Рішення № 10705885, 29.07.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-2324/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2010 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань Давидової В.М., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В :

08 липня 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей посилаючись на те, що з відповідачем по справі вона перебувала у шлюбі з лютого 2001 року. Від цього шлюбу вони мають дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є інвалідом дитинства.

06 квітня 2009 року шлюб між ними було розірвано.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Не виконує свої батьківські обовязки, передбачені законодавством.

Відповідач працює, але не офіційно і перебуває на обліку в центрі зайнятості, на його утриманні ні кого не має.

Позивач не працює, доглядає за дитиною-інвалідом.

На підставі викладеного позивач прохає суд стягнути на її користь з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги.

Відповідач позов визнав в повному обсязі та вказав, що знає про свій обовязок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ксерокопії свідоцтва про розірвання шлюбу, вбачається, що сторони розірвали шлюб 06 квітня 2009 року (а.с.№11).

Із ксерокопії свідоцтва про народження на ОСОБА_4 (а.с.№09), вбачається, що дійсно ОСОБА_4, народилася 20 грудня 2000 року і в графі «Батько» вказано ОСОБА_3, тобто відповідач по справі, а в графі «Мати» зазначено ОСОБА_2, позивач по справі.

Із ксерокопії свідоцтва про народження на ОСОБА_5 (а.с.№10), вбачається, що дійсно ОСОБА_5, народився 01 вересня 2005 року і в графі «Батько» вказано ОСОБА_3, тобто відповідач по справі, а в графі «Мати» зазначено ОСОБА_2, позивач по справі.

Також, згідно довідки Миколаївської сільської ради Лозівського району Харківської області (а.с.№15), вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 і має такий склад сімї: ОСОБА_3 чоловік, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 дочка, ОСОБА_5 син, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні було зясовано, що позивач знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення в Лозівському районі і отримує допомогу по дітям-інвалідам, в розмірі 864,00 грн. (а.с.№14).

Крім того, в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобовязані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: « Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що «Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім»ї разом з батьками або в сім»ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.» Згідно статті №12 цього закону вказано, що « Виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоров»я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне положення позивача, відповідача.

На підставі викладеного, суд знаходить позов позивача таким, що підлягає задоволенню.

У своїй позовній заяві позивачем не заявлено, про допуск негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з відповідача в межах платежу за один місяць.

Однак, суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює прядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 130, 169, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ч. 2 ст. 84, ст.ст. 180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України; та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»; ст.51 Конституції України; . В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року; ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року; ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено

ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито»; суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісяця, починаючи з дня звернення до суду 08 липня 2010 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (пятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Т.О.Каращук