дали йому автомобіль, а самі з ОСОБА_7 поїхали у м. Лисичанськ, де на той час проживали. Після цього, ОСОБА_5 через деякий час у ході телефонної розмови з ОСОБА_6 дізнався від нього, що він забрав свою дружинку із кордону та машина знаходиться у нього, на території готельного комплексу «Стрілець» у смт. Воловець, Мукачівського району. У 2022 році у зв`язку з вторгненням військ російської федерації на території України ОСОБА_5 разом з дружиною змушені були виїжджати з м. Лисичанськ. Коли ОСОБА_5 повернувся із -за кордону, то він приїхав до ОСОБА_6 та сказав, що йому потрібна машина і щоб він йому її повернув. На що ОСОБА_6 сказав, що машина не ОСОБА_5 , і навіть не його дружини, а Кравцова, який за словами ОСОБА_6 вже загинув. Після цього ОСОБА_5 звернувся до працівників поліції відділення №2 та повідомив про даний факт. Вже у відділення поліції він дізнався, що у ОСОБА_6 надав документи, які ОСОБА_5 нібито підписав. Також ОСОБА_5 додав, що ніякі документи з ОСОБА_6 він не підписував.

Опитаний ОСОБА_6 показав, що автомобіль марки «Volkswagen Golf Variant» державний номерний знак НОМЕР_1 знаходиться на території готельного комплексу «Стрілець», що за адресою смт. Воловець, вул. Карпатська, 178, Мукачівського району. Даний траспортний засіб йому залишив ОСОБА_5 в якості застави за зберігання швейного обладнання на території вище вказаного готельного комплексу.

Згідно облікової картки, транспортний засіб автомобіль марки "Volkswagen Golf Variant" НОМЕР_1 зареєстрований за громадянином ОСОБА_8 .

21.10.2022 на підставі ухвали слідчого судді Воловецького районного суду від 17.10.2022 було проведено обшук по місцю проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті обшуку оригіналу договору оренди №1 від 01.05.2021, оригінал договору застави від 01.05.2021 року, оригінал акту прийому- передачі нежитлових приміщень від 01.05.2021, наявністю яких ОСОБА_6 раніше обгрунтовував законність перебування у нього автомобіля марки «Volkswagen Golf Variant» державний номерний знак НОМЕР_1 - не відшукано. Водночас, у ході обшуку виявлено та вилучено зазначений транспортний засіб.

Підставою накладенняарешту на автомобіль марки «VolkswagenGolfVariant»державний номернийзнак НОМЕР_1 дізнавач зазначаєзбереження речовогодоказу.

Враховуючи дані обставини, з метою збереження речових доказів та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження транспортного засобу автомобіля марки «Volkswagen Golf Variant» державний номерний знак НОМЕР_1 , який має істотне значення для кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022078090000111, дізнавач вважає за необхідне накласти арешт на вказане вище майно.

У судове засідання дізнавач не з`явилася, надавши заяву про розгляд клопотання, яке підтримує, без її участі.

ОСОБА_6 надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив відмовити у задоволенні такого.

Відповідно до ч.4ст.107 КПК Українипід час розгляду клопотання фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів в судовому засіданні не здійснювалось.

Дослідивши подане клопотання та матеріали, додані до нього, приходжу наступного висновку.

Згідно з ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі, є арешт майна.

У відповідності до ч.1 ст.170 ЦПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається з клопотання, дізнавач обгрунтовує необхідність накладення арешту на майно метою збереження речових доказів.

Постановою про приєднання та визнання речовими доказами по кримінальному провадженні від 21.10.2022 року автомобіль марки «Volkswagen Golf Variant» державний номерний знак НОМЕР_1 визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчому судді не надано доказів, що вказаний транспортний засіб відноситься до матеріального об`єкту, який може бути визнано речовим доказом в розумінні ст.98 КПК України.

Постанова про приєднання та визнання речовими доказами по кримінальному провадженні від 21.10.2022 не містить критеріїв, за якими транспортний засіб має значення речового доказу в кримінальному провадженні.

Дізнавач стверджує, що на підтвердження права власності на автомобіль ОСОБА_5 надав копії наступних документів: довіреність, довідку старшого слідчого Лисичанського відділу поліції, повідомлення від 16.11.2-17 року, від 27.12.2017 року, зберігальну розписку від 27.12.2022 року, повідомлення від 28.07.2014 року, повідомлення №9/12284, звернення від 19.10.2017 року, карточку АМТС, таможну декларацію.

Надавши оцінку копіям вказаних документів, слідчий суддя констатує, що жоден з них не підтверджує, що заявник ОСОБА_5 , чи його дружина ОСОБА_7 на відповідній правовій підставі володів чи користувався транспортним засобом марки «Volkswagen Golf Variant» державний номерний знак НОМЕР_1 , зважаючи також, що власником в обліковій картці значиться інша особа- ОСОБА_8 .

Також матеріали клопотання не містять доказів того, на якій правовій підставі ОСОБА_6 зберігав у себе зазначений автомобіль, оскільки в ході обшуку по місцю його проживання оригіналів документів, якими він раніше обгрунтовував законність зберігання даного рухомого майна, не виявлено, і самим ОСОБА_6 дізнавачу не надано.

Крім цього, слідчий суддя зауважує, що з Витягу з ЄРДР №12022078090000111 від 18.08.2022 вбачається реєстрація кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України- за заявою ОСОБА_5 з приводу самоправних дій ОСОБА_6 .

В той же час, диспозиція ч.1 ст.358 КК України передбачає кримінальну відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

Які саме дії чи бездіяльність гр. ОСОБА_6 складають об`єктивну сторону ч.1 ст.358 КК України (за ознаками якої відбулась фактична реєстрація кримінального провадження), дізнавач не зазначає.

Таким чином, клопотання дізнавача про накладення арешту на майно не містить належного обгрунтування мети та підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна у відповідності до вимог ст.170, 171 КПК України, зокрема- збереження речового доказу.

Іншого обгрунтування, що лише шляхом накладення арешту на майно у кримінальному провадженні буде проведено повне, всебічне, неупереджене та об`єктивне дізнання, дізнавачем не наведено.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, у задоволенні клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170-172,372,376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у рамках кримінального провадження,внесеного в Єдиний реєстрдосудових розслідувань за №12022078090000111 від 18.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України,- відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів після її оголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст ухвали буде оголошено 01.11.2022 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1