Ухвала суду № 106993389, 28.10.2022, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 1-кп/679/95/2022

Справа № 679/585/22

У Х В А Л А

28 жовтня 2022 року місто Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Нетішинського міського суду Хмельницької області клопотання сторони обвинувачення стосовно ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022244000000414 від 08 травня 2022 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вельбівно Острозького району Рівненської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 ст.185 ч.4, ст.185 ч.4 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

03 серпня 2022 року до Нетішинського міського суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022244000000414 від 08 травня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 ст.185 ч.4, ст.185 ч.4 КК України.

Під час провадження досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 ст.185 ч.4, ст.185 ч.4 КК України, до обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до Ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2022 року, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії за яким, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01 вересня 2022 року продовжено до 30 жовтня 2022 року, включно.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання щодо продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 ст.185 ч.4, ст.185 ч.4 КК України, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, судовий розгляд триває, крім того, існують ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України, зокрема, визначені п.1, п.3, п.5 можливість переховування від органів суду, можливість незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, на що вказує як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, так і систематичність вчинених протиправних дій разом з данними про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який не працює, не одружений, утриманців не має, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів та міцних соціальних зв`язків за місцем провадження судового розгляду, крім того, обвинувачений ОСОБА_3 має негативну побутову характеристику за місцем свого постійного проживання та реєстрації по АДРЕСА_1 , потребує постійного контролю, має низький рівень відповідальності та відчуття дисципліни, схильний до суперечок, а також, будучи звільненим від відбування призначеного покарання за попереднім вироком Нетішинського міського суду від 29 жовтня 2021 року, неналежно виконував покладені на останнього процесуальні обов`язки засудженого, що слугувало ухваленню відповідного судового рішення Ухвали Острозького районного суду Ревненської області від 30 березня 2022 року щодо скасування строку випробування, що дає підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки з боку останнього та запобігти ризикам, визначеним стороною обвинувачення, що повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема, з висновками рішень у справах «Волосюк проти України» від 12 березня 2013 року та «Ілійков проти Болгарії» від 25 липня 2001 року, в яких зазначено, що тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом із іншими обставинами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів, відповідно.

У судовому засіданні сторона захисту в особі обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника останнього адвоката ОСОБА_5 , не заперечуючи в цілому щодо клопотання прокурора в частині необхідності застосування запобіжного заходу, вважали за доцільне змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, цілодобово, що, на думку сторони захисту, в повній мірі зможе запобігти ризикам, визначеним стороною обвинувачення у наданому до суду клопотанні, достатньо забезпечить належну процесуальну поведінку з боку обвинуваченого ОСОБА_3 та надасть можливість перебувати обвинуваченому ОСОБА_3 в умовах воєнного стану в країни разом зі своєю родиною, оскільки, саме зазначені обставини, зокрема, умови воєнного стану і слугували визначенню тяжкості інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_3 кримінальних правопорушень та кваліфікації дій останнього за ст.185 ч.4 КК України.

Суд, заслухавши доводи прокурора ОСОБА_4 , який, підтримавши клопотання у повному обсязі, навів підстави доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, з визначенням існуючих ризиків та мотивів ухвалення відповідного рішення, а також, враховуючи думку обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника останнього адвоката ОСОБА_5 , котрі, вважаючи за доцільне застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зокрема, у вигляді домашнього арешту, цілодобово, щодо клопотання прокурора в частині продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою заперечували, посилаючись на сімейні обставини обвинуваченого ОСОБА_3 та недоцільність застосування найсуворішого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою, стосовно останнього, і, разом з тим, дослідивши надані до суду письмові матеріали кримінального провадження, вважає, що, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який не працює, не одружений, утриманців не має, при цьому має негативну побутову характеристику за місцем свого постійного проживання та реєстрації у АДРЕСА_1 , потребує постійного контролю, має низький рівень відповідальності та відчуття дисципліни, схильний до суперечок, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів та міцних соціальних зв`язків за місцем провадження судового розгляду, крім того, будучи звільненим від відбування призначеного покарання за попереднім вироком Нетішинського міського суду від 29 жовтня 2021 року, неналежно виконував покладені на останнього процесуальні обов`язки засудженого, що слугувало ухваленню відповідного судового рішення Ухвали Острозького районного суду Ревненської області від 30 березня 2022 року щодо скасування строку випробування, і, одночасно, з урахуванням висунутого обвинувачення та ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_3 , що, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за скоєння яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а також, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на останнього процесуальних обов`язків та з метою запобігання спробам здійснити обвинуваченим певні дії, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 ч.1 КПК України, визначених стороною обвинувачення у наданому до суду клопотання, а саме, можливості переховування від органів суду (п.1), можливості незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п.3), можливості вчинення іншого кримінального правопорушення (п.5), на що саме і вказує як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 , у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, так і данні про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , при цьому, враховуючи також, що судовий розгляд триває, підстав для зміни запобіжного заходу та застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку останнього, зокрема, у вигляді домашнього арешту, на даному етапі, не вбачається, оскільки, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик переховування цієї особи від правосуддя, і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, при цьому, небезпека переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами, і, в даному випадку, існуючі суспільні інтереси, на думку суду, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи, у зв`язку з чим, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, вважає за доцільне задовольнити клопотання сторони обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_4 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , продовживши обвинуваченому ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 26 грудня 2022 року, включно, що, за вказаних обставин, на переконання суду, є виправданим та буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на останнього процесуальних обов`язків, і, відповідно, запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На підставі викладеного, керуючись ст.110, ст.131, ст.132, ст.176-ст.178, ст.183, ст.331 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання сторони обвинувачення стосовно ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 ст.185 ч.4, ст.185 ч.4 КК України, задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Вельбівно Острозького району Рівненської області, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому у АДРЕСА_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто, до 26 грудня 2022 року, включно.

Строк дії даної Ухвали про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 не може перевищувати шістдесяти днів, тобто, до 26 грудня 2022 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокуророві та направити начальнику ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор».

Суддя: