Рішення № 10696895, 07.07.2010, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа 2-5363 /10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 липня 2010 року Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді : Тимченко О.О.,

при секретарі : Авраменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецкшахтометробуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2010 року позивач звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька з зазначеним позовом, вказавши, що у період з 22 вересня 2005 року по 23 лютого 2010 року він працював у відповідача на посаді підземного електрослюсаря. За період з січня 2009 року по грудень 2009 року, включно відповідач належним чином заробітну платню йому не сплачував, в зв’язку з чим створилась заборгованість по забортній платні у сумі 14 677,16 грн. Відповідач в добровільному порядку заборгованість по заробітній платі на погашає. Просить суд сягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 14 677,16 грн.

Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 15 295,26 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку , в обґрунтування своєї позиції надав пояснення аналогічні до вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, та суду пояснив, дійсно позивач працюва на їх підприємстві і підприємство на сьогодні має перед ним заборгованість по заробітній платні у сумі 14 961,88 грн., і в цей часті вони позовні вимоги визнають повністю. Але оскільки підприємство фінансується із держаного бюджету і кошти на їх рахунок до теперішнього часу не надішли вони позбавлені можливості виплачувати вказану заборгованість.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

У судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Донецкшахтометробуд» з 22 вересня 2005 року по 23 лютого 2010 року, що підтверджено копією трудової книжки.

Відповідно до довідки, наданої відповідачем, заборгованість по заробітній платі у ОСОБА_1 складає 14 961,88 грн.

Вимогами ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату , не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до вимог ч. ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяті календарних днів.

Згідно зі ст. 24 закону України «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, заробітна плата виплачується працівника регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміж уток часу, що перевищує шістнадцяті календарних днів. Своєчасність та обсязі виплати заробітної плати працівникам не можуть біти поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Згідно з вимогами ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, яка передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У судовому засіданні встановлено, що спору про розмір сум, належних позиваки при звільнені, не було і її позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній латні у сумі 14 961,88 грн. підлягають задоволенню.

Вимогами ст. 117 КЗпП України передбачено, що   в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

 При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.20 постанови від 24 грудня 1999 р. № 9 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до третього абзацу другої частини постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 «Про порядок обчислення середньої заробітної плати» збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюються, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (абзац третій пункту 2 зі змінами, внесеними відповідно до Постанови КМ N 1266 (1266-2001-п) від 26.09.2001)

У судовому засіданні встановлено, що розмір заробітної плати позивача у грудні 2009 року – січні 2010 року склав 4586,33 ( 2029,49 + 2556,84) , фактично позивач відпрацював 35 днів (17+18), що підтверджено довідкою ТОВ «Донецкшахтометрострой».

Тому суд вважає за необхідне середньоденний заробіток позивачки розраховувати наступним чином - 4586,33 : 35 = 131,04 грн.

У своїх позовних вимогах позивачка просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за період затримки з 23 лютого 2010 року, кількість робочих днів на день проголошення рішення за цей період складає 92 дня, тобто сума середнього заробітку за затримку розрахунків, яка підлягає виплаті позивачу складає 12 055,68 грн. (131,04 х 92)

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" ( з послідуючими змінами та доповненнями) під час визначення розміру відшкодування необхідно враховувати розмір спірної суми, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника та інших обставин справи , виходячи із зазначеного враховуючи принцип розумності, співвідношенності до несвоєчасно виплаченої заробітної плати, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 9 000 грн.

Суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення заробітної платні у межах одного місяця, згідно із положеннями ст. 367 ЦПК України.

Оскільки позивач , при зверненні до суду, був звільнений від сплати судового збору, у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України, судові витрати, у розмірі 239,19 гривні судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, належить стягнути з відповідача до доходу держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 57, 60 , 215, 224 ЦПК України, ст. 47, 115, 117 КЗпП України, 43 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» , суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 14 961,88 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят одну гривну 88 копійок), середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 9 000 ( дев’ять тисяч гривень)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» судовий збір до доходу держави у розмірі 129,19 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. на користь територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області, розрахунковий рахунок 35221017001000 в УДК в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 26288796.

Рішення суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» заробітної платні на користь ОСОБА_1 за один місяць у розмірі 1 662,43 ( однієї тисячі шістсот шістдесяти двох гривень 43 копійок) - підлягає негайному виконанню.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: