Рішення № 107084947, 01.11.2022, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/408/22

Провадження № 2/396/316/22

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2022 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді:Русіна А.А.,

за участю секретаря судового засідання:Андріяш І.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/408/22 за позовом ОСОБА_1 від імені якої діє представник адвокат Ведющенко Віктор Володимирович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», треті особи, шо не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Городецька Юлія Сергіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Ведющенко В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», треті особи, шо не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Городецька Юлія Сергіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що 21.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Городецькою Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ФОРТ» заборгованості у сумі 150 050 грн за виконавчим написом № 140535 від 11.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.

Позивач вказує, що будь-яких повідомлень про факт звернення за виконавчим написом, а також пропозицій про подання заперечень щодо безспірності боргу на його адресу від приватного нотаріуса Остапенка Є.М. не надходило. Про існування виконавчого напису позивач дізналась після того як приватний виконавець направив вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю до АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Універсал Банк". Постанова про відкриття виконавчого провадження позивачу не надходила.

Вважає виконання виконавчого напису є незаконним, вказує, що виконавчий напис, вчинений нотаріусом з порушенням вимог законодавства, тому не підлягає виконанню, оскільки мав бути підтверджений документами про безспірність грошових вимог.

Ухвалою суду від 03.05.2022 року у задоволенні заяви представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Ведющенка В.В. про забезпечення позову відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою судді від 10.05.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду в порядку загального позовного провадження, витребувано докази.

В підготовче судове засідання позивач та її представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника від 13.09.2022 року про проведення розгляду справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 03.10.2022 року до суду надіслав заяву, в якій позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення, справу просить розглянути без його участі, а також клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Представник вважає, що відшкодування відповідачем витрат можливе в обсязі 1000 гривень, так як витрати, визначені позивачем є неспівмірними із складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. у підготовче судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду із позначкою "адресат відсутній". З заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Представник третьої особи приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Городецька Ю.С. в підготовче судове засідання не з`явилась. На виконанн ухвали суду від 10.05.2022 року надіслала до суду 21.07.2022 року витребувані документи, а саме копії матеріалів виконавчого провадження.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

11.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 140535, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ФОРТ» заборгованості в розмірі 150 000 грн (а.с. 44).

За заявою директора ТОВ "ФК ФОРТ" Наваренко В.Г. від 04.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Городецькою Ю.С. 21.01.2022 року відкрито виконавче провадження №68233184 щодо стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК ФОРТ" боргу в сумі 150 50,00 грн. (а.с. 42-43).

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року.

Згідно п. 3.1 та п. 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, нотаріус вчиняє виконавчі написи: 1)якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Установлені судом обставини по справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 11.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку, в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису, «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Згідно положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

У матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження укладення між сторонами кредитного договору, який став підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, і чи був він нотаріально посвідчений, оскільки в матеріалах справи взагалі відсутні кредитні договори, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.

Згідно правового висновку ВСУ, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду від 14.08.2019 року по справі №569/8884/17, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88закону«Пронотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису нотаріус отримав від банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), у зв`язку з чим, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій і процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Крім того, в порушення п. 2.3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, ТОВ «ФК ФОРТ» не було надано приватному нотаріусу та суду доказів отримання позичальником ОСОБА_1 письмової вимоги (повідомлення) про усунення порушень за кредитним договором та необхідність негайного погашення заборгованості, що свідчить про відсутність обізнаності боржника про наявність заборгованості та її розміру, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості вчасно виконати заявлені вимоги чи оскаржити їх в судовому порядку.

Викладене свідчить, що на момент вчинення виконавчого напису від 11.06.2021 року існували підстави, які викликають сумніви щодо існування та безспірності розміру заборгованості боржника ОСОБА_1 перед стягувачем ТОВ «ФК ФОРТ».

Таким чином, оцінюючи належність та допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих позивачем доводів у їх сукупності, оскільки відповідачем не надано суду жодних аргументів на спростування тверджень позивача та на підтвердження безспірності розміру заборгованості за кредитним договором, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, відсутності нотаріально посвідченого кредитного договору, тому суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міськогонотаріального округуОстапенка Є.М. за №140535 від 11.06.2021 року повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 3ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 1ст.82 ЦПК Українивстановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4ст.206 ЦПК України).

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідност.82 ЦПК України, є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що грунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнідоказів,враховуючи, що відповідач позов визнав в повному обсязі, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, судвважає, що визнання позову може бути прийнято судом, а позовпідлягаєдо задоволення, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Згідно положень ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» та ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідачем визнано позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, то позивачу необхідно повернути 50% сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви з державного бюджету.

З приводу заяви представника відповідача про зменшення стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Однак, під час розгляду справи представником позивача - адвокатом Ведющенком В.В. не подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу. Натомість до позовної заяви подано лише копію ордеру на надання правиничої допомоги. У зв`язку з чим клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката є неактуальним.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265,268,272,354 ЦПК України, ЗУ «Про нотаріат», суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 від імені якої діє представник адвокат Ведющенко Віктор Володимирович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», треті особи, шо не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Городецька Юлія Сергіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 140535, вчинений 11.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «ФК ФОРТ" заборгованості у розмірі 150 50 грн 00 коп.

Стягнути з ТОВ «ФК ФОРТ" (ЄДРПОУ 42725156) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , судові витрати в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , з державного бюджету України 50% сплаченого при подачі позовної заяви судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок, відповідно до: квитанції № N0DJH3378M від 02.05.2022 року (оригінал квитанції міститься в матеріалах цивільної справи).

Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Роз`яснити заявнику, що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, та за наявності оригіналу платіжного документа, що підтверджує сплату судового збору до бюджету.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Суддя: А. А. Русіна