Рішення № 106904059, 24.10.2022, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/1579/22

Провадження № 2/535/487/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року смтКотельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Гуляєвої Г.М.,

за участю секретаря судових засіданьМіняйло О.Г.,

розглянувши у підготовчому засіданні в смтКотельва Полтавської області справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: 38610, с.Більськ Полтавська область, Полтавський район, адреса для листування: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ), представник позивача- адвокат Сідько Світлана Іванівна до Котелевської селищної ради (місце знаходження: 38600, Полтавська область, Полтавський район, смт Котельва, вул.Полтавський шлях, буд.224, ЄДРПОУ 13955812) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом; -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2022 року адвокат Сідько С.І. в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Котелевської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача,- ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, бланк серії НОМЕР_2 , виданого Нільською сільською радою Котелевського району Полтавської області, від 29.10.1999 року.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України, що підтверджується копією свідоцтва про його народження, бланк серії НОМЕР_3 , виданого 13 вересня 1952 року.

Місцем відкриття спадщини є АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки, №202, від 21.10.2021 року, виданої виконкомом Котелевської селищної ради.

Спадкова справа №152/2001, щодо спадкового майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена на підставі заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_1 , Державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори. До складу спадкового майна померлої ОСОБА_2 увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . У відповідності до Виписки з по господарського обліку Котелевської селищної ради на домогосподарство, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 має статус колгоспного двору. Головою колгоспного двору значиться ОСОБА_3 , а членами колгоспного двору - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.16).

У відповідності до довідки №203, від 21.10.2021 року, виконкомом Котелевської селищної ради, земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, відноситься до земель комунальної власності (а.с.26).

Згідно з копією свідоцтва про шлюб, бланк серії НОМЕР_4 , виданого 15 лютого 1952 року, спадкодавець перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (а.с.28).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, бланк серії АЕА №049232, виданого державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори, 11.04.2001 року, спадкоємцем на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка фактично і після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_3 прийняла спадщину, являється син - ОСОБА_1 (а.с.29).

Постановою виконуючого обов`язків в порядку заміщення державного нотаріуса Котелевської державної нотаріальної контори, державним нотаріусом Новосанжарської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 було відмовлено.

Підставою для відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, є наступні обставини:

«....Відповідно до п.4.15 гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, а на ім`я ОСОБА_2 не надано правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності на вищевказаний житловий будинок.

Згідно зі статтею 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід припинення підлягають державній реєстрації. Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з п.4.12 вищезазначеного Порядку, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Пункт 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення нотаріальної дії суперечить законодавству України.

Пункт 2 статті 49 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії....».

Посилаючись на вказані обставини та на неможливість у позасудовому порядку реалізувати своє право на спірне будинковолодіння у порядку спадкування та своє право як члена колгоспного двору, оскільки чинне законодавство не містить визначення такого виду майна, позивач ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом право власності на нерухоме майно, а саме, житловий будинок (літ. А-1), загальною площею 71,7 м2, з якої житлова площа становить 45,4 м2, з господарськими побудовами та спорудами, літня кухня (літ. Б, б), погріб (літ. б 1), сарай (літ. Г), гараж (літ. Ж), сарай (літ. К), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який до дня смерті належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

У судове засідання представник позивача- адвокат Сідько С.І. та позивач ОСОБА_1 не з`явились, надали до суду письмову заяву від 21.10.2022 року, в якій просила справу розглянути без її участі та участі позивача, позов підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач Котелевська селищна рада, яка належним чином повідомлена про час та місце проведення підготовчого судового засідання не з`явилась, подала письмову заяву про розгляд справи у відсутності її представника, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, а також цілком погоджується з правовою оцінкою обставин, наданих позивачем у позові.

Враховуючи те, що позивач позов підтримав, а відповідачем було визнано позов в повному обсязі, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, керуючись ч.3 ст.200, ч.4 ст.206 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.

З огляду на подані учасниками справи письмові заяви, суд провів розгляд справи у підготовчому засіданні за відсутності сторін та третьої особи, на підставі наявних матеріалів у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Нільською сільською радою Котелевського району Полтавської області, від 29.10.1999 року померла мати позивача,- ОСОБА_2 (а.с.15).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України, що підтверджується копією свідоцтва про його народження, бланк серії НОМЕР_3 , виданого 13 вересня 1952 року.

Місцем відкриття спадщини є АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки, №202, від 21.10.2021 року, виданої виконкомом Котелевської селищної ради.

Спадкова справа №152/2001, щодо спадкового майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена на підставі заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_1 . Державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори. До складу спадкового майна померлої ОСОБА_2 увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

У відповідності до Виписки з по господарського обліку Котелевської селищної ради на домогосподарство, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 має статус колгоспного двору. Головою колгоспного двору значиться ОСОБА_3 , а членами колгоспного двору - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.16).

У відповідності до довідки №203, від 21.10.2021 року, виконкомом Котелевської селищної ради, земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, відноситься до земель комунальної власності (а.с.26).

Згідно з копією свідоцтва про шлюб, бланк серії НОМЕР_4 , виданого 15 лютого 1952 року, спадкодавець перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (а.с.28).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, бланк серії АЕА №049232, виданого державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори, 11.04.2001 року, спадкоємцем на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка фактично і після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_3 прийняла спадщину, являється син - ОСОБА_1 (а.с.29).

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача,- ОСОБА_2 . На день своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_2 , разом із сином ОСОБА_1 .

У відповідності до довідки, виданої Полтавським бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", №14653, від 24.11.2021 року, реєстрація права власності на житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 не проводилася (а.с.21).

Постановою виконуючого обов`язків в порядку заміщення державного нотаріуса Котелевської державної нотаріальної контори, державним нотаріусом Новосанжарської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 було відмовлено (а.с.20).

Підставою для відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, є наступні обставини: «....Відповідно до п.4.15 гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, а на ім`я ОСОБА_2 не надано правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності на вищевказаний житловий будинок.

Згідно зі статтею 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід припинення підлягають державній реєстрації. Відповідно до частини 2статті 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з п.4.12 вищезазначеного Порядку, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Пункт 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення нотаріальної дії суперечить законодавству України.

Пункт 2 статті 49 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії....»

Позивач вважає, що постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії свідчить про перешкоду в оформленні спадкових прав у нотаріальному порядку, на нерухоме майно, тому він змушений звернутися за захистом своїх прав до Котелевського районного суду Полтавської області, за місцем розташування спірного майна, з наступних підстав:

Згідно п. 23 роз`яснень Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.1216, 1217 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Але на відміну від строку на прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, строк для отримання свідоцтва про право на спадщину законодавством не встановлено.

Згідно з ч.1,3 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду. Зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово- комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно- правових актів.

З матеріалів справи вбачається, що рік спорудження спірного житлового будинку: 1962 р.

Як передбачено у п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12,95 року N20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" положення статей 17, 18 Закону "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

Отже, при вирішенні спору слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року N 533-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування". Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року N 105 " Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", вказівками по веденню негосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за N112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року N5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року N45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року N 1/5, та іншими нормативними актами.

Статтею 100 ЦК УРСР 1963 року, визначено, що в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

Підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах, що передбачено п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР.

Тобто, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Негосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року N105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року N56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, та таке інше.

Згідно Виписки з погосподарського обліку Котелевської селищної ради, № 02-37/4316 від 15.12.2021 року, в домогосподарстві, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , згідно облікових даних Котелевської селищної ради станом на 1986- 1990 року зареєстроване місце проживання: голова двору - ОСОБА_3 , дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_1 , невістка - ОСОБА_4 , онук - ОСОБА_5 , онук - ОСОБА_6 , онук - ОСОБА_7 .

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У відповідності ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, який прийняв спадщину після смерті своєї матері, набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у порядку спадкування за законом.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 263-265, 273, 354, 355ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: 38610, с.Більськ Полтавська область, Полтавський район, адреса для листування: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ), представник позивача- адвокат Сідько Світлана Іванівна до Котелевської селищної ради (місце знаходження: 38600, Полтавська область, Полтавський район, смт Котельва, вул.Полтавський шлях, буд.224, ЄДРПОУ 13955812) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , у порядку спадкування за законом право власності на нерухоме майно, а саме, житловий будинок (літ. А-1), загальною площею 71,7 м2, з якої житлова площа становить 45,4 м2 , з господарськими побудовами та спорудами, літня кухня (літ. Б, б), погріб (літ. б 1), сарай (літ. Г), гараж (літ. Ж), сарай (літ. К), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який до дня смерті належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Г.М. Гуляєва