Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 570/2466/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2022 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Венгерчук А.О.
при секретарі - Пономаренко Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
АТ "Альфа-Банк" звернулося до Острозького районного суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 192698,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.06.2020 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено оферту на укладення угоди про надання кредиту №491027594, відповідно до якої відповідач отримав кредит у сумі 173969,54 грн.
За умовами договору відповідач взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених у договорі, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитними коштами, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі.
Посилається на те, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконує належним чином, не здійснює платежів в рахунок погашення сум кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим станом на 30.06.2022 утворилась заборгованість за кредитом в сумі 192698,90 грн., з яких: прострочена заборгованість за наданим кредитом 136569,33 грн. та по відсотках 56129,57 грн.
Зазначаючи про те, що відповідач порушив умови договору по поверненню коштів та посилаючись на ст. 526, 527, 530, 599 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також понесені ним судові витрати у розмірі 2890,48 грн.
Ухвалою від 31.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до положень ч.2, 3 ст. 274, ч. 5 ст. 279ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено сторонам строки для подання відповідних заяв по суті справи.
В судове засідання представник позивача не з`явився, в поданій до суду заяві позов підтримав та просить розглянути справу без його присутності. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Отже, відповідач будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом на надання відзиву.
Згідно з ч. 1 ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, за клопотанням представника позивача та керуючись ст. 280 ЦПК України, суд дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно із ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, вважає, що позов АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно акцепту пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення угоди про надання кредиту №491027594 від 15.06.2020 та оферти на укладення угоди про надання кредиту №491027594 від 15.06.2020, між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 173969,54 грн. зі сплатою 39,90 % річних на строк 36 місяців. (а.с.32)
Оферта на укладення угоди про надання кредиту №491027594 від 15.06.2020, акцепт пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення угоди про надання кредиту АТ «Альфа-Банк» №491027594 від 15.06.2020 по суті є кредитним договором, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .
Зі змісту зазначеного кредитного договору встановлено, що ОСОБА_1 підтвердив своїм особистим підписом, що згідний з публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладення угоди про надання споживчого кредиту.
У оферті та акцепті визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов`язань та інші.
Додатком №1 до угоди про надання кредиту №491027594 від 15.06.2020 є узгоджений сторонами графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх сукупних послуг. (а.с.33-34)
Як встановлено із розрахунку заборгованості станом на 30.06.2022 у ОСОБА_1 існує заборгованість за договором кредиту №491027594 від 15.06.2020 у розмірі 192698,90 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 136569,33 грн., заборгованості за відсотками 56129,57 грн. (а.с.20)
Згідно наданої банком виписки по рахунку відповідача вбачається, що після укладення договору, ОСОБА_1 користувався наданими банком кредитними коштами в межах розміру кредитного ліміту, здійснював часткове погашення заборгованості за наданим кредитом, проте допустив прострочення погашення заборгованості. (а.с.21-31)
Отже, банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві, а відповідач умови договору не виконує належним чином.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами з приводу отримання відповідачем кредиту у АТ "Альфа-Банк".
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобовязальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 ст.11ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1049ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 612ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст.1054ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Водночас, при вирішенні спору судом взято до уваги, що відповідачем було порушено обов`язок з повернення кредитних коштів, що підтверджується розрахунком заборгованості, а відтак у позивача виникло право вимагати повернення частини позики, що залишилася в розмірі 136569,33 грн.
Надаючи оцінку обґрунтованості та доведеності заявленої позивачем суми заборгованості, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 76, ч. 2 ст. 77ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно з розрахунком заборгованості, який долучений до позовної заяви. Відповідність розрахунку не була спростована відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при винесені рішення суд керується розрахунком позивача.
Крім того, долучений до позову розрахунок також вказує, що відповідач користувався грошовими коштами, здійснював погашення заборгованості, а отже, прийняв запропоновані банком умови щодо розміру кредитного ліміту. Факт користування відповідачем кредитними коштами з використання платіжного засобу не спростовано відповідачем іншими належними доказами.
Отже, враховуючи, що відповідач повністю зобов`язання по погашенню боргу по тілу кредиту не виконав, чим порушив вимоги ст.ст.1049, 1054 ЦК України, позивач має право вимагати стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 136569,33 грн.
Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а отже з відповідача на користь позивача слід стягнути тіло кредиту в розмірі 136569,33 грн., а тому позовні вимоги АТ "Альфа-Банк" в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Кредитним договором визначено, що ОСОБА_1 отримав кредит зі сплатою 39,90% річних.
На підтвердження зазначених тверджень до матеріалів справи позивачем додано анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції від 15.06.2020, акцепт пропозиції на укладення угоди про надання кредиту, оферту на укладення угоди про надання кредиту від 15.06.2020, які підписані сторонами.
Також в судовому засіданні з розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що станом на 30.06.2022 заборгованість по процентам за користування кредитом становила 56129,57 грн. і на даний час відповідачем не сплачена.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.141ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України,
вирішив :
позов АТ «Альфа-Банк» (місце знаходження: м. Київ вул. Велика Васильківська, ідентифікаційний код 23494714) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Альфа-Банк" (м. Київ вул. Велика Васильківьська,100, ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, п/р НОМЕР_1 ) заборгованість за кредитним договором у розмірі 192698 (сто дев`яносто дві тисячі шістсот дев`яносто вісім) грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 2890,48 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 31.10.2022.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.
Судове рішення № 107027311, Острозький районний суд Рівненської області було прийнято 31.10.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 570/2466/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: