Рішення № 107084844, 02.11.2022, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/433/22

Провадження №2/377/228/22

02 листопада 2022 року Славутицький міськийсуд Київськоїобласті ускладі головуючоїсудді БабичН.С.,за участюсекретаря судовогозасідання ПсковоїА.І.,за відсутностіучасників справи,розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судуу м.Славутичі упорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення, гарячого водопостачання, інфляційних втрат та трьох процентів річних, -

У С Т А Н О В И В:

12 вересня 2022 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивач в особі т.в.о. директора КП «УЖКГ» Позняка Андрія Володимировича, посилаючись на статті 19-21, 26 Закону України «Про житлово- комунальні послуги», статті 11, 16, 257, 264, 509, 526, 530, 610, 629, 642 ЦК України, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 вересня 2022 року у сумі 44435 гривень 68 копійок, інфляційні втрати у сумі 2163 гривні 59 копійок, 3% річних у сумі 671 гривню 92 копійки та понесені судові витрати з оплати судового збору у сумі 2481 гривню.

В обґрунтуванняпозову зазначив,що Комунальнепідприємство «Управлінняжитлово-комунальногогосподарства» з01.11.2014відповідно допункту 4статті 19Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» №1875-IV(далі Закону №1875-IV),у редакціївід 10.04.2014,що діялапід часвиникнення спірнихправовідносин,як теплопостачальнаорганізація,є виконавцемпослуг централізованогоопалення тагарячого водопостачання. Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання позивачем здійснюються на підставі договору, який був розроблений відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 21 Закону України № 1875-IV на основі типового договору на комунальні послуги. Позивач здійснює постійну діяльність з укладання договорів у письмовому вигляді на першу вимогу споживача. Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Відповідно до пункту 7 статті 26 Закону №1875-IV договір, зокрема, на послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання з фізичними особами, які не є суб`єктами господарювання, є договором приєднання. Пропозиція про укладення договору спрямована всім споживачам у вигляді публічного розміщення тексту договору приєднання (оферта) на офіційному інтернет-ресурсі КП «УЖКГ». Квартира АДРЕСА_1 забезпечена технічною можливістю фактично отримувати/споживати комунальні послуги, оскільки будинок АДРЕСА_2 підключений до загальноміських систем централізованого опалення, водопостачання та водовідведення. Такі послуги позивачем у зазначеному будинку надаються постійно та за тарифами, які встановлені уповноваженими органами. Відповідач від надання цих послуг не відмовлялася, будь-яких актів-претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання в періоди їх надання не надсилала. Відповідач, незважаючи на фактичне споживання житлово-комунальних послуг, письмового договору з позивачем не укладала. Єдиний договір, який було укладено зі споживачем на забезпечення комунальних послуг квартири АДРЕСА_3 , є договір № 5129 від 27.10.2004 забезпечення житлово-комунальними послугами. А з 01.11.2014 для укладення письмового договору відповідач до позивача не зверталася, однак з листопада 2014 року споживала надані їй послуги. З аналізу платежів за надані послуги за адресою: АДРЕСА_4 , вбачається, що до травня 2016 року заборгованості не було. З травня 2016 року у зв`язку з неповнотою та нерегулярністю виконання споживачем обов`язків з оплати наданих послуг почала накопичуватися заборгованість, яка станом на 01.09.2022 складає 44435 гривень 68 копійок, що є свідченням неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань. Закон № 1875-ІV, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 01.05.2019 у зв`язку з введенням в дію нового Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189 VIII від 09.11.2017. Однак, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень цього закону встановлено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разіякщо договорамипро наданнякомунальних послуг,укладеними довведення вдію цьогоЗакону,передбачено більшранній строкїх припинення,такі договоривважаються продовженимина тойсамий строкі натих самихумовах.Новий договірз відповідачемне укладався,термін,встановлений дляукладення договорівне закінчився.На підставіч.2ст.265ЦК Українита у зв`язку з несплатою протягом тривалого періоду суми заборгованості за комунальні послуги відповідачем, позивачем нараховано інфляційні втрати у сумі 2163,59 гривні та 3% річних у сумі 671,92 гривень.

Ухвалою судді від 23 вересня 2022 року, після виконання вимог частини шостої статті 128 ЦПК України, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 18 жовтня 2022 року.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року розгляд справи було відкладено на 02 листопада 2022 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в матеріалах справи знаходиться клопотання т.в.о. директора КП «УЖКГ» Позняка А.В., в якому він просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у призначене судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася за адресою зареєстрованого місця проживання засобами поштового зв`язку у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, проте конверт із судовою повісткою повернуто до суду з відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позовну заяву відповідач до суду не направила. Клопотання про відкладення розгляду справи не подала. Заява про розгляд справи за її відсутності до суду не надійшла.

