Рішення № 10701152, 06.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.10р.Справа № 14/72-10(7/137-09) За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспіль, Київська обл., 08307

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Автобусний завод", 51927, вул. Стасова, 79, м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.

про стягнення 30460,19 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача Резнікова В.О. - представник за довіреністю від 01.12.2009 року

Від відповідача Шевченко Д.В. - юрисконсульт за довіреністю від 11.01.2010 року

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспіль, Київська обл., звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Автобусний завод", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл., про зобов'язання виконати роботи з ремонту автобусу Ікарус-260, державний номер АІ 55-32 АТ та стягнення неустойки в сумі 27832,11 грн.

24.09.2009 року до суду поступила заява позивача за № 35-08-1787 від 16.09.2009 року про збільшення позовних вимог, в якій позивач уточнює позовні вимоги в частині стягнення пені і просить суд стягнути з відповідача пені в сумі 25382,79 грн., штрафу в сумі 16603,44 грн.

06.07.2010 року до суду поступила заява за № 35-22/3-166 від 02.07.2010 року про зменшення позовних вимог, в якій позивач уточнює позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 8394,54 грн. - штрафу, 22065,65 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором від 13.11.2008 року № 02.2-24.4ТО-14 про виконання робіт з ремонту автобусів щодо виконання робіт по ремонту автобуса Ікарус-260, державний номер АІ 55-32 АТ, у встановлений договором строк. Неустойка, яка складається з штрафу та пені, заявлена на підставі п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Коваль Л.А.) позов задоволено частково та зобов'язано відповідача в строк до 31.10.2009 року виконати роботи на користь позивача з ремонту автобусу Ікарус-260, державний номер АІ 55-32 АТ, та стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. - витрат на держмито, 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2010 року вказане рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2009 року у справі № 7/137-09 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки, в решті вимог - рішення залишено без змін.

В частині стягнення неустойки справу № 7/137-09 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Розпорядженням В.о. голови суду від 05.02.2010 року розгляд справи № 7/137-09 в частині стягнення неустойки доручено судді Панна С.П.

Відповідач у відзиві на позов від 06.07.2010 року зазначає, що:

- право на використання другої частини авансового платежу виникло у відповідача лише 25.11.2009 року, тоді як позивач з позовом звернувся 18.06.2009 року;

- позивачем не повідомляв відповідача про готовність до ремонту другого автобусу, тобто другий автобус не був готовий до ремонту, не був переданий відповідачу і останній не міг прострочити термін його ремонту;

- затримка ремонту першого автобусу була обумовлена незалежними від відповідача причинами, а саме відсутністю електропостачання, що підтверджується актом збереження пломб від 04.02.20009 року. Крім того, ТОВ "ДАЗ" постраждало внаслідок світової фінансової кризи, про що свідчить акт державного виконавця Вишняка С.В., складений на підприємстві;

- зазначаючи в тексті акту здачі-прийому виконаних робіт від 05.11.2009 року про відсутність претензій щодо виконаних відповідачем робіт, позивач фактично підтвердив відсутність претензій до строків їх виконання, тобто зобов'язання з ремонту першого автобусу є припиненим належним виконанням.

Ухвалою суду від 11.03.2010 провадження у справі № 14/72-10(7/137-09) було зупинено.

Ухвалою суду від 22.06.2010 року провадження у справі було поновлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін, у справі оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

13.11.2008 року позивач (ДП "Бориспіль") і відповідач (ТОВ "Дніпровський автобусний завод") уклали договір на виконання робіт з ремонту автобусів № 02.2-24.7ТО, згідно п. 1.1 якого, виконавець (відповідач) зобов'язався виконати на замовлення замовника (позивач) роботи з ремонту пасажирських автомобілів (ремонт автобусів), а замовник взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати виконані роботи згідно зі специфікацією, яка наведена нижче:

- ремонт автобусу Ікарус-260, державний номер № АІ 56-34 АТ (інв. № 26142) на суму 97725,00 грн. без ПДВ;

- ремонт автобусу Ікарус-260, державний № АІ 55-32 АТ (інв. № 26141) на суму 99935,00 грн. без ПДВ.

Вартість роботи двох автобусів без ПДВ становить 197660,00 грн., ПДВ 20% - 39532,00 грн., всього до сплати за договором 237192,00 грн., та переліком робіт, які зазначені в додатку № 1, який є невід'ємними частинами договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2009 року (п. 7.7 договору).

Згідно п. 2.2 договору, роботи виконуються згідно з переліком робіт протягом 50 календарних днів на кожний автобус після перерахування замовником авансу на розрахунковий рахунок виконавця. Виконання робіт починається з дня отримання авансового платежу в повному обсязі. Автобуси ремонтуються по черзі з перервою в три тижні для вводу в експлуатацію першого автобусу та підготовки в ремонт другого.

Відповідно до п. 2.6 договору, після виконання робіт виконавець надсилає замовнику письмове повідомлення про завершення робіт разом з актом виконаних робіт. Протягом п’яти робочих днів після отримання повідомлення замовник повинен підписати акт виконаних робіт, до якого додається перелік виконаних робіт, або дати мотивовану відмову в підписанні.

Після підписання уповноваженими сторонами акту виконаних робіт та здійснення замовником повного розрахунку за виконані роботи, автобус видається особі, уповноваженій замовником на отримання автобусу за наявності в нього довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (п.2.9 договору).

За умовами п. 4.1 договору, загальна сума договору складає 237 192,00 грн.

Відповідно до п. 4.3, п. 4.4 договору після підписання договору та письмового повідомлення про готовність до відправки автобусу замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 50% ціни договору, що становить 118596, 00 грн. Решту - 50% суми договору замовник сплачує протягом п’яти робочих днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Як встановлено матеріалами справи, 10.02.2009 року позивач повідомив відповідача листом за № 01-22-370 про готовність відправки автобусу Ікарус-260, держ. № АІ 55-32 АТ для виконання робіт згідно договору (а. с. 20).

12.02.2009 року позивач сплатив відповідачу авансовий платіж у розмірі 50% від суми договору, що становить 118596,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 811 (а. с. 21).

Відповідно до акту приймання-передачі № 2-1 від 17.02.2009 року відповідач прийняв від позивача в ремонт автобус Ікарус-260 держ. № АІ 55-32 АТ (а. с. 22).

Позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язання по ремонту автобусу у встановлений договором строк, що і є причиною спору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вже було вищезазначено -, аванс в сумі 118594,00 грн. було перераховано 12.02.2009 року, тобто строк виконання робіт до 03.04.2009 року.

В порушення умов договору, відповідач лише 05.11.2009 року виконав обумовлені договором роботи з ремонту автобусу Ікарус-260, державний АІ 55-32 АТ та 05.11.2009 року повернув вказаний автобус позивачу, що підтверджується прийомо-здавальним актом № 8 від 05.11.2009 року та актом здачі-прийому виконаних робіт від 05.11.2009 року, які є в матеріалах справи. Ціна ремонту автобусу складає 119922,00 грн., отже відповідач (виконавець) прострочив зобов'язання по ремонту автобусу на 216 днів.

Відповідно до п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, в разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням держаного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості

Як встановлено п. 5.3 договору, виконавець в разі допущеного з власної вини прострочення передачі автобусу замовнику, сплачує штраф в розмірі 0,01% від вартості послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони погодили, що виконавець в разі допущеного з власної вини прострочення передачі автобусу, а не прострочення виконання зобов'язань по ремонту автобусу, замовнику сплачує штраф у розмірі 0,01% від вартості послуг.

Вимоги позивача по стягненню з відповідача штрафу в сумі 8394,54 грн. підлягають задоволенню згідно п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, та підтверджуються матеріалами справи.

Стосовно стягнення пені, то в цій частині позовних вимог необхідно відмовити виходячи з наступного:

Як встановлено п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" встановлює, що платники коштів виплачуються на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, який встановлюється по узгодженню сторін.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Як встановлено матеріалами справи, сторони не узгодили стягнення з виконавця будь-якої пені, тому вимоги позивача по стягненню з відповідача пені в сумі 22065,65 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 343, 252, 526, 547, 551, 599 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод" (51927, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79, ідентифікаційний код 33981727) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", ідентифікаційний код 20572069) 8394 (вісім тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 54 коп. - штрафу, 83 (вісімдесят три) грн. 94 коп. - витрат на держмито, 35 (тридцять п'ять) грн. 60 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

СуддяС.П. Панна Дата підписання рішення - 08.07.2010 року.