Рішення № 10701099, 05.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

05.08.2010Справа №2-7/3119-2010

За позовом Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 44; 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, ідентифікаційний номер 19338316)

До відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвабуд" (95000, м. Сімферополь, вул. Маршала Жукова, буд. 33, кв. 9, ідентифікаційний номер 35338358); 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Інвабуд" (95051, м. Сімферополь, вул. Гоголя, буд. 68, кв. 40, ідентифікаційний номер 33530366)

Про стягнення 17 990,64 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Мандзюк М. В. – предст., дов. б/н від 07.06.2010р.

Від відповідачів – 1) не з’явився;

2) не з’явився.

Суть справи: Акціонерний банк "Банк регіонального розвитку" звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвабуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Інвабуд" 17990,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвабуд» своїх обов’язків за кредитним договором №11/19-27-10 від 14.07.2008 р. в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів у сумі 15000,00 грн., які позивач просить стягнути примусово, а також 2663,87 грн. процентів за користування кредитом, 2913,15 грн. пені за прострочення повернення кредиту та 326,77 грн. пені за прострочення сплати процентів. Враховуючи, що виконання обов’язків за кредитним договором було забезпечено укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Інвабуд" договором поруки, позивач просить стягнути заборгованість та неустойку з відповідачів солідарно.

Відповідачі у судове засідання жодного разу не з’явилися, відзив на позов не надали, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

14.07.2008 р. між Акціонерним банком "Банк регіонального розвитку" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвабуд" (Позичальник) був укладений кредитний договір №11/19-27-10, пунктом 1.1 якого передбачено, що Банк надає позичальнику кредит, а Позичальник зобов’язується використати кредит на цілі, зазначені в п. 1.5 цього договору, своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредит Банку.

Згідно з пунктом 1.2 Договору сума кредиту складає 15000,00 грн.

Розмір процентів за користування кредитом складає 25% річних (п. 1.3 Договору).

Відповідно до пункту 1.4 Договору позичальник зобов’язаний повернути Банку кредит згідно графіку, наведеному в додатку 33 до цього договору, кінцевий термін повернення кредиту 13 липня 2009 року.

Кредит надається на поповнення обігових коштів( п. 1.5 Договору).

В розділі 6 Договору сторони передбачили, що за користування кредитом позичальник зобов’язується сплачувати банку проценти у розмірі, що зазначений в пункті 1.3 Договору. Проценти нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця на суму загальної заборгованості по кредиту. Проценти нараховуються щомісяця за період з 1-го числа по останнє число поточного місяця, виходячи з фактичної кількості днів у місяці і у році. Проценти, нараховані за місяць відповідно до пункту 6.1-6.4 цього договору, позичальник зобов’язаний сплачувати щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому вони нараховані. Проценти, нараховані за місяць, в якому повертається вся сума кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня такого повернення.

Матеріали справи свідчать, що меморіальним ордером №746 від 14.07.2008 р. позивач перерахував позичальнику кредитні кошти в сумі 15000,00 грн. (а. с. 17).

В свою чергу, у встановлений термін – до 13 липня 2009 року, кредитні кошти відповідачем повернуті не були, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі про примусове стягнення заборгованості. Крім того, не були сплачені відповідачем і проценти за користування кредитом, внаслідок чого утворилася заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвабуд" перед Акціонерним банком "Банк регіонального розвитку": з повернення кредиту – в сумі 15000,00 грн., зі сплати процентів – в розмірі 2663,87 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 9.1 Кредитного договору сторони передбачили, що за повне або часткове прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня. За повне або часткове прострочення сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі несвоєчасне повернення кредитних коштів та сплату процентів за користування кредитною лінією Позичальник сплачує пеню, яка нараховується на суму простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня.

Як свідчать матеріали справи, на підставі цього пункту позивачем нарахована пеня в сумі 2913,15 грн. за прострочення повернення кредиту та 326,77 грн. пені за прострочення сплати процентів, правомірність обчислення якої перевірена судом та підтверджується матеріалами справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвабуд" не надало суду доказів повернення кредитних коштів в розмірі 15000,00 грн., сплати процентів за користування кредитом в сумі 2663,87 грн. та пені в сумі 2913,15 грн. за прострочення повернення кредиту і 326,77 грн. пені за прострочення сплати процентів, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвабуд" вищевказаних сум в примусовому порядку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в пункті 2.1 кредитного договору сторони передбачили, що належне виконання позичальником зобов’язань по цьому договору забезпечується, зокрема, договором поруки, що укладений з ТОВ БВК «Інвабуд».

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Матеріали справи свідчать, що 14.07.2008 р. між Акціонерним банком "Банк регіонального розвитку" (Банк), Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Інвабуд" (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвабуд" (боржник) був укладений договір поруки №11/19-28-10 «П-1», пунктом 1.1 якого передбачено, що поручитель зобов’язується перед банком у повному обсязі відповідати за виконання боржником зобов’язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі наступного договору, укладеного між банком та боржником: кредитний договір №11/19-27-10 від 14 липня 2008 року, укладений між банком та боржником.

Відповідно до пункту 2.1 цього договору порукою за цим договором забезпечується виконання боржником наступних зобов’язань за основним договором:

- повернення кредиту в повному розмірі у відповідності з умовами основного договору у терміни, встановлені в основному договорі, а також дострокового повернення кредиту у випадках, передбачених основним договором;

- сплати визначених згідно з основним договором процентів та комісійної винагороди;

- сплати неустойки за неналежне виконання основного договору згідно з його умовами.

В пункті 3.5.1 Договору поруки сторони передбачили, що поручитель зобовязаний протягом двох робочих днів від дати отримання повідомлення банку про невиконання юоржником забезпеченого порукою зобовязання виконати відповідне зобовязання, шляхом перерахування всієї суми заборгованості боржника по реквізитах, вказаних банком.

Як свідчать матеріали справи, відповідні повідомлення №19/620 та №19/621 були направлені позивачем на адресу поручителя 05.08.2009 р., однак були залишені ним без задоволення.

За таких обставин, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" про солідарне стягнення заборгованості та неустойки з відповідачів.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідачів відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвабуд" (95000, м. Сімферополь, вул. Маршала Жукова, буд. 33, кв. 9, ідентифікаційний номер 35338358) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Інвабуд" (95051, м. Сімферополь, вул. Гоголя, буд. 68, кв. 40, ідентифікаційний номер 33530366) на користь Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 44; 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, ідентифікаційний номер 19338316) заборгованість за кредитним договором №11/19-27-10 від 14.07.2008 р. в сумі 15000,00 грн., 2663,87 грн. заборгованості по процентам, 2913,15 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 326,77 грн. пені за прострочення сплати процентів, 179,91 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 09.08.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.