Рішення № 10701077, 27.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

27.07.2010Справа №2-18/3160-2010 За позовом Прокурора міста Сімферополя (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська,11)

в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 04055630)

до відповідача 1: Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру Сімферопольської міської ради АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 51, ідентифікаційний код 13779485)

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Захарова Володимира Васильовича (97536, АР Крим, Сімферопольський район, с. Укромне, вул. Набережна, 51, ідентифікаційний номер 2649704937)

про визнання договору недійсним.

Суддя ГС АР Крим І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від прокуратури - Коноваленко А.В. - помічник прокурора, посвідчення № 09036.

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача 1. – не з’явився.

Від відповідача 2. – не з’явився.

Обставини справи: Прокурор міста Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради – позивач, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідачів - Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру та Фізичної особи-підприємця Захарова Володимира Васильовича в якій просить визнати недійсним укладений між Фізичною особою-підприємцем Захаровим Володимиром Васильовичем та Сімферопольським дитячим оздоровчо-екологічним центром договір № 24 від 23.04.2009р. про спільне співробітництво. Крім того, прокурор просить покласти судові витрати на відповідачів.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 203, 215, 235 Цивільного кодексу України та мотивовані невідповідністю договору про спільне співробітництво № 24 від 23.04.2009р. нормам чинного законодавства на підставі недотримання сторонами загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зазначаючи, що укладений між відповідачами договір є удаваним, тобто таким, який вчинено для приховання іншого правочину, що порушує права Сімферопольської міської ради та держави в цілому, прокурор, реалізуючі повноваження, наданні йому статтею 121 Конституції України, статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру», просить усунути порушення земельного законодавства та здійснити захист інтересів держави.

У судовому засіданні 27.07.2010 року брав участь представник прокуратури, який пояснив, що позовні вимоги, заявлені в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради, підтримує. Крім того, представник прокуратури надав суду витяг є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідно до якого повна назва першого відповідача є Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру Сімферопольської міської ради АР Крим, що приймається судом до уваги.

Сторони явку представників до судового засідання 12.07.2010 року та 27.07.2010 року не забезпечили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, суд -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2008 року між фізичною особою – підприємцем Захаровим Володимиром Васильовичем (далі ПП Захаров) та Сімферопольським дитячим оздоровчо-екологічним центром Сімферопольської міської ради АР Крим (далі СДОЕЦ) був укладений договір № 24 про спільне співробітництво (а.с.9-10).

Відповідно до п. 1.1 договору спільним співробітництвом сторони передбачають організацію дозвілля та надання послуг для надання мешканців міста та його гостей.

СДОЕЦ надає суворо відведено місце на території Дитячого парка (відповідно схеми), а ПП Захаров розміщає об’єкти на даному місці для здійснення підприємницької діяльності (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 договору плата на розміщення об’єктів на території дитячого парку вноситься кожного місяця до 5 числа поточного місяця на спец. рахунок СДОЕЦ у розмірі 100,00 грн. за місяць за одну точку.

Договір набирає чинності з 01.05.2009 р. та діє до 01.10.2009 р. (п. 7.1 Договору).

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що оспорюваний договір є по суті прихованим договором оренди земельної ділянки, який укладений без додержання відповідного порядку укладення, встановленого законодавством для договорів оренди земельної ділянки, а тому на підставі ст. ст. 203,215 ЦК України має бути визнаний недійсним.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи, зокрема умови спірного правочину, суд встановив, що відповідачами фактично вчинено удаваний правочин.

Так, згідно з умовами спірного договору, СДОЕЦ надав ПП Захарову земельну ділянку відповідно схемі, а ПП Захаров сплачував відповідну плату за розміщення об’єктів на території Дитячого парку, також встановлену договором. Зазначене сторонами не заперечувалось та не спростовувалось.

Таким чином, судом встановлено, що фактично між відповідачами укладено договір найму (оренди) земельної ділянки, за яким наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений строк володіння та користування за плату, тобто укладений ПП Захаровим В.В. та Сімферопольським дитячим оздоровчо-екологічним центром Сімферопольської міської ради договір фактично вчинено для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про оренду землі” відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 792 ч. 2 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України “Про оренду землі” об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Таким чином виходячи із зазначених положень, передавати в оренду земельні ділянки можуть тільки їх власники.

Проте, у даному випадку земельна ділянка, що була передана у користування ПП Захарову В.В. та знаходиться на території СДОЕЦ, перебуває у власності територіальної громади міста в особі Сімферопольської міської ради, оскільки правовстановлюючі документи на земельну ділянку СДОЕЦ належним чином не оформлені.

Також, відповідно до ст. 6 Закону України “Про оренду землі” орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 142 Конституції України право на землю комунальної власності належить територіальним громадам. Органи місцевого самоврядування є суб'єктами земельних відносин, здійснюють регулювання земельних відносин, а також контроль за додержанням земельного законодавства.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження міських рад у галузі земельних відносин до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтями 124, 125, 126 Земельного кодексу України у редакції, що діяла на дату укладення договору, регламентовано, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником і користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Судом встановлено, що документи, що посвідчують право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, що була передана у оренду ПП Захарову В.В., у СДОЕЦ відсутні. Так само судом встановлено відсутність відповідного рішення Сімферопольської міської ради щодо передачі земельної ділянки у оренду та відсутність встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сторонами при укладенні оспорюваного договору не були дотримані загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: пункт 1 ст. 203 ЦК України яким визначено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідачами доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, не представлено, отже позовні вимоги прокурора обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що на час розгляду справи оспорюваний договір припинив свою дію, проте на час звернення з відповідним позовом до суду права Сімферопольської міської ради, на захист яких звернувся прокурор, були порушені. Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в покладаються на відповідачів в рівних частинах відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним договір № 24 про спільне співробітництво від 23.04.2009 р., укладений між Сімферопольським дитячим оздоровчо-екологічним центром Сімферопольської міської ради АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова 51, ідентифікаційний код 13779485) та фізичною особою – підприємцем Захаровим Володимиром Васильовичем (97536, АР Крим, Сімферопольський район, с. Укромне, вул. Набережна, 51, ідентифікаційний номер 2649704937).

3.          Стягнути з Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру Сімферопольської міської ради АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова 51, ідентифікаційний код 13779485) на користь державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) державне мито в розмірі 42,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Сімферопольського дитячого оздоровчо-екологічного центру Сімферопольської міської ради АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова 51, ідентифікаційний код 13779485) в дохід державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; р/р 31214264700002; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026; код платежу: 22050003) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Стягнути з фізичної особи – підприємця Захарова Володимира Васильовича (97536, АР Крим, Сімферопольський район, с. Укромне, вул. Набережна, 51, ідентифікаційний номер 2649704937) на користь державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002, код платежу 22090200, в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) державне мито в розмірі 42,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Стягнути з фізичної особи – підприємця Захарова Володимира Васильовича (97536, АР Крим, Сімферопольський район, с. Укромне, вул. Набережна, 51, ідентифікаційний номер 2649704937) в дохід державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; р/р 31214264700002; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026; код платежу: 22050003) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.