Рішення № 106923926, 25.10.2022, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2759/22

Провадження № 2/715/567/22

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2022 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Григорчак Ю.П.

секретар судового засідання Ткач О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сучевенської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про тлумачення заповіту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 26 грудня 2005 року у Сучевенській сільській раді Глибоцького району Чернівецької області був оформлений заповіт, згідно якого ОСОБА_2 заповіла на користь ОСОБА_3 земельну ділянку, яка належала їй за життя У вказаному заповіті вказується земельна ділянка площею 0,21 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сучевенської сільської ради, яка належала (на той час) ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ № 010119, виданого 08 лютого 2002 року на підставі рішення 11 сесії 23 скликання від 19.05.2000 року Сучевенської сільської ради. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина за заповітом, до складу якої входить і вказана земельна ділянка. Вона прийняла спадщину у встановленому законом порядку, про що свідчить витяг з спадкового реєстру. При заведенні спадкової справи було звернуто увагу на те, що площа успадковуваної земельної ділянки, вказана у заповіті не відповідає площі, вказаній у державному акті. Тобто, у заповіті вказано 0,21 га, а у державному акті 0,42 га. Очевидно, що при оформленні заповіту була допущена технічна помилка (описка). Про тотожність земельних ділянок свідчить той факт, що і у заповіті, і у державному акті вказані однакові місце розташування, підстави набуття права власності (рішення сесії), серія та номер державного акту. У зв`язку із наявністю вказаних розбіжностей у площах нотаріусом в усній формі було рекомендовано звернутись до суду для тлумачення заповіту. Просить суд ухвалити рішення, яким розтлумачити заповіт, оформлений 26 грудня 2005 року у Сучевенській сільській раді Глибоцького району Чернівецької області, згідно якого ОСОБА_2 заповіла на користь ОСОБА_4 земельну ділянку, що належала їй за життя наступним чином: «на випадок смерті ОСОБА_2 зроблено розпорядження про заповідання ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,42 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сучевенської сільської ради, що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ № 010119, виданого 08 лютого 2002 року на підставі рішення 11 сесії 23 скликання від 19.05.2000 року Сучевенської сільської ради.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, в якій підтвердила обставини, викладені в позові, просить суд позов задовольнити, справу розглядати без її участі.

В судове засідання представник відповідача Сучевенської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, жодних клопотань до суду не направляв. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Так, згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали шлюб 01 березня 2002 року. Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_6 ».

Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Сучевенської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області 26 грудня 2005 року, ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку площею 0,21 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сучевенської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЧВ №010119, виданого 08 лютого 2002 року на підставі рішення 11 сесії ХХІІІ скликання від 19 травня 2000 року Сучевенської сільської ради, заповіла ОСОБА_3 .

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ №010119 ОСОБА_2 на підставі рішення 11 сесії ХХІІІ скликання від 19 травня 2000 року Сучевенської сільської ради належала земельна ділянка площею 0,42 га. в межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сучевенської сільської ради.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Сучевени Глибоцького району Чернівецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Сучевени Глибоцького району Чернівецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

Згідно довідки №192 від 04 лютого 2022 року, виданої Сучевенською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_3 був постійно зареєстрованим та проживав в АДРЕСА_1 з 02 січня 1987 року по 29 січня 2022 року. На день смерті ОСОБА_3 разом з ним в одному будинку постійно зареєстровані і проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дружина; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 пасинок.

Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом, зокрема, можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною другою статті 1256 ЦК України передбачена можливість тлумачення заповіту судом, яке здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до статті 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Тлумачення заповіту - це з`ясування змісту заповіту як дійсного одностороннього правочину, з тексту якого неможливо встановити справжню волю заповідача. Отже, недійсний заповіт тлумаченню не підлягає.

Слід зауважити, що згідно п. 2.1 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок), заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини. Нотаріус має перевірити, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства.

Аналогічні правила містяться в п. 1.6 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5.

Метою тлумачення заповіту є забезпечення найбільш повного здійснення волі заповідача.

Шляхом застосування механізму тлумачення заповіту усуваються певні недоліки його змісту, у зв`язку з якими нотаріус може відмовити у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.

Тлумачення заповіту не може бути спрямоване на встановлення, зміну або припинення цивільних і обов`язків спадкоємців, оскільки вони встановленні заповітом, як одностороннім правочином.

Витлумачений спадкоємцями заповіт є обов`язковим не тільки для них, а й для суду, відказоодержувачів, виконавця заповіту та кредиторів спадкодавця.

Тлумачення заповіту судом здійснюється за наявності таких правових умов:

-зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача;

- наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.

Об`єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений із слів та сполучень слів, які утворюють його текст.

Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпорядження своїм майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті (оголошення померлим). Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, адже це може спотворити волю заповідача, тобто ч. 2 ст. 213 ЦК не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину.

В судовому засіданні встановлено, що у зв`язку із допущеною опискою у заповіті спадкоємець не може оформити свої спадкові права, оскільки у заповіті помилково вказана не вірна площа земельної ділянки, тобто заповіт містить неточність, яка впливає на права спадкоємця.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-13,19,76-81,89,206,259,263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Розтлумачити, що згідно заповіту, посвідченого 26 грудня 2005 року секретарем виконавчого комітету Сучевенської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, за реєстровим № 136, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті належну їй земельну ділянку площею 0,42 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Сучевенської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, та належала їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЧВ №010119, виданого 08 лютого 2002 року на підставі рішення 11 сесії ХХІІІ скликання від 19 травня 2000 року Сучевенської сільської ради, заповіла ОСОБА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: