Рішення № 10701080, 26.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

26.07.2010Справа №2-18/2431-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма», м. Київ (04201, м. Київ, шосе Мінське, б. 4; 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, кв. 67).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агротехнологія», смт. Первомайське, Первомайський р-н (вул. Молодіжна, б. 8, смт. Первомайське, Первомайський р-н, 96300).

Про стягнення 24309,90 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма», м. Київ – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агротехнологія», смт. Первомайське, Первомайський р-н – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 24309,90 грн., з яких 14720,36 грн. – сума основного боргу, 1472,04 грн. – сума штрафу, 5536,93 грн. – сума пені, 740,52 грн. - 3% річних, 1840,05 грн. - сума індексу інфляції.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 509, 524-526, 533, 536, 599, 625-629, 655, 692-694 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 22.05.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу № 153. Згідно з умовами Договору, позивач здійснив поставку партій товару (засобів захисту рослин) відповідачу на загальну суму 14720,36 грн., що підтверджується видатковими накладними. Відповідач не виконав свої договірні зобов’язання по оплаті за поставлений товар, у зв’язку з чим, станом на 01.08.2008р., за ним склалася заборгованість у розмірі 14720,36 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

20.05.2010р. від сторін надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди по даній справі (а.с. 29), відповідно до якої сторони просять затвердити мирову угоду на умовах викладених у мировій угоді № 1-2/05 від 17.05.2010р. та припинити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

15.06.2010р. суд відклав розгляд наданої мирової угоди, у зв’язку з тим, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з’явилися, повідомлені були судом про дату та час розгляду справи належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

06.07.2010 року та 26.07.2010 року представники сторін у судове засідання не з’явилися.

26.07.2010 року на адресу суду від позивача надійшов супровідний лист №137-3/07 від 22.07.2010 року, в якому позивач вказує про неможливість забезпечити явку представника у судове засідання та просить розглянути справу за наявними у ній документами.

Строк розгляду справи продовжено заступником голови господарського суду АР Крим у порядку, передбаченому статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними документами.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

22.05.2008 року між ТОВ "Торговий дім "Вассма" (Продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агротехнологія» (Покупець) було укладено договір купівлі –продажу № 153.

Відповідно до розділу 1 договору, останій визначає умови купівлі –продажу засобів захисту рослин (Товар). Предметом договору є Товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі Товару, ціна визначається в додатках, рахунках та накладних документах, що є невід’ємною частиною цього договору (п. 2.1 Договору).

Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід’ємною частиною (п. 2.2 Договору).

Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в рахунку – фактурі, що може виписуватися Продавцем (п. 5.1 Договору).

Оплата товару проводиться наступним чином: 20 % від вартості товару згідно з додатком оплачується Покупцем в строк до 15.06.2008 р., 80 % від вартості Товару згідно з додатком оплачується Покупцем у строк до 01.08.2008 р. (п. 5.3 Договору).

Згідно з п. 5.4 договору. порядок платежів встановлюється у відповідних додатках, які є невід’ємними частинами цього договору. У випадку невідповідності порядку платежів у договорі вимогам щодо порядку платежів, що містяться у Додатках, пріоритет мають вимоги відповідних додатків.

Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання Сторонами обов’язків по договору (п. 11.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами були погоджені доповнення № 1 та № 2 до договору № 153 від 22.05.2008 р., в яких сторони погодили асортимент, кількість і ціну товару.

Судом встановлено, що на виконання обов’язків за договором та протягом дії договору позивачем на адресу відповідача був поставлений товар, визначений доповненнями № 1 і № 2 до договору № 153 від 22.05.2008 року на суму 14720,36 грн., що підтверджується видатковими накладними № 68/80 від 22.05.2008 року на суму 5233,16 грн. та № 68/95 від 01.07.2008 року на суму 9487,20 грн.

Відповідачем зазначений товар був отриманий, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача у накладних, відповідна печатка підприємства відповідача та довіреності на отримання товарно – матеріальних цінностей (а.с. 19-22).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов’язання за договором по оплаті отриманого товару в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі у сумі 14720,36 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв’язку із чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 14720,36 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача щодо сплати вартості отриманого товару, перевіривши розрахунки індексу інфляції та 3 % річних, матеріалами справи підтверджуються та підлягає стягненню з відповідача сума індексу інфляції у розмірі 1840,05 грн., яка розрахована позивачем за період з серпня 2008 р. по березень 2010 р. та сума 3 % річних у розмірі 740,52 грн., розрахована за період з 02.08.2008 р. по 06.04.2010 р.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5536,93 грн. пені, нарахованої за період з 02.08.2008 року по р. на суму заборгованості у розмірі 37760,09 грн., а також 3776,00 грн. штрафу, нарахованого на суму заборгованості 37760,09 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п.5.3 договору Покупець зобов’язаний сплатити штраф у розмір 10 % від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 258 Цивільного кодексу України встановлює, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Проте згідно зі статтею 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 8.4 договору сторони погодили, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором.

Крім того, відповідно до пункту 6 статті 232 передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором,припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.4 договору сторони домовились, що відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.

Перевіривши розрахунки суми пені та штрафу, суд вважає їх вірними та повністю обґрунтованими.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача строку сплати вартості отриманого товару, матеріалами справи підтверджується та стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 5536,93 грн. за період з 02.08.2008 року по 06.04.2010 року та суму штрафу у розмірі 1472,04 грн.

Що стосується спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди № 1-2/05 від 17.05.2010 року та припинення провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, то суд приходить до висновку, що така заява не підлягає задоволенню у зв’язку наступним.

Дослідивши у судовому засіданні умови мирової угоди № 1-2/05 від 17.05.2010 року (а.с. 29), судом встановлено, що пункти 2 і 3 такої мирової угоди містять наступні відомості:

«2. Сторони домовилися про те, що за даною Мировою угодою Товариство з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Агротехнологія”” (96300, Автономна Республіка Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул. Молодіжна, 8; п/р 26000303392397 в філії “відділення ПІБ”, МФО 324407; код ЄДРПОУ 31338472) сплачує в строк до 25 червня 2010 року Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма”” (адреса: 04201, м. Київ, пр. Мінський, 4; п\р 26002010031008 в ВАТ “Укрексімбанк”в м. Києві, МФО 322313; код ЄДРПОУ 33937992) 14720,36 грн. в якості погашення основної суми заборгованості згідно Договору купівлі-продажу №153 від 22 травня 2008 року.

3. Сторони також домовилися про те, що за даною Мировою угодою Товариство з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Агротехнологія”” (96300, Автономна Республіка Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул. Молодіжна, 8; п/р 26000303392397 в філії “відділення ПІБ”, МФО 324407; код ЄДРПОУ 31338472) в строк до 20 липня 2010 року сплачує Товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма”” (адреса: 04201, м. Київ, пр. Мінський, 4; п\р 26002010031008 в ВАТ “Укрексімбанк”в м. Києві, МФО 322313; код ЄДРПОУ 33937992) в якості погашення заявлених до стягнення Позивачем наступні визначені та погоджені сторонами розміри сум 3%-річних та індексу інфляції:

-          грошову суму у розмірі 740,52 в якості погашення 3%-річних згідно Договору купівлі-продажу №153 від 22 травня 2008 року та в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України;

-          грошову суму у розмірі 1840,05 в якості погашення інфляційних витрат згідно Договору купівлі-продажу №153 від 22 травня 2008 року та в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України».

Таким чином, строки виконання зобов’язань, вказані у тексті мирової угоди, а саме: до 25.06.2010 року та до 20.07.2010 року, на момент прийняття судового рішення по дійсній справі вже сплинули, позивачем та відповідачем не представлено суду доказів виконання умов мирової угоди.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди № 1-2/05 від 17.05.2010 року та припинення провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться відповідача.

Крім того, суд зауважує що згідно ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 24309,90 грн.

Так 1 відсоток від вказаної суми становить 243,10 грн., тоді як з платіжного доручення № 5678 від 23.02.2010 р. вбачається, що держмито сплачено у розмірі 510,00 грн.

Отже, сума зайве сплаченого державного мита у розмірі 266,90 грн. підлягає поверненню ТОВ "Торговий дім "Вассма".

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 78, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Агротехнологія”” (96300, Автономна Республіка Крим, Первомайський район, смт. Первомайське, вул. Молодіжна, 8; п/р 26000303392397 в філії “відділення ПІБ”, МФО 324407; код ЄДРПОУ 31338472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, кв. 67, ідентифікаційний код 33937992; п/р 26002010031008 в ВАТ “Укрексімбанк” в м. Києві, МФО 322313) 14720,36 грн. заборгованості; 1472,04 грн. штрафу; 5536,93 грн. пені; 740,52 грн. річних; 1840,05 грн. індексу інфляції; 243,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, кв. 67, ідентифікаційний код 33937992; п/р 26002010031008 в ВАТ “Укрексімбанк” в м. Києві, МФО 322313) з державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 266,90 грн. зайве сплаченого державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          У задоволенні заяви про затвердження мирової угоди № 1-2/05 від 17.05.2010 року та припинення провадження у справі на підставі п. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.