Рішення № 10699466, 15.07.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-2075/10

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2010 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду 14 червня 2010 року з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що 26 грудня 1995 року між позивачкою та ОСОБА_3, укладено шлюб, який був зареєстрований Лозівським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, Харківської області, свідоцтво 1-ВЛ № 296683, актовий запис № 645. Від цього шлюбу народилася дитина: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 До лютого 2001 року сторони проживали разом і вели сумісне господарство та сімейний бюджет. Сумісне життя з відповідачем не склалося тому, що він халатно відносився до браку і сім»ї, матеріально сім»ю не підтримував, відсторонився від батьківських обов»язків. Позивачка працює, але заробітна плата мінімальна і у неї дуже тяжке матеріальне становище. Ніяких відомостей від відповідача про його місце позивачка не має і не отримували від відповідача ніякої матеріальної дпомоги вже 10 років. Відповідач виходячи з вимог ст. 180 Сімейного кодексу України повинен утримувати дитину до її повноліття та сплачувати аліменти, але не меньше 30 % соціальних виплат відповідного віку дитини, визначеної ст. 183 СК України згідно Закону України «Про внесення змін в Сімейний кодекс України відносно збільшення розміру аліментів на дітей» від 22 вересня 2005 року за № 2901-У1. У звязку з цим позивачка звернулася до суду і прохає стягнути з відповідача ОСОБА_3, аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до її повноліття у достойній грошовій сумі, щомісячно, виходячи з середньої заробітної плати робітника відповідної кваліфікації для нашої місцевості встановленої законодавством, яка б підлягала постійній індексації відповідно до закону, але не менше 30 % соціальних виплат відповідного віку дитини, визначеної ст. 183 СК України згідно Закону України «Про внесення змін в Сімейний кодекс України відносно збільшення розміру аліментів на дітей» від 22 вересня 2005 року за № 2901-У1. Також просить всі судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні позивач наполягала на задоволенні позовних вимог та прохала суд постановити заочне рішення по справі, оскільки відповідач своєчасно та належним чином був повідомлений про розгляд справи під розписку, яку вона йому вручила.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, причини неявки суду не повідомив, тоді як про час та місце слухання справи, повідомлений своєчасно та належним чином в порядку ст.74 ЦПК України, однак, не повідомив про причини своєї неявки і не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, не було ним подано і заперечень на позовну заяву.

Згідно до положення ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом з»ясовано, що 13 лютого 2001 року шлюб у сторін було розірвано.

З огляду на ксерокопію свідоцтва про народження, судом встановлено, що у шлюбі у позивача та відповідача, народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не надає матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини, хоча вони і проживають однією сім»єю. Відповідач не інтересується життям дитини, ніякої участі у її вихованні не приймає.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

В судовому засіданні судом було з»ясовано матеріальне становище сторін, де встановлено, що позивач працює у ФОП «Смирнов» - двірником, про те її заробітку не достатньо для належного утримання дитини. Відповідач не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, стягнень за виконавчими листами з нього не проводиться і на утриманні інших осіб, не має. Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 Постанови Верховного суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач працює, і самостійно виховує дитину. Суд враховує, що відповідач має задовільний стан здоров»я; та те, що з нього не проводиться стягнення за виконавчими листами і те що на утриманні в нього інших осіб, яких він за законом зобов»язаний утримувати, немає; на обліку в центрі зайнятості не перебуває. Відповідно до ст. 184 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини, в розмірі ? частини його заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 74, 77, 79, 81, 88, 169, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 224-226, ч.1 ст. 367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця місто Красноярськ, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, не перебуваючого на обліку в Лозівському міськрайонному центрі зайнятості Харківської області на користь ОСОБА_2 - аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у розмірі ? частки з усіх видів заробітку ( доходу ), але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 14 червня 2010 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п»ятдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому цим Кодексом.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд