Справа № 2-997/10
КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
06 серпня 2010 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ГУСАР П.І.,
при секретарі - ІВАШКІНІЙ Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської райдержадміністрації Харківської області про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення, за шкоду, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2009 рік у розмірі 2 925 грн., -
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1, звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської райдержадміністрації Харківської області, в якому просить суд зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення, за шкоду, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2009 рік у розмірі 2925 грн., відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач мотивувала свої вимоги тим, що вона віднесена до 2-ї категорії громадян, евакуйованих в 1986 році із зони відчуження ЧАЕС, і згідно частини ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.12.1991 року із змінами та доповненнями, їй гарантовано одноразову компенсацію за шкоду здоровю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. На обліку знаходиться в Управління праці та соціального захисту населення Красноградської райдержадміністрації Харківської області, до якого 23.12.2009 року нею була подана заява про перерахунок та виплату належної одноразової компенсації за шкоду здоровю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 5-ти мінімальних заробітних.
Листом Управління праці та соціального захисту населення Красноградської райдержадміністрації Харківської області № 08-23/03 від 03.01.2010 року ОСОБА_1, була надана відповідь, в якій було зазначено, що передбачена законом щорічна допомога на оздоровлення здійснюється у розмірах, визначених постановою КМ України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Управління неодноразово зверталося до Мінпраці, Мінфіну України про надання розяснень, щодо розмірів соціальних виплат, на що надходили розяснення про те, що «починаючи з 1996 року соціальні виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розміри яких відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» залежать від розміру мінімальної заробітної плати і здійснюються в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а передбачена одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи здійснюється у розмірах, визначених постановою КМ України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», після чого позивач був вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду.
В запереченнях УПСЗН Красноградської РДА зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», міністерство праці, як головний розпорядник бюджетних коштів, безпосередньо не здійснює соціальні виплати постраждалим громадянам і відповідно не має кошторисних призначень на здійснення зазначених виплат та реєстраційних рахунків для об лікування коштів для здійснення виплат громадянам. В попередні роки компенсаційні виплати від мінімальної заробітної плати були призупинені законами України про Державний бюджет. Виконуючи Закон України про Державний Бюджет на відповідний рік, здійснює видатки на реалізацію положень Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України.
В судове засідання позивач та представник відповідача не зявились, про місце та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, але надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
В наданій заяві ОСОБА_1, наполягала на своїх позовних вимогах. В позовній заяві вказала, що вона віднесений до до 2-ї категорії громадян, евакуйованих в 1986 році із зони відчуження ЧАЕС, і згідно частини ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.12.1991 року із змінами та доповненнями, їй гарантовано одноразову компенсацію за шкоду здоровю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат., а тому просить задовольнити свої позовні вимоги.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є евакуйованою в 1986 році із зони відчуження ЧАЕС (категорія 2), що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 05.04.2009 року , та що відповідачем не заперечується.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 8 ст. 8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, підлягають задоволенню частково, виходячи із наступного .
Згідно із ч. 4 ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28 лютого 1991 року ( із змінами та доповненями) ( далі Закон № 796), особам, визначеним у цій статті повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах:
абз. 2 інвалідам І і ІІ групи виплачується 5 (пять) мінімальних заробітних плат;
абз. 3 інвалідам ІІІ, дітям-інвалідам - 4 (чотири) мінімальні заробітні плати;
абз. 4 учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії - 5 (пять) мінімальних заробітних плат;
абз. 5 учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІІ категорії - 3 (три) мінімальні заробітні плати;
абз. 6 кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків 3 (три) мінімальні заробітні плати;
абз. 7 евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей - 3 (три) мінімальні заробітні плати.
Тому, відповідно до зазначеного, а саме абз. 7 ч. 4 вказаної статті, суд вважає, що щорічно позивачу повинна була виплачуватися допомога на оздоровлення в розмірі 3-х, а не 5-ти мінімальних заробітних плат.
Дана допомога, згідно чинного законодавства, виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. (ч. 5 ст. 48 Закону 796).
При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги. (ч. 7 ст.48 Закону 796).
У січні 2009 року, розмір мінімальної заробітної плати був встановлений в такому розмірі:
605,00 грн.
01.01.2009-31.03.2009р.
Закон України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835 VІ від 26.12.2008р .(ст.55)
625,00 грн.
01.04.2009-30.06.2009р.
Закон України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835 VІ від 26.12.2008р .(ст.55)
630,00 грн.
01.07.2009-30.09.2009р.
Закон України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835 VІ від 26.12.2008р .(ст.55)
650,00 грн.
01.10.2009-31.10.2009р.
Закон України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835 VІ від 26.12.2008р .(ст.55)
744,00 грн.
01.11.2009-31.12.2009р.
Закон України « Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646 VІ від 20.10.2009р (ст. 2)
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та членів їх сімей, пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня(ст. 48 Конституції України), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних Законів, відповідно до вимог ст. 22 Конституції України , не допускається.
Відповідач, посилаючись на Закон України «Про державний бюджет України на 2009 рік» проігнорував рішення КС України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 року, яким надав остаточну правову оцінку про неконституційність окремих положень Законів України «Про державний бюджет на певні роки». Зазначеними законами не можуть вноситися зміни, зупинятися дії чинних законів України та встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, скасовувати їх, так як дані дії скасовують або обмежують права і свободи людини.
Таким чином, виходячи із зазначеного рішення Конституційного Суду України, в 2009 році органи соціального захисту населення повинні були здійснювати виплату одноразової компенсації за шкоду здоровю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 3-х мінімальних заробітних плат, визначених базовим законом, в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
На 2009 рік ніяких змін у вказаний закон внесено не було.
Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зменшувати встановлені цим законом конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій. Навпаки, частиною 1 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що конкретні розміри усіх доплат, пенсій і компенсацій передбачених цим Законом, підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
При цьому суд приймає до уваги, що зазначені виплати одноразової компенсації за шкоду здоровю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи., здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обовязок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.
Перевіряючи правомірність дії органів соціального захисту населення щодо здійснення виплат одноразової компенсації за шкоду здоровю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає за необхідне застосовувати законодавство, яке діяло на час їх вчинення, виходячи з наступного. Така позиція ґрунтується на приписах ч. 2 ст. 152 Конституції України та Рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року.
Після рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року положення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» залишилося в редакції базового закону, тобто громадянам, евакуйованим в 1986 році із зони відчуження ЧАЕС 2-ї категорії, і згідно частини ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.12.1991 року із змінами та доповненнями, їй гарантовано одноразову компенсацію за шкоду здоровю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 3-х мінімальних заробітних плат. Таке ж положення закону діяло і на момент проведення відповідних виплат позивачеві.
Крім того, задовольняючи частково позов, суд враховує, що виходячи із способів захисту порушеного права, суд, встановивши наявність протиправної поведінки субєкту владних повноважень має зобовязати його до правової поведінки, шляхом покладення певного обовязку, в даному випадку здійснення нарахування та виплати одноразової компенсації за шкоду здоровю, з урахуванням фактично здійснених виплат, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи., ОСОБА_1
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 4, 8, 15, 57-60 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково .
Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Красноградської РДА Харківської області забезпечити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення на користь ОСОБА_1, як евакуйованої в 1986 році із зони відчуження за шкоду, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2009 рік у відповідності до ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991 року із змінами та доповненнями, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області держмито на користь держави в сумі 08 (вісім) грн. 50 коп., які перерахувати на розрахунковий рахунок № 31410537700301, МФО 851011, одержувач: УДК у Красноградському районі 22090100, код одержувача 24134389, банк одержувача ГУДКУ в Харківській області.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Красноградського районного суду Харківської області за позовом ОСОБА_1 в розмірі 37 (тридцять сім) грн. на р/р 31216259700300, МФО 851011, одержувач: УДК у Красноградському районі, код ЄДРПОУ - 24134389.Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються в апеляційний суд Харківської області через Красноградський районний суд.
Суддя
Судове рішення № 10704704, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області) було прийнято 06.08.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-997/10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: