Рішення № 10703028, 30.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/15230.06.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Центр»про стягнення 101135,98 грн. за участю представників позивача –не з’явився, відповідача – Чебана А.Ю., довіреність №21 від 10.06.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 69787,20 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 4702,82 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 16972,33 грн. інфляційної складової боргу, 3520,12 грн. 3% річних, 6 1253,51 грн. пені, а загалом 101135,98 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання електричної енергії № 51042 від 07.04.2008 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.05.2010 року.

У судовому засіданні 19.05.2010 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечував, та просив в задоволені позову відмовити.

У судовому засіданні 19.05.2010 року оголошувалася перерва на 16.06.2010 року.

У судовому засіданні 16.06.2010 року представник відповідача надав доповнення до відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання 30.06.2010 року не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Центр»(споживач) 07.04.2008 року укладено договір про постачання електричної енергії № 51042, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємною частиною.

Договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2008 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно п.5 додатку №2.1 до договору щомісячно 20 числа споживач зобов’язується направляти уповноваженого представника до постачальника для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою. Крім цього, споживач надає підписані акт приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Відповідно до п.13 додатку №2.1 до договору споживач до 1 числа поточного місяця здійснює оплату вартості активної електричної енергії поточного розрахункового періоду платежем розміром 100% від заявленого (договірного) обсягу активної електричної енергії на поточний розрахунковий період.

Додатком №5б до договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачем затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України №19 від 17.01.2002р.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.07.2008р. по 01.03.2010р. виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію, яка станом на 01.03.2010р. складала 69787,20 грн., та за період з 01.06.2008р. по 01.03.2010р. виникла заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію, яка станом на 01.03.2010р. складала 4702,82 грн.

Поясненнями відповідача, поданими позивачем рахунками-розшифровками активної та реактивної електроенергії, на підставі актів

приймання-передачі товарної продукції та довідки про надходження коштів в погашення боргу за спожиту від АК «Київенерго»електроенергію, стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором активної електричної енергії на суму 69787,20 грн., реактивної електричної енергії на суму 4702,82 грн., а також факт користування відповідачем цією електричною енергію.

Однак, до порушення провадження у справі відповідачем було сплачено основний боргу у розмірі 74490,02 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів в погашення основного боргу за спожиту від АК «Київенерго»електроенергію.

За таких обставин, в позові в частині вимог про стягнення 69787,20 грн. боргу за спожиту активну електроенергію та 4702,82 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, слід відмовити у зв’язку зі сплатою цієї суми до подання позову.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати електричної енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 16972,33 грн. інфляційної складової боргу, 3520,12 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.4.2.2 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатками «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 6153,51 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати спожитої активної електричної енергії за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 266,46 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 62,18 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Центр»(01032, м. Київ, вул. Вєтрова, буд. 11, код 32000881) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 16 972 (шістнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят дві) грн. 33 коп. інфляційної складової боргу, 3 520 (три тисячі п’ятсот двадцять) грн. 12 коп. 3% річних, 6 153 (шість тисяч сто п’ятдесят три) грн. 51 коп. пені, 266 (двісті шістдесят шість) грн. 46 коп. державного мита та 62 (шістдесят дві) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С. Чебикіна