Рішення № 106900414, 24.10.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11239/22-Е

Провадження № 2-а/522/308/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Косіцина В.В. розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора1бат.7роти управлінняпатрульної поліціїв Одеськійобласті ХарченкоДениса Миколайовича,управління патрульноїполіції вОдеській областіДепартаменту патрульноїполіції,Департаменту патрульноїполіції прооскарження постановипо справіпро адміністративнеправопорушення усфері дорожньогоруху,зафіксовані нев автоматичномурежимі,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 29.08.2022 року надійшов позов ОСОБА_1 до інспектора 1 бат. 7 роти управління патрульної поліції в Одеській області Харченко Дениса Миколайовича, управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі серія ЕАР № 5773151 від 19.08.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.08.2022 року інспектором Харченко Д.М. складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5773151. Позивач не погоджується з вказаною постановою та вважає її винесеною безпідставно та з істотними порушеннями прав позивача, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема показання свідків, технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо на підставі яких відповідачем зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Обвинувачення, не підтверджене належними та допустимими доказами взагалі, має бути визнано таким, що ґрунтується на припущеннях. А тому постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

30 серпня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та встановлено для розгляду справи порядок спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 07 вересня 2022 року.

21 вересня 2022 року представником Департаменту патрульної поліції Некришевим Є.А. до суду подано заяву про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та відзив (на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України), в якому просили залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення, оскільки сторона відповідача категорично не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, спрямованими на намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. В обґрунтування власної позиції позивачем не було надано належних, допустимих, а в їх сукупності достатніх доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

26 вересня 2022 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

11 жовтня 2022 року до суду представником Савенко Ю.В. подано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, просив постанову від 19.08.2022 року скасувати, а справу закрити.

Позивач звернувся до суду з заявою про розгляд за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити повністю.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи сповіщені належним чином, що також підтверджується відповідними підписами на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмовогопровадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 4 ст.229 КАС України У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмовогопровадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмовогопровадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.08.2022 року інспектором УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Харченко Д.М. (далі-Інспектор) було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР № 5773151, у вигляді адміністративного штрафу у сумі 510 гривень.

Як зазначено у вказаній постанові, 19.08.2022 о 08:30:35 м. Одеса, вул. Новощіпний ряд 26 водій керуючи транспортним засобом здійснив виїзд та рух по трамвайним коліям винесеним за межі проїзжої частини, чим порушив п. 11.9 Правил дорожнього руху України (далі- ПДР).

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАПта на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 11.9 ПДР забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу.

Так, зазначеною нормою передбачено заборона виїзду на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 2 статті 77КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідач на підтвердження вчинення позивачем правопорушення надав суду відео з службового реєстратора, про наявність якого також було зазначено в оскаржуваній постанові.

З дослідженого судом відеозапису вбачається процес спілкування відповідача з позивачем, процедура оформлення справи про адміністративне правопорушення.

Однак, з даного відеозапису належним чином не вбачається місце вчинення правопорушення, не зафіксовано факт виїзду та руху по трамвайній колії.

Окрім відеозапису суду надані скріншоти (фото) на одному з яких автомобіль позивача зафіксовано під кутом у смузі де розташований автомобіль патрульних, на другому фото автомобіль позивача розташований попереду автомобіля патрульних, також фото трамвая.

Докази, що надані відповідачем разом з позовом на думку суду однозначно свідчать про факт вчинення правопорушення позивачем.

Можливо оцінюючи їх у сукупності суд міг би припустити, що позивач рухався по трамвайній колії.

У той же час у ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, у зв`язку з чим вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.

Решта доводів та заперечень сторін по суті позовних вимог не спростовуються. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому задовольняє їх.

Керуючись ст.ст. 122, 245, 251, 256, 280 КУпАП ст.ст. 242-246, 286, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспекторауправлінняпатрульної поліціїв Одеськійобласті ХарченкоДениса Миколайовича,управління патрульноїполіції вОдеській областіДепартаменту патрульноїполіції,Департаменту патрульноїполіції прооскарження постановипо справіпро адміністративнеправопорушення усфері дорожньогоруху,зафіксовані нев автоматичномурежимі - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАР № 5773151 від 19.08.2022 року, винесену інспектором 1бат.7роти управлінняпатрульної поліціїв Одеськійобласті ХарченкоДенисом Миколайовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24 жовтня 2022 року.

Суддя Косіцина В.В.

24.10.22