Третя особа ОСОБА_2 у судовезасідання нез`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася за адресою місця проживання, вказаною у позовній заяві, засобами поштового зв`язку у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, проте конверт із судовою повісткою повернуто до суду з відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України третя особа вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 02 листопада 2022 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено з матеріалів справи, що ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради № 138 від 08 серпня 1989 року на сім`ю з двох осіб (вона та дочка ОСОБА_2 ), 25 серпня 1989 року видано ордер № 4526 на службове житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 11).

Як убачається з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюбу № 00037095296, виданого 06 жовтня 2022 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10 серпня 1991 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, про що складено відповідний актовий запис за №130. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 присвоєно прізвище ОСОБА_5 ( а.с.76-77).

Отже, відповідач змінила прізвище на ОСОБА_5 у зв`язку з реєстрацією шлюбу.

Згідно з інформацією Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 14 вересня 2022 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , з 29 серпня 1989 року по теперішній час (а.с.60).

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 як користувач службовим житловим приміщенням - квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_4 , є споживачем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання та зобов`язана нести витрати по її утриманню.

Відповідно до пункту 10 частини першої постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 року у Київській області утворено Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Поліської селищної, Славутицької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_2 підключений до загальноміських систем централізованого опалення, водопостачання та водовідведення.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області №286-14-V від 13 липня 2007 року з 01 вересня 2007 року виконавцем житлово-комунальних послуг у будинках житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Славутича було визначено КП «Житлово-комунальний центр» (а.с. 32).

27 жовтня 2004 року між ОСОБА_1 та КП «ЖКЦ» було укладено договір про забезпечення житлово-комунальними послугами (а.с.12).

З 01листопада 2014року виконавцемпослуг централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону України № 1198-VII від 10.04.2014,та рішеннявиконавчого комітетуСлавутицької міськоїради Київськоїобласті №1574-49-VІвід 03.10.2014як теплопостачальнаорганізація єКомунальне підприємство«Управління житлово-комунальногогосподарства»(а. с. 33).

Згідно зп.2.1Статуту КП«УЖКГ» уредакції,затвердженій рішеннямСлавутицької міськоїради 25.10.2021№ 356-7-VІІІ,підприємство створюєтьсяз метоюнадання послугзі здійсненнядіяльності звиробництва,транспортування,постачання тепловоїенергії споживачамта наданняпослуги зцентралізованого опаленнята гарячоговодопостачання,у порядку,встановленому законодавством (а. с. 24-29).

З 01 листопада 2014 року для укладення письмового договору відповідач до позивача не зверталася.

Постачання теплової енергії позивачем здійснюється на підставі ліцензії серії АГ №500119, виданої 01.12.2010 Національною комісією регулювання електроенергетики України, яка відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.11.2015 №2700, переоформлена на безстрокову (а.с. 22-23).

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875- ІV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ ( далі Закон №2189- VІІІ), який введений в дію з 01 травня 2019 року, та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт перший частини другої).

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875- ІV, чинного на час виникнення спірних відносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як зазначено у частині сьомій статті 26 вказаного Закону, договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до частин першої і другої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, за змістом даних норм відповідь особи про прийняття пропозиції укласти договір - акцепт повинна бути повною і беззастережною. У такому випадку особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом, автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні.

За загальним правилом мовчання не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.

Зокрема, згідно зі статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Водночас відповідно до частини третьої статті 205 ЦК України у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Закон № 1875- ІV, який діяв на час виникнення спірних правовідносини, покладав на споживача обов`язок укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункти 1 і 5 частини третьої статті 20 Закону).

Наведені приписи закону свідчать про обов`язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17, де скасовуючи судові рішення про відмову у стягненні боргу за надані комунальні послуги та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, Верховний Суд зазначив, що надавач послуг опублікував в газеті у якості пропозиції (оферти) для підписання споживачами публічний договір про надання комунальних послуг, а тому з огляду на те, що відповідач протягом місяця з дня публікації не направив свою письмову відмову укласти договір, то він вважається таким, що прийняв пропозицію позивача про укладення договору. При цьому Верховний Суд керувався тим, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про надання послуг або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Відповідно допункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Типовий договір затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2009 року №933), яка діяла на час виникнення спірнихправовідносин.До позовноїзаяви позивачемдодано договір,який розробленона підставітипового договору, і який розміщений на офіційному сайті КП «УЖКГ» (а. с. 48-53).

Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875- ІV, який діяв на час виникнення спірних правовідносини, процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Протягом місяця з дня розміщення позивачем на офіційному сайті КП «УЖКГ» http://www.ugkh-slavutich.org.ua/about/dogovir-priednannya-oferta/ договору приєднання (оферта) про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відповідач не направив свою відмову укласти договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у письмовому вигляді, а тому вважається таким, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору.

Виходячи зізмісту пункту7статті 26Закону № 1875-ІV,вказаний договірє договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642ЦК України наневизначений строкшляхом приєднанняспоживача доумовцьогодоговору.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, який набрав чинності та введений в дію з 01.05.2019, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

За змістом частини першої статті 13Закону №2189-VІІІ договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини третьої статті 13Закону №2189-VІІІ договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Згідно з частиною четвертою статті 13Закону №2189-VІІІ з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.

Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ Прикінцевих таПерехідних положеньЗакону №2189-VІІІдоговори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Шляхом фактичного споживання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та часткової сплати за надані послуги відповідач приєдналася до умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за яким КП «УЖКГ» зобов`язалося своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та гарячої води, а відповідач зобов`язався своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договорами.

Частиною першою статті 13Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що житлово-комунальні послуги поділяються на, зокрема, комунальні послуги ( централізоване постачання холодної, води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, уведеного в дію 01.05.2019, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до частини першої статті 10Закону №2189-VІІІ ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг, встановлені постановами НКРЕКП № 650 від 03.03.2015, №1171 від 31.03.2015, № 1025 від 09.06.2015, № 1101 від 09.06.2016 (постанова про внесення змін до постанови № 1171 від 31.03.2015), а також рішеннями виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 632 від 20.10.2017 та № 739 від 08.12.2017 (а. с. 34 - 47 ).

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону №1875-ІV на споживача покладено, зокрема, обов`язок оплачувати житлово комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок сплачувати надані житлово комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами покладено на споживача і пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VІІІ.

Абзацом 6 статті 19Закону України«Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно довимог статті 25Закону України«Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Розрахунковим періодомдля оплатипослуг,якщо іншене визначенодоговором,є календарниймісяць.Оплата послугздійснюється непізніше 20числа місяця,наступного зарозрахунковим періодом(місяцем),якщо договоромне встановленоінший строк(п.18Правил наданняпослуг зцентралізованого опалення,постачання холодноїта гарячоїводи іводовідведення,затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зістаттею 509ЦК Українизобов`язанням єправовідношення,вякому однасторона (боржник)зобов`язана вчинитинакористьдругої сторони(кредитора)певнудію (передатимайно,виконати роботу,надати послугу,сплатитигрошітощо)абоутриматися відвчинення певноїдії (негативнезобов`язання),а кредитормаєправо вимагативід боржникавиконання йогообов`язку.

Відповідно до положень частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 901, частини першої статті 903ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 30 Положення «Про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР», затвердженогопостановою Ради Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення», наймач службового жилого приміщення зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) за затвердженими у встановленому порядку ставками і тарифами.

Виходячи з наведеного, відповідач повинна виконувати обов`язок з оплати наданих протягом кожного місяця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, про що зазначено у п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з бухгалтерською довідкою від 12 вересня 2022 року заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , за період з 26 травня 2016 року по 31 серпня 2022 року становить 44435 гривень 68 копійок, розмір якої відповідачем не спростований (а. с. 6-9).

Враховуючи зазначене,суд погоджуєтьсяз правомірністюнарахованої заборгованості відповідачу занадані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 26 травня 2016 року по 31 серпня 2022 року, що становить 44435 гривень 68 копійок.

Відповідно до частини другої статті 625ЦК України боржник,який прострочиввиконання грошовогозобов`язання,на вимогукредитора зобов`язанийсплатити сумуборгу зурахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, визначені у пункті 10 частини третьої статті 20 Закону № 1875-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та пунктом 10 частини другої статті 7Закону №2189-VІІІ (який введений в дію з 01.05.2019) правові норми щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми, полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника також покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15.

Суд, перевіривши розрахунок, наданий позивачем, дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 21 листопада 2019 року по 23 лютого 2022 року (включно) складає 2163 гривні 59 копійок, розмір трьох процентів річних за період з 21 листопада 2019 року по 23 лютого 2022 року складає 671 гривню 92 копійки. Вказаний розрахунок відповідачем не спростований ( а.с.13-20).

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за надані житлово - комунальні послуги встановлений, а наявність непогашеної заборгованості перед виконавцем послуг Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» підтверджений матеріалами справи.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з обґрунтованістю доводів позивача про необхідність задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, а також інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 44435 гривень 68 копійок, яка виникла за період з 26.05.2016 по 31.08.2022, а також інфляційні втрати в сумі 2163 гривні 59 копійок та три проценти річних у сумі 671 гривня 92 копійки.

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до платіжного доручення № 641 від 28.06.2022 позивач сплатив судовий збір у сумі 2481 гривню, яка зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 1,2).

Виходячи з наведеного, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судові витрати з оплати судового збору у сумі 2481 гривню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання у сумі 44435 (сорок чотири тисячі чотириста тридцять п`ять) гривень 68 копійок, інфляційні втрати у сумі 2163 (дві тисячі сто шістдесят три) гривні 59 копійок; три проценти річних у сумі 671 (шістсот сімдесят одну) гривню 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Комунальногопідприємства «Управлінняжитлово-комунальногогосподарства» судовівитрати зоплати судовогозбору усумі 2481(двітисячі чотириставісімдесят одну) гривню.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач-Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства», код ЄДРПОУ 31476318, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, місто Славутич, вулиця Військових будівельників, будинок 8.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа- ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повне заочнерішення судускладено 02листопада 2022року.

Суддя Н. С. Бабич