Рішення № 10703386, 03.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

03.08.10                                                                                           Справа№ 30/77

за позовом: ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача: ЛМКП «Львівтеплоенерго», м.Львів          

про стягнення 29182805,84 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від позивача: Працьовита С.М.

Від відповідача: Негря Г.Ю.

Суть спору:

Позов заявлено ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м.Київ до ЛМКП «Львівтеплоенерго», м.Львів про стягнення 29182805,84 грн.

Ухвалою господарського суду від 05.05.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 08.06.2010 року.

В судовому засіданні 08.06.2010р. оголошувалась перерва до 03.08.2010р.

Представник позивача в судове засідання з"явився, вимоги ухвали суду виконав, позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання з"явився, подав відзив на позов №39-1282 від 07.06.2010р., яким позовні вимоги визнав, однак штрафні санкції просить суд не застосовувати.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/08-1565-ТЕ-21 від 29.09.2008р.

Згідно умов вищевказаного договору позивач (постачальник) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) протягом жовтня-грудня 2008р, січня-вересня 2009р. природний газ на умовах і строки визначені договорами, а останній, в свою чергу прийняти та своєчасно сплатити поставлений природний газ, згідно умов договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу природній газ на загальну суму 133 825 218,42 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.6.1 договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата повністю не здійснена, в результаті чого, станом на день подання позову, у відповідача виникла заборгованість в сумі 21738813,92 грн. що підтверджено актом звірки розрахунків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.7.2 договору, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно розрахунку становить 2230323,80 грн. та підлягає стягненню.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 4268960,04 грн. та 3% річних на загальну суму 944708,08 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Згідно ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов”язання. Однак, оскільки відповідачем не подано належних доказів в підтвердження наведених в клопотанні обставин, що ускладнюють виконання рішення, зокрема, відсутності грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості, що, в свою чергу, унеможливлює об”єктивно оцінити фінансовий стан підприємства та ступінь вини у виникненні спору, суд дійшов висновку в задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій відмовити.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст.179,193, 216 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

г. . ВИРІШИВ:

1.

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів, вул.Д.Апостола,1 (р/р 26002300007373 в ЛФ АКБ «Форум», МФО 385509, ЄДРПОУ 05506460) на користь дочірньої компанії “Газ України” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ, вул.Шолуденка,1 (р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», м. Київ, МФО 300465, код ЄДПРОУ 31301827) – 21738813,92 грн. основного боргу, 2230323,80 грн. пені, 944708,08 грн. –3% річних, 4268960,04 грн. інфляційних нарахувань, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя