Рішення № 10703405, 03.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

03.08.10                                                                                           Справа№ 17/106(10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватної агрофірми “Дністер”, м. Миколаїв

до відповідача: Фермерського господарства “Агро-Галичина”, с. Зарудці

про: стягнення 40 328,89 грн.

Представники:

Від позивача: Савка Б.П. –голова (Доручення № 3 від 02.08.2010р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватної агрофірми “Дністер”, м. Миколаїв до Фермерського господарства “Агро-Галичина”, с. Зарудці про стягнення 40 328,89 грн.

Ухвалою суду від 26.07.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.08.2010р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Явку представника відповідача в судове засідання не забезпечено. На адресу суду повернувся поштовий конверт із копією Ухвали суду від 26.07.2010 р., направлений на вказану у позовній заяві та довідці з ЄДРЮО та ФОП адресу Фермерського господарства “Агро-Галичина”: Львівська обл., Жовківський р-н., с. Зарудці. Як зазначено у довідці поштового відділення –за зазначеною адресою не знаходиться..

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України в інформаційних листах № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” та № 01-8/123 від 15.03.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”)

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

За усною домовленістю між сторонами в період з 18.04.2007р. по 02.07.2007р. ПАФ “Дністер” передало ФГ “Агро-Галичина” гусенят та каченят на загальну суму 67 258,50 грн., що підтверджується представленими суду Видатковими накладними із підписами повноважних представників сторін, а саме: № РН-0001140 від 26.04.2007р. на суму 3 600,00 грн.; № РН-0001195 від 30.04.2007р. на суму 7 470,00 грн.; № РН-0001636 від 04.06.2007р. на суму 13 795,00 грн.; № РН-0001916 від 25.06.2007р. на суму 15 760,00 грн.; № РН-0001294 від 10.05.2007р. на суму 5 920,00 грн.; № РН-0001315 від 14.05.2007р. на суму 3 000,00 грн.; № РН-0001314 від 14.05.2007р. на суму 7 875,00 грн.; № РН-0001073 від 19.04.2007р. на суму 4 000,00 грн. та № РН-0002048 від 02.07.2007р. на суму 15 438,50 грн. Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджено довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (оригінали накладних та довіреностей оглянуто судом в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

Як зазначає позивач у позовній заяві відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 27 255,12 грн. Залишок заборгованості станом на 31.12.2009р. складає 40 003,38 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом звіряння взаємних розрахунків за період січень 2008р. –грудень 2009р.

25.03.2010р. позивач направив на адресу відповідача Претензію із вимогою в семиденний строк з моменту її отримання сплатити заборгованість за отриманий товар.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивач, із посиланням на ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 325,50 грн. 3% річних.

Загальна сума позовних вимог складає 40 328,88 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом. Згідно ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Факт прийняття відповідачем до виконання замовлення підтверджується підписом повноважного представника Фермерського господарства “Агро-Галичина” в графі “Отримав” на видаткових накладних.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем направлялась на адресу відповідача претензія, із проханням в семиденний строк з моменту її отримання сплатити заборгованість за поставлений товар. Проте, викладену у претензії вимогу відповідач не задоволив.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов’язання щодо оплати товару суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 181, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з Фермерського господарства “Агро-Галичина” (80376 Львівська область, Жовківський район, с.Зарудці. Код ЄДРПОУ 33250078) на користь Приватної агрофірми “Дністер” (81600 м.Миколаїв, вул.. Лисенка,38. Код ЄДРПОУ 03762064) 40 003,38 грн. основного боргу, 325,50 грн. 3% річних, всього –40 328,88 грн.; 403,28 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя