Рішення № 10703379, 05.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

05.08.10 Справа№ 17/100 (10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: СПД-ФО ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: ТзОВ “Реннова”, м. Львів

про: стягнення 7 992,64 грн.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 приватний підприємець; ОСОБА_2 представник (Довіреність № 1292 від 07.10.2009р.)

Від відповідача: не зявився

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява СПД-ФО ОСОБА_1, м. Львів до відповідача Т ТзОВ “Реннова”, м. Львів про стягнення 7 992,64 грн.

Ухвалою суду від 14.07.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.07.2010р.

В судовому засіданні 27.07.2010р. представник позивача заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги в частині суми основного боргу визнав, проти стягнення штрафних санкцій заперечив. Письмового відзиву на позовну заяву відповідач суду не надав.

Для надання сторонам можливості врегулювати спір в добровільному порядку в судовому засіданні 27.07.2010р. оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 05.08.2010р. позивач позов підтримав.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

26.11.2008р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 01/26/11, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобовязання виготовити та поставити відповідачу гофрокартон в листах марки КГ-2, а в разі необхідності картонну продукцію інших марок, а відповідач у свою чергу зобовязався прийняти та оплатити вказаний товар.

На виконання договірних зобовязань позивачем здійснено поставку партії гофрокартону відповідачу на загальну суму 8 399,16 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 1226 від 26.12.2008 р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

У п. 2.3. Договору сторони погодили, що розрахунок за поставлений товар відповідач повинен здійснити протягом 14 банківських днів з моменту отримання товару.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару в розмірі 1 899,16 грн. (банківські виписки від 15.01.2009р., 22.01.2009р. із зазначенням призначення платежу “оплата за гофрокартон зг.рах. б/н від 29.12.2008р.”; від 24.04.2009р. та від 29.04.2009р. із зазначенням призначення платежу “оплата за гофрокартон зг.дог. № 01/26/11 від 26.11.2008р.”)

Відповідно до підписаного сторонами Акту звіряння розрахунків станом на 31.08.2009р. прострочена заборгованість ТзОВ “Реннова” перед позивачем становила 6 500,00 грн.

16.10.2009р. позивач направив на адресу відповідача лист № 1016 від 15.10.2009р. із вимогою у дводенний строк з моменту отримання листа сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 6 500,00 грн. Однак, як встановлено в судовому засіданні, викладена у листі вимога залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

За порушення строків оплати товару позивач із посиланням на ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 1 003,66 грн. інфляційних втрат та 288,98 грн. 3 % річних.

При дослідженні розрахунку позовних вимог судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку при визначенні ціни позову. Згідно здійсненого судом розрахунку загальна сума позовних вимог становить 7 792,64грн.

Окрім заборгованості за поставлений товар позивач просить суд стягнути з відповідача суму здійснених витрат на послуги адвоката в розмірі 2 000,00 грн. На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем надано суду Договір № 01-17/05/2010 про надання правової допомоги (господарські справи) від 17.05.2010р. та Виписку по особовому рахунку від 14.05.2010р. про оплату за надання юридичних послуг на суму 2 000,00 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки № 01/26/11 від 26.11.2008р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобовязань щодо оплати отриманого від позивача товару відповідач належно не виконав.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобовязання щодо оплати товару суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем понесені витрати на оплату послуг адвоката по розгляду даної справи в сумі 2 000,00 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи Договір № 01-17/05/2010 про надання правової допомоги (господарські справи) від 17.05.2010р. та Виписку по особовому рахунку від 14.05.2010р. про оплату за надання юридичних послуг на суму 2 000,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з ТзОВ “Реннова” (79625, м. Львів, вуя. Городоцька, 357. Код ЄДРПОУ 23885171) на користь СПД-ФО ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 6 500,00 грн. основного боргу, 1 003,66 грн. інфляційних втрат, 288,98 грн. 3 % річних, всього 7 792,64грн.; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя