Рішення № 10701089, 05.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

05.08.2010Справа №2-23/3747-2010 За позовом Державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" Української Академії аграрних наук (98433, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Чапаєва, 9)

До відповідача Національного інституту винограду і вина "Магарач" (98600, АР Крим, м.Ялта, вул. Кирова, 31)

про стягнення 120 100,58 грн.

                              Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Пісаренко А.В., представ. за довір. №298 від 11.08.2008р.

Від відповідача – Бондаренко С.Л., представ. за довір. №22-2/1 від 11.01.2010р.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором комісії на продаж товару №4 від 14.03.2007р. у сумі 120100,58 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

          Представник позивача у судовому засіданні 05.08.2010р. надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача суму заборгованості за грошовим зобов’язанням за договором комісії у розмірі 177455,58грн. та судові витрати.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому визнав збільшенні позовні вимоги.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

          14.03.2007 року між ДП «Агрофірма «Магарач» (Комітент) та Національним інститутом винограду і вина "Магарач" (Комісіонер) укладено договір №4 комісії на продаж товару.

          Згідно п.1.1 договору в порядку та на умовах, передбачених договором, Комітент доручає комісіонеру, а Комісіонер зобов’язується за плату (винагороду) здійснювати угоди з продажу товару.          

          Відповідно до п.2.1 договору відповідач за договором зобов'язаний реалізувати товар третім особам, щомісячно надавати комітентові звіт про хід виконання доручення, передбаченого умовами цього Договору. Одночасно з подачею звіту передавати комітентові всі кошти, отримані від продажу товару (за вирахуванням сум, що належать комісіонерові у вигляді винагороди і відшкодування витрат). Грошові кошти перераховуються комісіонером на розрахунковий рахунок комітента, або вносяться до каси комітента.

          Відповідно до умов договору, відповідач реалізував товар та 02.06.2010 року на адресу позивача направив звіт комісіонера №22 про реалізацію товару на суму 125817,50 грн., у тому числі винагорода комісіонера - 5716,92 грн. та акт виконаних робіт.

          30.07.2010р. були підписані звіт комісіонера №23 та акти викоаних робіт на суму 64054,00грн., у тому числі винагорода комісіонера – 6699,00грн.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ч.1 ст.1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Відповідач, в порушення своїх договірних зобов’язань, грошові кошти за договором комісії на суму 13374,84грн. не перерахував, визнав борг.

          Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 05.08.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 09.08.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Національного інституту винограду і вина "Магарач" (98600, АР Крим, м.Ялта, вул. Кирова, 31, р/р 35222001000469 в Управлінні Держказначейства в АРК, м.Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 00334830) на користь Державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" Української Академії аграрних наук (98433, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Чапаєва, 9, ід. код 31332064) 177455,58грн. основного боргу, 1774,55грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.