Рішення № 107073334, 31.10.2022, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2504/21

РІШЕННЯ

Іменем України

31 жовтня 2022 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Літневської А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Головне управління держгеокадастру у Вінницькій області про усунення перешкод в користуванні власністю, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Головне управління держгеокадастру у Вінницькій області про усунення перешкод в користуванні власністю, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_4 . Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є її доньки: ОСОБА_6 ОСОБА_1 , по 1/2 частці кожна.

Спадкове майно після смерті ОСОБА_4 складається з: земельної ділянки площею, 0,0542 гектарів у межах згідно з планом, розташована за адресою Вінницька область Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, кадастровий номер 0520681003:02:004:0373, передана для ведення особистого селянського господарства, що належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №482342, виданого Вінницько-Хутірською сільською радою 27 червня 2007 року, на підставі рішення Вінницько-Хутірської сільської ради від 02.11.2006 5 сесії 5 скликання, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №010781000382.

Згідно витягу № 7977452 від 07.02.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності, власниками земельної ділянки площею, 0,0542 гектарів у межах згідно з планом, розташованої за адресою: Вінницька область Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, кадастровий номер:0520681003:02:004:0373являються ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , по 1/2 частці кожна.

Відповідач ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та відповідач ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , являються суміжними сусідами із земельною ділянкою кадастровий номер 0520681003:02:004:0373, яка розташована за адресою: Вінницька область Вінницький район, с. Вінницькі Хутори.

Відповідачі протягом 10 років здійснюють перешкоди у користуванні вищезазначеною земельною ділянкою, частка якої належить на праві власності позивачу та здійснили часткове самовільне її захоплення із обох сторін, шляхом будівництва металевого паркану - рабіци.

Оскільки побудований паркан, який проходить через земельну ділянку позивача унеможливлює право користуватись позивачу своїм майном він має бути демонтований.

За наведених обставин позивач звертається до суду з позовом, в якому просить зобов`язати відповідачів знести металевий паркан рабіцу, що проходить по земельній ділянці, що розташована за адресою: Вінницька область Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, кадастровий номер 0520681003:02:004:0373та привестисвою земельнуділянку увідповідність доправовстановлюючих документів.

На вказану позовну заяву відповідачем ОСОБА_2 надано відзив, в якому відповідач позов не визнає, заперечує щодо його задоволення з наступних підстав.

Відповідач ні в якій мірі не перешкоджає позивачу користуватись її 1/2 часткою земельної ділянки. Так, 22.11.2004 вона придбала за 9720 гривень у ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,0986 га в межах згідно з планом, що розташована на території Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, а саме: за адресою: АДРЕСА_1

Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_7 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ВН, виданого Вінницько-Хутірською сільською радою 12 березня 1998 року на підставі рішення 6 сесії 22 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради від 29 травня 1995 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 469

06 червня 2005 року на підставі вказаного договору купівлі- продажу відповідач отримала у Вінницькому районному відділі земельних ресурсів державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН № 169863. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Після цього, відповідач побудувала паркан, огородивши таким чином свою земельну ділянку, відповідно до плану її розташування.

Земельна ділянка ОСОБА_1 приватизована у 2007 році, отже, відповідач ніяк не могла перешкоджати у її використанні, так як її ділянка приватизована раніше.

Коли у 2007 році позивачка приватизовувала свою земельну ділянку, вона повинна була узгодити межі з сумісними сусідами і вже тоді заявити про порушення (якби вони були). Але позивачка меж не узгоджувала, а отже не було ніяких перешкод, які могли б виявити при складанні протоколу на приватизацію.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які, зокрема, означають можливість належним чином використовувати річ для своїх потреб за її призначенням; при здійсненні права власності власник зобов`язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Позивачка грубо порушує ці зобов`язання, так як погіршує екологічну ситуацію, засмічуючи ділянку різним непотребом та псує природні якості землі, не обробляючи її та дозволяючи ріст різноманітних бур`янів, які псують ще й інші ділянки, які знаходяться поблизу.

За наведених обставин відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання 31.10.2022 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Огородник О.М. не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність та у відсутність позивача ОСОБА_1 , позовні вимоги своєї довірительки підтримує та просить їх задоволити.

Будучи присутніми в попередніх судових засіданнях позивач та її представник позовні вимоги підтримали, мотивуючи їх обставинами, викладеними в позовній заяві та просили їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 31.10.2022 не з`явилася, попередньо надавши суду заяву, в якій просить справу розглянути в її відсутність та відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Будучи присутніми в попередніх судових засіданнях відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Лавренчук А.С. позовні вимоги не визнали, заперечували щодо їх задоволення, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання 31.10.2022 не з`явився, попередньо надавши суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність та відмовити в задоволенні позову.

Будучи присутнім в попередніх судових засіданнях відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, заперечував щодо їх задоволення.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Головного управління держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, судом належним чином та в установленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що є рідною сестрою позивача та перебуває, також вона перебуває в нормальних стосунках з відповідачами. Їй відомо, що її сестра вже тривалий час судиться з відповідачами за межу, а саме: з приводу встановлення останніми металевого паркану і з цього приводу вона була свідком неодноразових сварок з ОСОБА_3 , який погрожував сестрі, та зі ОСОБА_2 .

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, врахувавши наданий відповідачем ОСОБА_2 відзив на позовну заяву, допитавши свідка, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.4ЦПК України до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Згідност. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно дост. 55 Конституції Україниправа і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено,щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є її доньки: ОСОБА_6 ОСОБА_1 , по 1/2 частці кожна.

Спадкове майно після смерті ОСОБА_4 складається з: земельної ділянки площею, 0,0542 гектарів у межах згідно з планом, розташована за адресою Вінницька область Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, кадастровий номер 0520681003:02:004:0373, передана для ведення особистого селянського господарства, що належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №482342, виданого Вінницько-Хутірською сільською радою 27 червня 2007 року, на підставі рішення Вінницько-Хутірської сільської ради від 02.11.2006 5 сесії 5 скликання, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №010781000382.

Згідно витягу № 7977452 від 07.02.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності, власниками земельної ділянки площею, 0,0542 гектарів у межах згідно з планом, розташованої за адресою: Вінницька область Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, кадастровий номер:0520681003:02:004:0373являються ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , по 1/2 частці кожна (а.с. 6 - 8).

На думку позивача, відповідач ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та відповідач ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , являються суміжними сусідами із земельною ділянкою кадастровий номер 0520681003:02:004:0373, яка розташована за адресою: Вінницька область Вінницький район, с. Вінницькі Хутори.

Так, відповідачі протягом 10 років здійснюють перешкоди у користуванні вищезазначеною земельною ділянкою, частка якої належить на праві власності позивачу та здійснили часткове самовільне її захоплення із обох сторін, шляхом будівництва металевого паркану рабіци.

Згідно відповіді УМВС України у Вінницькій області № 33/С-440 щодо протиправних дій з боку сусідів, жителів с. Вінницькі Хутори, Вінницького району було розглянуто та було опитано ОСОБА_2 , ОСОБА_8 по факту, що мало місце 16.09.2011, проведено профілактичну бесіду про недопустимість вчинення будь - яких протиправних дій у подальшому (а.с. 9).

Згідно акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головного Управління держкомзему у Вінницькій області від 18 листопада 2011 року, встановлено, що ОСОБА_2 використовує земельну ділянку площею 0,1027 га по АДРЕСА_1 , в тому числі і площею 0,0041 га власності ОСОБА_4 матері позивача (а.с. 10).

Дана земельна ділянка площею 0,0041 га є у власності ОСОБА_4 огороджена парканом (металева сітка) і приєднана до земельної ділянки ОСОБА_2 .

На момент перевірки земельна ділянка площею 0,0041 га використовується ОСОБА_2 за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності відповідного правочину, щодо такої земельної ділянки, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до відповіді №4-1/5431 від 29.11.201 щодо звернення ОСОБА_4 про неправомірні дії Вінницької регіональної філії Центру ДЗК при виконанні робіт по відновленню меж земельної ділянки, яка належить заявниці повідомлено наступне: порівняльним аналізом даних АС ДЗК та даних при обмірі земельної ділянки ОСОБА_4 встановлено, що зі сторони суміжного землевласника ОСОБА_2 існує захват земельної ділянки, який складає 0,0088 га, зі сторони суміжного землевласника ОСОБА_3 існує захват земельної ділянки, який складає 0,0054 га (а.с. 13).

Усунення зазначених розбіжностей можливо лише шляхом відновлення прав землекористування ОСОБА_4 зі сторони суміжників у добровільному порядку чи у порядку виконання рішення. Також даний факт підтверджується схематичним планом земельної ділянки позивачів, складений за результатами робіт виконання договору №5103-11 від 02.08.2011 року, про відновлення меж земельної ділянки на місцевості із зображенням захватів земельної ділянки зі сторони суміжних землекористувачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Прокуратурою Вінницької області 13.06.2013 була надана відповідь та підтверджено факт самовільного захоплення відповідачами частини земельної ділянки позивачів.

Так, 18.11.2011 Держкомземом у Вінницькій області був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_2 при використанні земельних ділянок по АДРЕСА_1 , якою встановлено самовільне використання частини земельної ділянки, що належить на праві власності позивачу, про що складено акт, також і існує захват земельної ділянки площею з боку ОСОБА_3 - 0,0054 га (а.с. 14 - 16).

22.11.2004 відповідач ОСОБА_2 придбала за 9720 гривень у ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,0986га в межах за планом, що розташована на території Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, а саме: за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_7 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ВН, виданого Вінницько-Хутірською сільською радою 12 березня 1998 року на підставі рішення 6 сесії 22 скликання Вінницько-Хутірської сільської ради від 29 травня 1995 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 469, що підтверджується копією договору купівлі продажу (а.с. 34).

06 червня 2005 року на підставі вказаного договору купівлі- продажу відповідач ОСОБА_2 отримала у Вінницькому районному відділі земельних ресурсів державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН № 169863, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (а.с. 40).

Після отримання правовстановлюючого документа на земельну ділянку відповідач побудувала паркан, огородивши таким чином свою земельну ділянку, відповідно до плану її розташування.

Згідно ч.1 cт.317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 cт. 152ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Земельна ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , була приватизована нею у 2007 році, тобто набагато пізніше, ніж земельна ділянка відповідача ОСОБА_2 і відповідач не могла перешкоджати позивачу у використанні земельної ділянки, частка якої належить їй на праві власності, з огляду на що в задоволенні позову слід відмовити.

Суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09.12.1994 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р.).

Такі висновки також викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі № 607/9865/16-ц.

Керуючись ст. 152 ЗК України, ст. 317 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 110, 259, 264, 265, 268, 273 274 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Головне управління держгеокадастру у Вінницькій області про усунення перешкод в користуванні власністю відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Бондаренко